На даний час найбільше використовують електронні тахеометри та світловіддалеміри в комплексі з теодолітами ,зокрема:

світловіддалеміри СТ5 ,2СТ10 і теодоліти Т5 , Т2 ;

електронні тахеометри Та3М, ТС1010(Lejcа),3Та5 , SOKKІА та інші.

2.5. Проектування пунктів планової знімальної мережі .

2.5.1. Проект прямої засічки . Оцінка точності.

Визначення прямої засічки здійснюється як мінімум з трьох пунктів державної геодезичної мережі, або мережі згущення, які знаходяться від 0.3 до 5.0 км.

г1 =71

г 2 =32

S1 = 1300 м .

S2 = 962 м.

S3 = 1200м.

mв = 30"

Середня квадратична помилка положення пункта Р

МрI = *==0,25м

МрI1 = *==0,42м

Середнє вагове

Мр = ==0,21м < 1,0м

Отже, запроектована пряма засічка відповідає необхідним умовам.

2.5.2. Проект зворотної засічки

Визначення пункту Р зворотною засічкою здійснюється на 4 вихідні пункти, які знаходяться на віддалях 0.3- 5,0 км.

Найбільш вигідним є варіант, коли шукана точка Р лежить посередині чотирикутника, утвореного вихідними пунктами.

Оцінка проекти виконується двома варіантами.

1 – Варіант.

Оцінку виконуємо графічно:

S1 = 1250м

S2 = 950 м

S3= 1362 м

rі= с/S

r1=160ІІ/м

r2=217 ІІ/м

r3=151 ІІ/м

у 1=299 м

у 2=310 м

у 3=215 м

Визначаємо півпериметр оберненого ( інвертного ) трикутника

Р= (у 1+ у 2 + у 3 ) = (299+310+215) = 412 м

Площа трикутника

F===30585(ІІ/м)

м= mв / = = 21,2"

Середня квадратична помилка в положені пункта Р визначаємо по формулі:

Мр1= = = 0,17 м

Аналогічно виконаємо оцінку для другого варіанту.

S2 = 950 м

S3 = 1362 м

S4 = 1288м

R2 = 217 ІІ/м

R3 = 151 ІІ/м

R4 = 160 ІІ/м

у 2 = 215 м

у 3 = 370 м

у 4 = 270 м

Р= (у 1+ у 2 + у 3 ) = (215+370+270) = 428 м

F===28852

( ІІ/м)

м= mв / = = 21,2"

Середня квадратична помилка в положені пункта Р визначаємо по формулі:

Мр1= = = 0,18м

Середнє вагове

Мр = = = 0,12м < 1,0м

Отже, запроектована зворотня засічка відповідає технічним вимогам.

2.5.3. Вибір типів центрів для пунктів знімальної основи

Для закріплення пунктів знімальних мереж на місцевості застосовуються центри тривалого збереження та центри тимчасові.

Найбільш поширено використовують такі типи центрів тривалого збереження:

Для тимчасового закріплення центрів знімальної основи у ґрунті використовують кілок із забитим цвяхом ( Рис. 8), а також металеву трубу, штир кутову сталь ( Рис. 9)

Рис.5

Рис.6

Рис.7

Рис.8

Рис.9

2.6. Обчислення координат пункту Р із прямої багаторазової засічки.

А1=45°00',9

В2=45°00',1

А2=44°59',9

В2=45°00',0

Т1 Х1=7000,01

Y1 =3000.01

Т2 Х2=4000,01

Y2 =6000.01

Т3 Х3=1000,01

Y3 =3000.01

Хp1= Х1+

Xp1=1000.01+=4000,10 м

Хp11= Х2+

Xp2=4000.01+=4000,10 м

Yp1= Y1+

Yp1=2000.01+=1999.44 м

Yp11= Y2+

Yp2=5000.01+=1999.99 м

Ypсер.=1999,72 м

2.7. Обчислення координат пункту Р з оберненої багаторазової засічки .

