Ходи проектував на карті масштабу 1:50000 на місцевості найбільш сприятливій для кутових і лінійних вимірів тобто вздовж доріг, по долинах, річках або лісових пролісках. Запроектовані полігонометричні ходи з яких 2 ходи 4 класу і 1-н 1 розряду. При проектуванні намагаюся забезпечити довго тривалість збереження пунктів, створити найсприятливіші умови для вимірювання.

Таблиця 1

Середня квадратична помилка вимірюваного кута за нев'язками у ході і в полігонах кутові секунди не більше:

3

5

Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см

до 500 м

від 500 до 1000 м

1

2

1

2

Після того, як запроектував ходи на карті його слід оцінити, та встановити чи відповідають вони необхідним технічним вимогам, а саме:

встановлюється конфігурація ходу за 3 критеріями;

обчислюється середня квадратична помилка ходу найслабшої точки ходу;

обчислюють очікувану нев’язку;

обчислюють відносну нев’язку.

Запроектований хід 1 класу (п.тр. Дров’яна – п.тр. Дубровина) використовуючи критерії витягну тості визначаю форму ходу, якщо хоч одна з критерії незадовільняє умову, то хід вважається зігнутим.

1.5.6. Характеристика планової мережі.

Характеристика планової мережі подається у вигляді таблиць. При проектуванні, що орієнтирні пункти установлюються до державних пунктів тріангуляції 1, 2, 3, 4 класів – по 2-ох орієнтирних пунктах. Типи центрів, пунктів, орієнтирних пунктів, а також їх схеми зовнішнього оформлення приведені на малюнку.

Характеристика тріангуляцій і полігонометричних пунктів

Таблиця 2

Назва (номер) пункту

Типи знаків і їх характерист.

Потрібно закласти штук

старих

Запроек-тованих

центрів

Орієнтирних пунктів

Розпізна-вальних стовпів

Дров’яна 2 кл.

-

Пункт полігон. 4 кл.

-

-

-

Розпізнавальні стовпи установлюють на ходу пунктах 4 класу 1 1,2 розряду, якщо на них не будуються дерев’яні або металічні знаки.

Характеристика тріангуляційної мережі

Таблиця 3

Клас або розряд

Кількість пунктів

Довжина сторони, м

вихідні

запроектовані

всього

найбільша

найменша

3 клас

Характеристика полігонометричних ходів

Таблиця 4

№ ходу

Розряд або клас

Довжина ходу м

Кількість запроектованих пунктів

Кількість сторін

Довжина сторін, м

Най-більша

Най-

менша

середня

1

4 кл

6100

11

12

700

508

400

2

1р

5035

11

12

450

420

375

Проект планової мережі переноситься з карти на кальку і оформляється тушшю. Вказується рамка карти, номенклатура, найменування об’єкта, відбиваються границі об’єкту. Червоним кольором наносять пункти і сторони тріангуляції третього класу. Товщина ліній 0,4 мм. Чорним кольором наносяться запроектована мережа 4 класу, 1 розряду, товщина ліній в мережі 4 класу – 0,3 мм, 1 розряду – 0,2 мм.

Дотримуються таких позначень:

- пункт тріангуляції (зовнішній знак – піраміди);

- пункт тріангуляції (зовнішній знак – сигнал);

- пункт полігонометрії.

1.6. Проектування висотної геодезичної основи топографічного знімання.

Нівелірні мережі для виконання великомасштабних знімань створюється для згущення мережі нівелювання 3 і 4 класів є основним методом згущення нівелірної мережі при виконанні великомасштабних топографічних знімань.

Для визначення висот пунктів знімання, а також для визначення висот пунктів геодезичних мереж згущення дозволяє розвивати технічне нівелювання. Густота та клас точності нівелірних мереж для топографічних знімань залежить від призначення та масштабів знімань вибраного періоду рельєфу. Згущення державної геодезичної мережі на допомогу об’єкті виходячи із масштабу знімання 1:2000, для землеустрою індивідуальних с/г угідь. Виконав один репер нівелювання на два км площі. Нівелірні мережі для високо масштабних топографічних знімань створюють у вигляді окремих ходів, полігонів або самостійний мереж, які як правило прив’язують до двох нівелірних знаків.

На об’єкті проектуються згущення нівелірної мережі провести прокладання ходів нівелювання 4 класу з таким розрахунком, щоб оформити всі пункти тріангуляції та полігонометрії існуючі та запроектовані на об’єкті. Проектом передбачено прокладання ходів в одному напрямку переважно груповими, шосейними дорогами, стяжками, просіками.

Лінійні нівелювання закріплені реперами не рідше ніж 5 км, центри пунктів та полігонометрії також уважаються реперами, якщо віддалі між пунктами тріангуляції або полігонометрії по лініях нівелювання не більше 5 км, то проектується додатково репер. Довжина ліній не перевищується 8 км на забудованій території, 12 км на незабудованій. Типи та схеми зовнішнього оформлення показано на рисунку.

Характеристика нівелірних ходів

Таблиця 5

№ ходу

Клас нівелювання

Запроектовані роботи

Кількість старих знаків

Всього реперів та центрів у ході

Найбільша віддаль між знаками

Нівелювання

Закладання знаків

Реперів нівелювання

Пунктів тріангуляції

Всього поч.м

В т.ч. на заув.до

грунтових

Стінних

1

3

Оцінка проектів нівелірних ходів.

При проектуванні нівелірних ліній для оцінки точності проводиться оцінювання СКП точок, що знаходяться у найбільш слабкому місці лінії нівелювання, яка обчислюється за формулою:

Де - помилка вихідних даних 30 мм при оцінці нівелірних ходів 3 і 4 класів.

- помилка одного кілометра нівелювання 3 класу 5 мм, для 4 кг 10 мм.

Таблиця 6

Клас

Назва ходу

Довжина ходу

М

Мдоп

IV

Rр19 –Rр247

2250

21.65

10

17.05

62.5

Допустиме значення М залежить від висоти перерізу рельєфу і дорівнює Мдоп=62,5 мм при висоті 0,5 м, для висоти перерізу 1 м мдоп=125 мм.

Пункт нівелірної мережі переносять на кальку. Вихідні показують червоним, а запроектовані чорним. При цьому дотримуються таких позначень: - репер ґрунтовий; - репер стінний;

1.7. Проектування топографічного знімання.

1.7.1. Основні вимоги до топографічного знімання.

Результатом топографічного знімання є топоплани, які створюються в графічному або цифровому вигляді. Вимоги, які представлені при створенні планів наведені в „Інструкції” в масштабах 1:2000, 1:1000, 1:500.

1. Топоплани створюються шляхом топографічного знімання або картоскладання (крім М 1:500), за матеріалом топографічних знімань більшого масштабу.

Топографічні знімання виконуються такими методами:

стереотопографічне знімання;

комбіноване знімання;

мензульне знімання;

тахеометричне.

2. Середні помилки в положенні на плані предметів та контурів місцевості з чіткими обрисами відносно найбільших точок знімальної основи не повинні перевищувати 0,5 мм, а гірських та лісових районах 0,7 мм. На територіях з капітальною і багатоповерховою забудовою СП не повинні перевищувати 0,4 мм. Для переходу від середніх помилок (Д), до середніх квадратних помилок (m) застосовується коефіцієнт 1,25 тобто m=1,25 D.

3. Середні помилки знімання рельєфу відносно найближчих точок геодезичної основи не повинні перевищувати за висотою:

- ј прийнятої висоти перерізу при кутах нахилу до 20;

- 1/3 при кутах нахилу від 20 до 60 для планів масштабів в 1:5000, 1:2000 та до 100