має вміст сірки до 1,8%. її можна переробляти тільки на установці АТ-2 (обладнання дозволяє переробку нафти з таким вмістом сірки).
Нафта переробляється в цеху первинної переробки на двох установках:
ЕЛОУ-АВТ (електрообезсолююча атмосферно-вакумна установка);
ЕЛОУ-АТ-2 (електрообезсолююча атмосферно-трубчаста).
Подальша переробка нафтової сировини продовжується в цеху
деструктивної переробки, в склад якого входять наступні технологічні процеси: установка підготовки сировини № 1;
- установка каталітичного риформінгу № 1;
- установка підготовки сировини №2;
установка каталітичного риформінгу №2;
установка сповільненого коксування;
установка розділення повітря.
Технологічний процес розпочинається в товарно-сировинному цеху з прийому сирої нафти та завершується відвантаженням готової продукції.
На рисунку 1.1 представлено схему матеріальних потоків на ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття".
Рисунок 1.1- Схема матеріальних потоків
Відвантаження бензину з товарно-сировинного парку проводиться в залізничні цистерни, а також через заправочні пункти в автомобільні цистерни, які споживачі присилають для забезпечення своїх господарств самовивозом. Крім цього завод має заправні пункти по території області, які заправляють легковий та вантажний транспорт.
Дизпаливо призначене для сільськогосподарських районів, як паливо для техніки, яка працює на даному виді палива.
Зріджений газ використовується як паливо в побуті сільськогосподарських районів, які не забезпечені природним газом і користуються скрапленим. Крім цього він використовується разом з киснем в металургійній промисловості для різки металевих конструкцій.
Мазут використовується як сировина коксової установки, металургійних комбінатів та цукрових заводів. Постачання нафти залізничним транспортом і відвантаження готової продукції в основному теж залізницею робить ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" не конкурентноспроможним в сучасних ринкових умовах (ціни на нафтопродукти вищі ніж на інших нафтопереробних заводах України). В зв'язку з коливанням цін на нафту і нафтопродукти, низьку ціноспроможну здатність споживачів, завод працює на 50-60% своєї потужності. Така незадовільна робота підприємства впливає і на бюджет району і області, а отже і на загальний економічний потенціал України.
1.3 Організаційно-виробнича структура підприємства
Організаційно-виробнича структура підприємства включає органи, що здійснюють загальне і функціональне керівництво виробництвом, тобто керівництво в галузі планування, організації праці, заробітної плати, технічного контролю виробництва і якості продукції, ремонту, енергопостачання, транспорту, матеріально-технічного постачання і реалізації продукції, підготовки кадрів, обліку та аналізу господарської діяльності, фінансування, господарського обслуговування, забезпечення безпечних і безаварійних умов праці. На заводі використовується змішана структура органів управління. Структура управління ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" приведена в Додатку А.
Основна роль цих підрозділів зводиться до виконання підготовчих операцій по розробці проектів рішень, які вступають в силу тільки після їх затвердження відповідним лінійним керівником (головою правління, начальником цеху і т.д.)
Прикладами таких функціональних служб на підприємстві є планово-економічний відділ, бухгалтерія, фінансовий відділ, відділ забезпечення переробки сировини, відділ головного механіка та технагляду, головного енергетика, відділ зовнішньоекономічних зв'язків.
При створенні функціональних відділів в складі апарату управління враховуються масштаби виробництва і виробнича структура, складність технологічних процесів, асортимент продукції тощо. Функції управління підприємством розподіляються між головою правління акціонерного товариства, головним інженером та фінансовим директором, які є першими заступниками голови правління, а також комерційним директором, технічним директором та головним бухгалтером, в підпорядкуванні яких знаходяться функціональні відділи.
Голова правління акціонерного товариства здійснює керівництво діяльністю заводу, керує роботами по плануванню, фінансуванню, обліку, капітальному будівництву, підготовці кадрів, організації праці і заробітної плати, технічному контролю якості продукції.
Голова правління організовує та відповідає за всю виробничо-господарську діяльність акціонерного товариства.
Головний інженер здійснює технічне керівництво:
проектуванням та освоєнням виробництва нової продукції;
впровадженням передової техніки і прогресивних технологічних
процесів;
конструюванням і виготовленням, впровадженням, реалізацією,
ремонтом основних фондів;
науково-дослідною роботою на підприємстві: визначає основні
напрямки розвитку техніки і організації виробництва.
Відділ головного механіка керує роботами по монтажу, демонтажу, обслуговуванню і ремонту всієї техніки, яка знаходиться на заводі. Відділом керує головний механік, який підпорядковується технічному директору.
Відділ головного енергетика організовує забезпечення заводу всіма видами енергії, експлуатацію енергетичного обладнання, розробляє заходи по економії енергетичних ресурсів. Відділом керує головний енергетик, який підпорядкований головному інженеру.
Відділ головного технолога розробляє і впроваджує у виробництво найбільш прогресивну технологію, здійснює контроль за наглядом технологічної дисципліни, розробляє заходи по збільшенню відбору від сировини, покращенню використання допоміжних матеріалів і палива. Керує відділом головний технолог, який підпорядкований інженеру.
Головний бухгалтер є контролером, який перевіряє доцільність і законність витрачання засобів і законність фінансової дисципліни в акціонерному товаристві.
Виробнича структура підприємства - це сукупність виробничих підрозділів і служб підприємства, співвідношення і взаємозв'язок між ними.
За призначенням і характером продукції, яка виробляється та виконуваних робіт виділяють основне і допоміжне виробництво.
Основне виробництво випускає вироби для постачання зовнішнім споживачам. До основних цехів відносяться ті, в котрих виконується окрема частина виробничого процесу по перетворенню сировини, матеріалів, напівфабрикатів в готову продукцію, або відбувається ряд стадій виробничого процесу для виготовлення якого-небудь виробу.
До основних цехів на ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" відносяться:
цех первинної переробки нафти;
цех деструктивної переробки нафти;
товарно-сировинний цех.
До допоміжних цехів відносяться ті, котрі сприяють виготовленню продукції виконуючи допоміжні роботи, необхідні для нормальної роботи основних цехів.
ТЕЦ (теплоелектроцентраль) потужністю 30,5 тис. кВт;
цех електозабезпечення - забезпечує ремонт і монтаж енергетичного обладнання заводу;
цех контрольно-вимірювальних приладів і автоматики;
цех водопостачання, очисних споруд та каналізації;
цех дослідного виробництва;
ремонтно-механічний цех.
Така кількість допоміжних цехів свідчить про їх спеціалізації , що сприяє
підвищенню продуктивності праці робітників допоміжних цехів. Спеціалізація допоміжних цехів сприяє покращенню використання обладнання в основних цехах, так як всі допоміжні роботи , виконуються якісно і швидко.