населених пунктах з прямолінійними вулицями замість знімальних ходів можуть розбиватися створені лінії між пунктами геодезичної основи, за координованими кутами квадратів або капітальних будівель. Створені точки між пунктами геодезоснови визначають промірами від відповідних пунктів з точністю не менше 1:2000.
При зніманні забудованих територій способами перпендикулярів і засічок віддалі між створеними точками при вимірюванні їх сталевою ре луткою або оптичними віддалемірами не повинні перевищувати значень указаних у таблиці 8.
Таблиця 8
Масштаб знімання
Віддалі між створеними точками
Виміряні рулеткою
Виміряні оптичними віддалеміром
1:2000
80
120
1:1000
60
80
1:500
40
50
При знімання способами перпендикулярів, довжини перпендикуляри не повинні перевищувати величин, що наведені в таблиці 9.
Таблиця 9
Масштаб знімання
Довжина перпендикуляра, м
Окомірне встановлення перпендикуляра
Встановлення перпендикуляра екером
1:2000
8
60
1:1000
6
40
1:500
4
20
Довжина перпендикулярів вимірюється один раз з точністю до 1 см. Перпендикуляри, що перевищують вказані величини, підкреслюються лінійними засічками, довжина яких не повинна перевищувати довжини мірного приладу (20-50 м).
При полярному способі знімання, кути вимірюються теодолітом при одному положенні круга з точністю 30ўў, а віддалі – стрічкою, сталевою рулеткою або оптичним віддалеміром.
Знімання забудованих територій графоаналітичним способом виконують у такій послідовності
визначення координат кутів кварталів і окремих капітальних будинків і споруд при прокладанні знімальної основи і нанесення їх на план;
обмір габаритів будинків рулеткою (складання абрису);
знімання будівель та інших контурів за допомогою мензули з пунктів геодезичної і знімальної основи і вимірювання віддалей віддалеміром, рулеткою або стрічкою. Виконувати знімання проїздів з перехідних точок і точок мензульних ходів не дозволяється. При обмірі будівель вимірюють також віддалі між кутами сусідніх будівель, які використовуються як контрольні проміри. Одночасно зі зніманням контурів проводять знімання рельєфу.
При знімання полярним і графоаналітичним способами максимальні віддалі від приладу до контурів не повинні перевищувати величини, що наведені в таблиці 10.
Таблиця 10
Масштаб визначення віддалей і масштаби знімання
Віддалі до контурів, м
чітких
нечітких
Вимірювання нитковим віддалеміром
1:2000
Спосіб прямих засічок застосовують там, де неможливо провести безпосередньо вимірювання віддалей. Для визначення положення точки вимірюють два прилежних базису кути. Базисом може бути сторона, частина теодолітного ходу або будь-які два пункти планової основи, між якими є видимість. Прилеглі кути вимірюють одним напівприйомом з точністю 1ў. Кут при точці, що визначається, повинен бути в межах 30-1500. Допустимі значення віддалей до точки при способі кутових засічок дано в таблиці 11.
Таблиця 11
Масштаб визначення віддалей і масштаби знімання
Віддалі до контурів, м
чітких
нечітких
1:2000
400
1200
1:1000
200
600
1:500
100
300
Знімання в середині кварталів виконують таким чином, що і знімання проїздів. При неможливості знімання в середині кварталів з точок знімальної основи його виконують з точок висячих теодолітних ходів. Довжина і кількість ліній у висячих ходів не повинні перевищувати значень наведених в таблиці 12.
Таблиця 12
Масштаб знімання
Допустима довжина висячого ходу, м
Мах. кількість ліній в ході
1:2000
200
3
1:1000
150
2
1:500
100
2
При виконанні горизонтального знімання всі дані заносять в абрис, який ведуть на папері олівцем відповідними умовними знаками. Пересування абрису забороняється.
Висотне знімання забудованих територій в рівнинних районах виконують нівелірами або горизонтальним променем теодоліта чи кіпрегеля з рівнем на трубі, а в горбистій місцевості – похилим променем. Висотне знімання можна виконувати одночасно з горизонтальним зніманням мензульним способом або окремо, при наявності планів горизонтального знімання.
Нівелірні ходи, які прокладають для висотного знімання, повинні опиратися на знаки нівелювання І-ІV класу і технічного нівелювання. Як виняток, допускаються висячі ходи, які прокладають у прямому і зворотньому напрямках. Допустимі нев'язки в ходах або полігонах не повинні перевищувати , а в коротких ходах (до 2 км) , де: - довжина ходу в км; - кількість станцій.
При висотному зніманні вся ділянка знімання повинна бути покрита висотними пікетами, віддалі між якими для відповідного масштабу не можуть перевищувати значень: 1:5000-100 м; 1:2000-40; 1:1000-30; 1:500-20. Крім того, пікети повинні бути визначені в характерних місцях, щоб забезпечити відображення всіх деталей рельєфу.
При нівелюванні по обох сторонах район визначають позначки люків колодязів, цоколів будинків, насипів мостів. У решті випадків позначки висот визначаються по одній стороні рейки. Довжина візирного променя не повинна перевищувати 150 м.
З метою контролю на кожній станції визначають не менше двох контрольних пікетів, що знаходяться у слизі перекриття і можуть бути отримані з іншої станції. Розходження між контрольними висотами, що одержані з різними станцій, не повинні перевищувати 20 мм.
Рисування рельєфу виконують безпосередньо в процесі знімання, а також камерально по складених абрисах. На ділянках з густотою забудов дозволяється не проводити горизонтальні, а обмежуватися тільки підписуванням висот точок.
Після виконання знімання забудованих територій здають:
оригінали планів та на твердій основі або на пластину і формуляри;
абриси горизонтального і висотного знімання;
польові журнали або результати вимірювання в накопичувачах інформації;
схема прокладання ходів знімальної основи;
каталог координат і висот точок;
схему розміщення планшетів знімання;
список назв вулиць, провулків, майданів затверджений місцевою владою;
викопіювання для виконання зведень по рамках;
акт польові перевірки і приймання робіт;
технічний звіт (на об’єкт знімання).
Підземні комунікації і споруди, що мають пряме відношення до них, є одним із основних елементів змісту топопланів. Топоплани на яких відображені підземні комунікації, слід створювати відповідно до вимог „Інструкції”.
Елементи підземних комунікацій слід відображати на топопланах у відповідності з діючими „Умовними знаками для тополанів М1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 та умовними знаками для планів підземних комунікацій”.
Знімання підземних комунікацій треба виконати на основі існуючої геодезичної мережі або планово-висотної знімальної основи, що створюється.
Вихідною висотною основою при зніманні підземних комунікацій є знаки державної нівелірної мережі І-ІV класів.
Знімання елементів підземних комунікацій на топопланах виконують переважно методом тахеометричного і теодолітного знімання. Можна поєднувати їх з фото топографічними і фототеодолітними методами.
Знімання існуючих підземних комунікацій проводять за наявністю затвердженого технічного завдання (технічного