травосумішок на посушливому південно-західному схилі утворилось 46-57 ц/га кореневої маси в шарі грунту 0-20 см, що становило 120-270% від урожаю сіна. На північно-східному схилі три-, чотирикомпонентні травосумішки другого року використання залишали в грунті 85-107 ц/га коренів. На п’ятому році використання травосумішок вага кореневої маси зросла до 167-182 ц/га [6].
Багаторічні трави мають важливе значення в збільшенні агрономічно цінних структурних агрегатів на змитих дерново-підзолистих грунтах Прикарпаття. В середньому за три роки, від періоду інтенсивного росту до другого укосу трав, в силу наростання кореневої маси, кількість агрегатів збільшилась на 2-5% і їх було більше на ділянках, де під трави вносили азотні добрива. Як відмічає І.Б. Ревут (1964), виявлено, що в дерново-
7
підзолистих грунтах водотривкі структурні агрегати зосереджені в основному в орному шарі, в підорному-підзолистому відсутні [7].
Проте результати досліджень показують, що навіть при короткочасному вирощувані багаторічні трави значно поліпшують структуру грунту. У дослідах М.Н.Короленко (1965) у Волгоградській області на схилах з ясно-каштановими грунтами після трирічного вирощування бобово-злакових травосумішок водотривких агрегатів більш як 0,25 мм було 49,8 – 57,4 %, а перед вирощуванням багаторічних трав – лише 25,4 %.
Після вирощування протягом семи років травосумішок багаторічних бобових і злакових трав водотривких агрегатів було дещо більше, ніж на природній сіножаті, що нерозорювалася, а саме: після травосумішок 65-75 % у шарі грунту 0-10 см і 64,4 – 70 % у шарі грунту 0-20 см, а на природній сіножаті – 68,9 і 69,4 % у відповідних шарах грунту [8].
Результати досліджень показали, що бобово-злакові травосумішки, вирощувані на еродованих схилах, нагромаджують також велику кількість азоту. При цьому в багаторічних трав на сухих і бідних на поживні речовини грунтах при тривалому використанні розвивається особливо сильно розгалужена коренева система. Внаслідок цього вага кореневих і стерньових решток перевищує вагу надземної частини або наближається до неї. Так, урожай надземної частини люцерно-злакової травосумішки за три роки користування становив 146,2 ц/га повітряно сухої речовини, а врожай злакових трав за сім років користування – 142 ц/га. Кореневі і стерньові рештки становили відповідно 165,3 і 132 ц/га. З добре розвиненою кореневою системою в грунті залишається велика кількість азоту – відповідно 231,4 і 145,2 ц/га, що в значній мірі (приблизно на 50-70 %) компенсує витрати азоту грунту на створення врожаю травосумішки [9].
Збільшення вмісту гумусу і азоту, поліпшення структури під дією багаторічних трав сприяють значному підвищенню родючості грунту та його стійкості проти ерозії.
8
Важливим показником є вологість грунту, вона являється одним із основних факторів родючості. Від наявності вологи в грунті залежить якість його підготовки, рівномірність заробки насіння, поява дружніх сходів, а отже, і величина врожаю сільськогосподарських культур. Утворення „плужної” підошви при щорічній оранці перешкоджає проникненню коренів рослин в нижні горизонти грунту, а токож дощових і талих вод.
Рослинний покрив уповільнює також стікання води по схилу, внаслідок чого послаблюється дія води на грунт, зменшує його змив.
Багаторічна трав’яниста рослинність найбільш ефективно протидіє стоку і змиву грунту на схилах. Це підтверджується результатами багатьох вітчизняних і зарубіжних досліджень. За даними Новосільської зональної агролісомеліоративної дослідної станції, змив грунту на посівах багаторічних трав у 75 – 100 разів менший, ніж на ріллі (А.С.Козменко, 1956, 1957).
Таблиця 1.
Розподіл сільськогосподарських угідь по адміністративно-територіальних одиницях, га
Адміністративні райони | Загальна площа земель, га,
всього |
всього тис\га | Сільськогосподарські землі, в тому числі
ріллі | сіножатей та пасовищ | багаторічні насадження
тис\га | % | тис\га | % | тис\га | %
Богоричанський | 79895,00 | 31956,41 | 21605,16 | 67,6 | 9315,02 | 28,15 | 437,72 | 1,37
Верховинський | 125425,99 | 32113,75 | 871,46 | 2,714 | 31123,42 | 96,92 | 124,00 | 0,39
Галицький | 72336,10 | 50422,18 | 37427,11 | 74,23 | 12408,01 | 24,61 | 587,06 | 1,17
Городенківський | 74722,00 | 61378,83 | 36650,50 | 59,71 | 9907,42 | 16,14 | 1248,86 | 2,03
Долинський | 124817,20 | 27003,84 | 12535,10 | 46,42 | 13844,16 | 51,27 | 635,83 | 2,35
Калуський | 64701,80 | 39071,77 | 28465,13 | 72,85 | 9907,62 | 22,36 | 651,36 | 1,67
Коломийський | 102606,89 | 66559,46 | 43095,42 | 64,75 | 16973,26 | 25,50 | 2384,71 | 3,58
Косівський | 90286,00 | 39607,52 | 11512,51 | 29,07 | 25010,92 | 63,15 | 3083,74 | 7,78
Надвірнянський | 129361,00 | 35455,45 | 19262,36 | 54,33 | 15268,48 | 43,06 | 924,61 | 2,61
Рогатинський | 81541,50 | 58304,99 | 38650,11 | 66,29 | 13948,26 | 23,92 | 885,29 | 1,52
Рожнятівський | 130275,70 | 28543,59 | 14926,92 | 52,29 | 13188,92 | 46,21 | 239,81 | 0,81
Снятинський | 60204,10 | 47066,40 | 35994,15 | 76,48 | 8244,81 | 17,52 | 1172,92 | 2,49
Тисминецький | 73628,41 | 40938,75 | 29520,40 | 72,11 | 9029,71 | 22,06 | 859,41 | 2,10
Тлумацький | 68354,80 | 49742,06 | 36196,89 | 72,77 | 10746,76 | 21,61 | 886,20 | 1,78
Всього | 1278156,49 | 608165 | 367013,22 | 811,614 | 198916,77 | 502,48 | 14121,52 | 31,65
10
Територія Івано-Франківської області розташована на заході України і займає північно-східну частину Українських Карпат, Прикарпаття та частково Західного лісостепу (Подільської височини). Площа її становить 13,9 тис.км2, або 1 га, з них земель сільськогосподарського призначення 648 га[10].
За даними таблиці в