2
1 | ст.2 | ст.1 | 0 | 0 | 0 | 33,070
2 | ст.3 | 88 | 59 | 15 | 153,618
3 | ст.4 | 146 | 29 | 37 | 95,525
4 | ТелеВежа | 181 | 24 | 34 | –––
Станція 3
1 | ст.3 | ст.2 | 0 | 0 | 0 | 153,578
2 | ТелеВежа | 280 | 28 | 59 | –––
Станція 4
1 | ст.4 | ст.2 | 0 | 0 | 0 | 95,493
2 | ст.5 | 190 | 03 | 05 | 42,675
Станція 5
1 | ст.5 | ст.4 | 0 | 0 | 0 | 42,685
2 | ТелеВежа | 209 | 12 | 07 | –––
Знімання точок ситуації
Горизонтальне знімання точок ситуації виконували поєднанням кількох способів : полярним, способом засічок, перпендикулярів, комбінованим.
Спосіб полярних координат використовують для визначення положення характерних точок ситуації на відкритій місцевості як невеликих ділянок, так і окремих контурів [6]. Встановлюють тахеометр в одній з точок знімальної основи, лімб орієнтують на іншу точку. Вимірюють горизонтальні кути і горизонтальні проложення на всі точки ситуації, зазначені в абрисі.
У способі перпендикулярів положення кожної характерної точки визначається довжиною перпендикуляра, опущеного з характерної точки на сторону знімальної основи, і довжиною відрізків від точок знімальної основи до основи перпендикуляра. Довжини відрізків вимірювалися 50-метровою00 сталевою рулеткою РК-50. Результати вимірів записують біля відповідних точок на схематичному кресленні, виконаному в полі. Невеликі перпендикляри (до 8-10 метрів) будують приблизна, при розмірах до 60 метрів і більше користуються теодолітом. Цей спосіб часто використовують при зйомці витягнутих контурів ситуації – доріг, річок, струмків, каналів і ін.
Спосіб кутових засічок застосовують для зйомки положення окремо розташованих точок ситуації (стовпів, вишок, башень, дерев і ін.), а також у важкодоступних місцях (границя болота, межа річки і ін.), що виключає можливість лінійних промірів. Для одержання місцеположення неприступної точки ситуації вимірюють горизонтальні кути спершу з однієї вершини знімальної основи на шукану точку, а потім з іншої вершини. Перетин відкладених на плані сторін і дасть положення шуканої точки ситуації.
Спосіб лінійних засічок використовують, коли точка, положення якої визначають на місцевості, порівняно близько розташована до базиса. Рулеткою вимірюють віддалі від двох відомих точок до невідомої точки.
Результати горизонтальної зйомки місцевості представлені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Журнал горизонтальної зйомки об’єкту (витяг з терміналу тахеометра)
Журнал польових вимірів
Гориз Гориз. Переви-
кути пролож,мм щення
t1 | 0 00 00 на | 759(1) | 35 | 283 24 380 | 38565 | 360
1 | 00 06 270 | 7425 | 60 | 36 | 259 50 540 | 44054 | 2926
2 | 50 24 580 | 2359 | 75 | 37 | 276 38 440 | 85824 | 340
3 | 109 06 040 | 8069 | -11 | 38 | 272 55 290 | 102094 | 316
4 | 137 14160 | 32156 | -86 | 39 | 272 22 200 | 122161 | 338
5 | 121 05 500 | 33084 | -348 | 40 | 272 28 330 | 115852 | 1390
t2 | 0 00 00 на | t1 | 41 | 270 49 190 | 122138 | 1797
6 | 3 46 020 | 21395 | 515 | 42 | 270 51 040 | 115331 | 432
7 | 3 44 510 | 20766 | -4 | 43 | 262 08 340 | 116914 | 2180
8 | 14 05 110 | 21005 | 126 | t4 | 0 00 00 на | t2
9 | 24 02 520 | 25037 | 270 | 44 | 278 49 130 | 77804 | 269
10 | 53 24 300 | 24244 | 264 | 45 | 272 49 190 | 63630 | 27
11 | 63 18 020 | 47940 | 3516 | 46 | 267 18 250 | 39524 | 223
12 | 81 02 240 | 110354 | 835 | 47 | 216 23 350 | 23461 | 284
13 | 85 20 590 | 166215 | 1356 | 48 | 215 23 590 | 36011 | 622
14 | 93 304 30 | 164451 | 1254 | 49 | 190 03 050 | 42675 | 482
15 | 94 32 390 | 99565 | 876 | 50 | 153 42 010 | 65371 | 1709
16 | 94 39 460 | 96184 | 688 | 51 | 142 44 140 | 59723 | 677
17 | 92 01 340 | 99347 | 660 | 52 | 122 52 310 | 42736 | 426
18 | 88 59 150 | 153618 | 1088 | 53 | 123 01 110 | 77760 | 676
19 | 92 32 530 | 78792 | 520 | 54 | 126 38 400 | 77343 | 640
20 | 98 19 450 | 79355 | 670 | 55 | 125 40 090 | 77849 | 577
21 | 105 09 110 | 43554 | 265 | 56 | 126 43 120 | 82843 | 2851
22 | 119 33 030 | 48289 | 3105 | 57 | 125 34 080 | 82974 | 3170
23 | 146 29 370 | 95525 | 715 | t5 | 0 00