лісорослинних умов у розрізі природно - економічних районів і категорій лісів, а в їх межах - по типологічних господарствах і господарських секціях. Розробка таких господарств і секцій для кожного типу лісу зокрема, практично неможлива і непридатна для практики лісового господарства. Тому одним Із важливих завдань лісової типології є розробка комплексних заходів з підвищення продуктивності лісів стосовно до груп типів лісу, які об'єднуються за спільністю лісорослинних умов та напрямом цільових деревостанів. Тепер господарства і господарські секції н більшості випадків утворюються за переважаючою породою або за класами бонітеті», що не забезпечує раціональне використання лісових земель. Крім тога, це утруднює проведення типологічного аналізу матеріалів лісовпорядкування І перспективне планування лісогосподарських заходів. 1.2. Основні напрямки лісотипологічних досліджень в Україні. У перші післявоєнні роки велику дослідницьку роботу в галузі лісової типології Українських Карпат проводили науковці Інституту ботаніки АН України, Ужгородський і Чернівецький університети, Львівські сільсько-господарський та лісотехнічний Інститути, Український науково - дослідний інститут лісового господарства і агролісомеліорації. Харківський сільсько-господарський інститут та багато інших навчальних закладів і науково -дослідних установ.
Започаткували дослідження з використанням екологічних принципів і теоретичних засад лісотипологічної школи Є.В.Алексеєва, П.С.Погребняка-і Д.В.Воробйова такі вчені як Ю.Д Третяк, С.М.Стойко, С.В.Шевченко, М.І.Косець, Ф.О.Гринь, З.Ю.Герушимський, П.А.Трибун, А.М.Гаврусевич та багато інших.
У цей час проводилась підготовка до першого повоєнного лісовпорядкування карпатських лісів. Стало очевидним, що описова фітоценотична типологія не відповідала екологічній оцінці природної родючості лісових грунтів, їх продуктивності та диференційованому веденню лісового господарства. Труднощі використання лісівничої типології Алексєєва -Погребняка -Воробйова полягали в тому, що вона була опрацьована для рівнинних лісів України, які за комплексом лісорослинних та кліматичних умов істотно відрізняються від гірських умов Українських Карпат. Тому принагідно буде нагадати, що тип лісорослинних умов і тип лісу П.С.Погребняк розглядав як синоніми, приймаючи до уваги, що в однорідних кліматичних умовах на рівнині відповідному типу лісорослинних умов відповідає одна типоутворювальна порода. У свою чергу, Д.В. Воробйов розглядав тип лісу як кліматичний варіант типу лісорослинних умов, що допомогло застосувати теоретичні принципи екологічної типології у розробці класифікаційних схем типів лісу для окремих регіонів Українських Карпат. З таких позицій бере свій початок практичне використання І подальший розвиток теоретичних положень і принципів екологічної школи в лісовій типології для гірських лісів, який умовно можна поділити па три етапи. Перший етап (1954 - 1960 рр.) характерний лісівничими та геоботанічними дослідженнями, які були покладені в основу класифікації типів лісу. На цьому етапі глибокі типологічні дослідження Буковини провів Б.Ф.Остапенко, С.В.Шевченко склав класифікацію типів лісу Горган, а І.П.Федець опрацював класифікацію типів лісу Бескид у межах Львівської області.
Питанням класифікації букових типів лісу Закарпаття, особливо за участю явора, присвятив свої дослідження Ю.Д.Третяк, а колектив наукових працівників Закарпатської лісової дослідної станції опрацював класифікацію типів лісу Закарпаття. Зокрема, А.М.Гаврусевич описав типи рівнинних дубових лісів, П.І.Молотков - типи дубово - букових лісів, П.С.Каплуновський - типи букових лісів, І.І.Молоткова - типи ялицевих лісів,
8 П.С.Пастернак - типи смерекових лісів та О.В.Чубатий - типи лісів висо-когір'я.
М.М.Горшенін і О.І.Бутейко уклали цінний ілюстрований визначник типів умов місцезростання для лісів заходу України, в тому числі і для Карпат. Таким чином, перший етан лісотипологічних досліджень включає синтез вихідної інформації, який завершується розробкою на науковій основі класифікаційної схеми лісів за єдиною методикою, тобто класифікацією тинів лісорослинних умов і типів лісу Карпат.
Другий етап (1960 - 1970 рр.) характерний завершенням і уточненням класифікації типів лісу, виявленням лісотипологічних закономірностей та складанням таблиць для визначення тинів лісу. На цьому етапі особливо цінною с розробка основних лісогосподарських заходів на типологічній основі.
Так, П.І.Молотков поглиблює дослідження типології букових лісів, оп-рацьовує правила рубок головного користування, порадник для проведення рубок догляду за лісом та інші.
С.А.Гепсірук та Г.Л.Тишкевич детально висвітлюють типологію смерекових лісів, О.В.Чубатий та В.І.Комендар - типологію соснового криволісся Українських Карпат.
Продовжують вивчати типологічні закономірності формування лісів Українських Карпат та їх продуктивність П.А.Трибун, К.К.Смаглюк, О.І.Пітікін. Типологію дубових лісів детально опрацьовує С.М.Стойко, ялинових - К.А.Малиновський і М.А.Голубець та ін.
Важливим наслідком цього стану с інвентаризація типів лісу на всій площі держлісфонду Карпат. Спеціалізовані експедиції Львівського філіалу "Укрземпроекту", Чернівецького університету і, головним чином, Українсь-кого лісовпорядчого підприємства, провели детальне фунтово-типологічне обстеження лісових площ, у результаті якого здійснене картування типів лісу і грунтів, визначена їх характеристика з відповідними лісівничими
9 показниками.
Виконання такої небаченої за масштабами роботи стало можливим у результаті глибокого вивчення типів лісу Карпат на засадах лісівничої ти-пології П.С.Погребняка - Д.В.Воробйова, а також наявного ентузіазму з боку виробництва. В свою чергу така робота була зумовлена І диктувалась необхідністю виявлення конкретної площі окремих типів лісу та їх потен-ціальних можливостей.
Третій стан (після 1970 року) типологічних досліджень зумовлений спри-ятливими умовами для вивчення змісту і оцінки кожного типу лісу та виявлення його потенціальних можливостей, тобто для проведення типо-логічного аналізу лісів. Такими сприятливими умовами варто вважати наявність нагромадженого фактичного матеріалу за попередні етапи. Роботи з типологічного аналізу лісів виявились новим етапом розвитку лісової типології, який ставить перед собою мету лісівничої і економічної оцінки лісових угідь. Ідею типологічного аналізу лісів підтримував Д.В.Воробйов, а їх втіленням у життя в окремих географічних районах займались І.В.Туркевич, М.Н.Косяков та інші. Особливу роботу в цьому напрямку провів Б.Ф.Остапепко для лісів Північного Кавказу.
РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Виконання курсової роботи базується на методах лісівничо-екологічної типології Є. В. Алексєєва, П. С.