в1=90°00'00"

в2=180°00'1

в2=269°59'9

Т1 Х1=7000,01

Y1 =3000.01

Т2 Х2=4000,01

Y2 =6000.01

Т3 Х3=1000,01

Y3 =3000.01

Т4 Х4=4000,01

Y4=1000.01

tgб1 =

tgб1 ==

=0.000014544

r=00°00'03"

б1=359°59'57"

б2=б1-в1=359°59'57"+90°00'00" =89°59'57"

б3=б1+в2=359°59'57" +180°00'1 = 180°00'03"

Xp1= Х1 +

Xp1=7000.01+=3999,97 м

Xp2= Х2+

Xp11=4000.01+=3999,97 м

Yp1=Y1+(Xp-X1)tg б1;

Yp1=3000,01+(3999,97-7000,01)*tg 359°59'57"=3000,05м

Yp1=Y2+(Xp-X2)tg б2;

Yp2=6000,01+(3999,97-4000,01)*tg 89°59'57"=3000,05м

3.Створенння висотної основи топографічного знімання.

3.1Проектування нівелірних ходів технічного нівелювання . Оцінка точності.

На Барському об’єкті необхідно запроектувати висотну основу зйомки технічного нівелювання.

Нівелірна сітка технічного нівелювання створюється в вигляді окремих ходів, систем ходів і полігонів з вузловими точками. Кожний нівелірний хід повинен опиратися обома кінцями на репери нівелювання вищих класів або на вузлові точки. В необхідних випадках допускаються висячі ходи, які прокладаються в прямому і зворотному напрямках.

Технічне нівелювання виконується методом геометричного і тригонометричного нівелювання. Нівелірні ходи прокладають тільки в одному напрямку. Спостереження на станціях виконують по двох сторонах рейок при одному горизонті, або по одній стороні рейки при двох горизонтах.

Технічне нівелювання виконується з точністю яка забезпечує отримання неув’язки в ході чи полігоні величиною не більше 5 ,

Де L – довжина ходу в км.

При проектуванні висотної основи всі пункти полігонометрії вважаються реперами. Для закріплення пунктів нівелювання на місцевості використовуються грунтові і стінні репери

На Барському об’єкті запроектовано нівелірні ходи:

1). П тр. Новосілки - Rp. ІV кл. - п тр.Шурина- Rp. ІV кл. - довжина ходу 3,437 км.

2). П.п 4 кл.Rp№1 – п.п 4 кл.Rp№5 - довжина ходу 3,870км

2). П.п 4 кл.Rp№5 – п.п 4 кл.Rp№1 - довжина ходу 4,550 км

Виконаємо оцінку проекту третього нівелірного ходу:

Середня квадратична помилка відмітки будь якої точки ходу технічного нівелювання вираховується по формулі:

М2 =

m вих. – середня квадратична помилка відмітки ходу IV кл.

з - випадкова середня квадратична помилка одного кілометра нівелірного ходу з =25 мм/км

М2=

М = 34 мм

М доп =

h-січення рельєфу;

h=0,5м =500 мм

М доп. ==62,5мм

34 мм<62,5 мм

Отже , запроектований нівелірний хід відповідає технічним вимогам.

3.2.Методика польових вимірів в

нівелірних ходах.

Нівелювання виконують в одному напрямку.Віддалі від нівеліра до рейок вимірюють нитковим віддалеміром . Рейки встановлюють на башма-

ки або костилі . Нормальна довжина нівелірного променя – 100 м при збільшенні труби до 30х , якщо більше , то до 150 м .

Нерівності плеч не повинні перевищувати 5 м , а їх накопичення в секції –

10 м.

Нівелювання виконують секціями . Секція – це частина нівелірного ходу , що розміщена між двома нівелірними знаками . В кожній секції нумерацію станцій починають з першого номера . При нівелюванні слідкують за правильністю чергування рейок ; в цьому випадку знак різниці нулів рейок на наступній станції буде протилежний знаку на попередній станції

Полігонометричний хід 1-го розряду.

1:25000

Рис.3

В И С Н