Реферат Мукачевський пивзавод

Реферат - Мукачевський пивзавод

МУКАЧЕВСЬКИЙ ПИВЗАВОД

Контрольний текст екскурсії

Архівні матеріали підтверджують, що одною із найперших пивоварень Карпатського регіону є пивзавод у Підгорянах, що в Мукачеві. Рівно триста років тому трансильванським князем Ференцем II Ракоці був заснований Підгорянський пивоварний завод, про що свідчить засновча грамота, датована 1 березня 1701 року.

У 1728 році колишні землеволодіння і маєтки князя з центром у Мукачеві переходять у власність єпископа бамберзького і архієпископа майнцького графа Лотара-Франца Шенборна. Так був покладений початок панування династії Шенборнів на Закарпатті.

У 1850-х роках споруджуються друга солодосушильня, яка використовується й по сьогодення, головний виробничий корпус (фасадна частина сучасного заводу). На початку 1900-х років завод вже випускав 1 мільйон 700 тисяч літрів пива.

Але повернемося до основного виробництва, де значна реконструкція була проведена протягом 20 – 40-х років XX століття. Побудували нову (третю) велику солодосушильню, у солодовні встановили обладнання для виробництва карамельного та смаженого солоду.

Друга світова війна спричинила багато випробувань і горя підгорянцям, але завод продовжував працювати. У другій половині 1944 року з наближенням лінії фронту до Карпат значна частина керівних працівників півзаводу евакуювалася на Захід. Але у цій складній ситуації колектив не розгубився. Ініціативна група кадрових працівників взяла не себе функцію управління. Відступаючи, фашисти замінували основні цехи заводу. Ризикуючи життям, майстер бондарного цеху Шмальзельс разом із декількома заводчанами перерізали дроти мінної системи і врятували свій завод.

Одразу після звільнення Мукачева 26 жовтня 1944 року військами 4-го Українського фронту на заводі створюються тимчасова рада управління, а також народна дружина для охорони. У грудні цього ж року, згідно декрету Народної Ради Закарпатської України, пивзавод націоналізували. У 1945 році Народна Рада призначає першим директором Федіра Гелебрандта, головним пивоваром Людвіга Паппа. І вже з перших днів 1945 року завод успішно працював, випустивши за рік 4 млн. 720 тисяч літрів пива.

У 50-х роках пивзаводська футбольна команда була однією із кращих в області. Заводський клуб був осередком культурного життя Підгорян. Тут діяли гуртки художньої самодіяльності, організовувалися вечори відпочинку, концерти, традиційні бали тощо.

1 березня 2001 року непомітно для багатьох істориків і краєзнавців Мукачівському пивоварному заводу виповнилося рівно 300 років. 295 із них завод діяв, переживши зміни державно-суспільних устроїв, численні війни, зокрема дві світові, економічні кризи, але не встояв під натиском невдалих сучасних реформ і припинив варити пиво.

Індивідуальний текст екскурсії

“Переконаний у його відданості, доручаю пану Едлю керівництво пивоварнею”, - князь Ференц II Ракоці

Мукачівському пивзаводу минуло 300 років

Як стверджують дослідники, єгиптяни біля 7000 років тому вже вміли варити із злаків хмільний напій бродіння. Можливо, це були перші кроки зародження пивоваріння – виготовлення одного із найстаріших, найпопулярніших народних напоїв. Протягом сотень років цей винахід людства поступово удосконалювався. Пивовари об’єднувались у цехи, кооперативи, товариства. Розвиток технічного прогресу призвів до створення суперсучасних пивоварних заводів у різних країнах світу.

Місце розташування заводу визначено не випадково. Він забезпечував місцеву переробку ячменю та хмелю, які вирощувалися на величезних навколишніх землях цього вельможі. Місцевість у закруті річки Латориця забезпечувала для пивоваріння гарантоване постачання високоякісної води із гірських джерел. Поряд проходила основна історична дорога зі Сходу на Захід, де у пізніші часи була прокладена залізниця. І, насамкінець, підгорянці вже трохи раніше займалися кустарним пивоварінням.

Вчитуючись у конкретні пункти трьохсотрічної давнини документа, не можна не оцінити гідну подиву здібність і далекоглядність авторів у економічних та технічних питаннях в епоху зародження ринкових відносин.

Насамперед князь Ракоці був зацікавлений у створенні великомасштабного промислового пивоваріння, щоб отримувати значні прибутки для своєї казни. Для здійснення справи він підібрав довірених і відданих йому осіб. Управителем пивоварні був призначений Йоганн Антоні Едл, який виконував функції придворного фінансиста. Він же стає повноправним господарем поселення пивоварів (Підгорян). Селяни були звільнені від кріпацьких обов’язків і закріплялися робітниками на заводі. Управителю приписувалося щоденно аналізувати стан справ, підтримувати високий рівень вимог до роботи працівників, вживати усі необхідні заходи, щоб виробництво забезпечувало значну прибуткову віддачу. При цьому підкреслювалося, що князь переконаний у високій компетенції, знаннях та відданості пана Едла. Управитель був зобов’язаний щомісячно надавати детальну інформацію про поточний стан справ, на підставі яких Його Величність мали можливість тримати під контролем долю Підгорян, розвиток заводу та інші питання. Варто відмітити, що працівникам заводу щомісячна зарплата виплачувалася у присутності пана Едла залежно від конкретної участі у виробництві.

Поряд із управителем, для забезпечення технологічного керівництва процесами пивоваріння був призначений досвідчений спеціаліст – пивовар із Німеччини Йоганн Конрад Хейдолф.

Історичний документ містить конкретні вказівки щодо організації забезпечення виробництва сировиною, паливом, транспортом, відкриття пивних ларьків (барів), боротьби із контрабандним завозом пива на територію князівства іншими виробниками тощо. Передбачалося, що із 5/4 кюбеля ячменю необхідно отримати 90 пінт пива. У перерахунку на 100 літрів пива витрати складали близько

Сторінки: 1 2 3 4