Важливе місце на геодезичних підприємствах відводиться профілактиці, тобто заходам, що спрямовані на запобігання виробничого травматизму, а також на строге дотримання технологічної дисципліни і вимог по охороні праці[11]. Кожен керівник повинен передбачити та усунути причини травм, які поділяються на організаційні ( відсутність інструктажу і контролю, порушення вимог інструкцій, правил, норм, несвоєчасний ремонт чи заміна несправного обладнання, невідповідність нормам санітарно-гігієнічних факторів ), технічні та психо-фізіологічні ( напружений стан людини при роботі, монотонність праці, надмірна важкість праці, хвороби працівника та ін.) .

Одним із методів, який застосовується при аналізі виробничого травматизму, є статистичний метод. У ньому користуються такими показниками:

1) коефіцієнт частоти травматизму : , (4.1)

де Т – кількість травм на виробництві за певний період,

Р – середньоспискове число працівників;

2) коефіцієнт важності травматизму : , (4.2)

де Д – кількість днів непрацездатності від травм на виробництві. Якщо на виробництві сталися нещасні випадки із смертельними наслідками, то коефіцієнт важкості травматизму зростає :

, (4.3)

де С – кількість смертей за певний період.

На підприємстві, де проходила переддипломна практика, за останні п’ять років не зафіксовано жодного випадку виробничого травматизму. Отже, всі вище наведені коефіцієнти дорівнюють нулю. Необхідні кошти на охорону праці підприємство одержує як державний структурний підрозділ .

Отже, охорона праці на топографо-геодезичному підприємстві являє собою систему організаційних, правових, соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на запобігання чи зменшення шкідливого впливу факторів геодезичного виробництва на працівників. Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці.

4.2 Аналіз потенційних небезпек та шкідливостей на робочих місцях при проведенні камеральних робіт

Камеральні роботи ведуться у виробничих приміщеннях цехів підприємств. За своєю суттю камеральні роботи включають процеси обробки числової та графічної інформації. Такі роботи характеризуються високою напругою розумової праці і значним навантаженням на зоровий аналізатор зі зменшенням рухової активності. Основна відмінність розумової праці від фізичної полягає в тому, що вона вимагає більш високого рівня комфорту.

Великому навантаженню піддаються очі при роботі із ЕОМ – через неправильне освітлення, погану розділяючу здатність, відсутність спеціального екрану виникають розлади зору.

Обробка фотоматеріалів пов’язана із використанням хімічних речовин, серед яких є горючі, хімічно активні і отруйні. При недотриманні санітарно-гігієнічних заходів безпеки можуть виникнути опіки, отруєння, пожежі.

Недостатнє опалення в камеральних цехах може спричинити простудні захворювання, що при частих повторах переростають у хронічні.

При камеральних роботах виникає статична втома. Тому не слід нехтувати раціональним режимом праці і відпочинку, перервами та систематичними заняттями спортом. Це сприяє збереженню здоров’я і працездатності.

4.3 Забезпечення нормальних умов праці на робочих місцях

Інформаційно-обчислювальні центри повинні розміщуватись в окремих приміщеннях, де не можна вбудовувати шафи для зберігання різних матеріалів. В приміщеннях, суміжних із залом ЕОМ, не допускається розміщення вибухо- і пожежонебезпечних речовин. Система вентиляції повинна мати пристрої, що б забезпечували її автоматичне відключення при пожежі. Роботи по ремонту ЕОМ повинні виконуватись в окремих майстернях. Всі кабелі електроживлення повинні бути справними. Пристрої мають мати надійне електричне з’єднання із шиною захисного заземлення в приміщенні, де встановлено ЕОМ.

Робочий стілець повинен мати зручну спинку, ніжки з коліщатами і гвинтовий ствол, який би дозволяв регулювати висоту.

Робоче місце потрібно забезпечити необхідним і правильним освітленням.

Основним розрахунком природного освітлення є встановлення площі світлових отворів ( вікон ) при боковому освітлені. Площа вікон обчислюється за формулою:

, (4.4)

де S--n – площа підлоги робочого приміщення, в інформаційно-обчислювальному залі, для якого ведуться розрахунки, Sn=60 м2;–

коефіцієнт, що враховує затемнення вікон навколишніми будинками, визначається згідно рис.4.1 і таблиці 4.1:

Таблиця 4.1–Розрахунок коефіцієнта |

0,5 | 1 | 1,5 | 2 | 3 і більше

1,7 | 1,4 | 1,2 | 1,1 | 1,0

В даному випадку . Отже, .

У формулі (4.4) :

– світлова характеристика вікна, яку можна визначити по таблиці 20 [11] :

,

– нормована освітленість, вибирається по таблиці 16 [11] :

,

– загальний коефіцієнт світлопроникнення, що враховує коефіцієнт світлопропускання скла. За даними таблиці 17, що наведена в [11] :

,

– коефіцієнт, який враховує вплив відбитого світла стін, стелі, підлоги при боковому освітленні: –

за даними таблиці 19 [11] .

Таким чином, необхідна площа вікон становитиме:

4.4 Пожежна безпека

В невеликих геодезичних підприємствах, які є відносно безпечними щодо пожеж, організовуються пожежно-сторожові команди, які окрім охорони підприємства, виконують ще й функції пожежного нагляду.

Статистичні дані показують, що основними причинами пожеж є: необережне поводження з вогнем; несправність виробничого обладнання та порушення режимів технологічних процесів; незадовільний стан електротехнічних установок та недотримання правил їх експлуатації; самозапалювання вибухогорючих газів, парів і пилу; розряди статичної та атмосферної електрики; несправність опалювальних приладів при порушенні правил пожежної безпеки.

Однією з пожежо- та вибухонебезпечних речовин, яка використовується при роботі в класі ПЕОМ, є етиловий спирт ( для протирання забруднених деталей комп’ютера – екрану дисплея, клавіатури, маніпулятора “мишка” ). Температура спалаху етилового спирту +13С, самозаймання +404С. Межі вибуху: нижня 3,6 % , верхня 19,0 % по об’єму. Для уникнення пожежо- та вибухонебезпечних моментів при роботі із етиловим спиртом, потрібно уникати його розливів та високої концентрації парів у повітрі. Етиловий спирт також має наркотичну дію, при високих концентраціях отруйний.

Приміщення комп’ютерного залу забезпечується вогнегасником типу ОП 2 (3).

5. Економіка, організація і планування топографо-геодезичного виробництва

5.1 Структура державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний інститут землеустрою"

Держкомзем України

v

Академія аграрних наук

v

ДП "Івано-Франківський науково-дослідний інститут землеустрою"

v v v v