47,75
41,5 | 47,0
13,2
35,1 | 1,62
1,09
1,43
Варіант 3 |
0-20
20-40
0-40 | 33,6
43,4
36,8 | 32,9
24,9
30,6 | 21,6
19,4
20,5 | 7,8
7,6
7,7 | 4,1
4,7
4,4 | 62,3
51,9
58,8 | 37,7
48,1
41,2 | 46,8
13,0
34,9 | 1,65
1,08
1,45
47
Волога. Грунтова волога – практично єдине джерело водозабезпечення наземних рослин. Від наявності її в грунті залежить ефективність добрив і хімічних меліорантів, час проведення та якість обробітку, строки сівби та поливів, і як наслідок, продуктивність угідь. Тому вивчення режиму вологості та розробка заходів його регулювання стосовно різних грунтів є невід’ємною частиною грунтово-генетичних, агрономічних і екологічних досліджень [38].
Кожному типу грунту характерні різні водно-фізичні властивості. Накопичення вологи в грунті значною мірою залежить від коефіцієнта зволоження, який в роки досліджень в середньому складав 1,2.
Вода у грунті виступає і терморегулюючим чинником, який визначає значною мірою тепловий баланс ґрунту і його температурний режим. Винятково велика роль води у родючості ґрунту, у забезпеченні умов життя рослин, оскільки ґрунт є основним, а в багатьох випадках і єдиним джерелом для рослин, які вирощуються на ньому. Молекули води розглядаються як диполь, тобто вода має два полюси, які несуть заряди протилежного знака - Н+ і ОН-. Ці полюси обумовлюють здатність диполей асоціювати між собою, про-низуватися іонами і колоїдними частками (гідратувати їх).
Дерново-підзолисті грунти характеризуються нерівномірним розподілом запасів вологи по профілю в зв’язку з різною щільністю генетичних горизонтів. Прямопропорційність щільності є наявність пор у грунті. В дерново-підзолистих грунтах щільність грунту зростає з гумусного горизонту до ілювіального, який є найбільш щільний і є бар’єром для проникнення вологи.
Простежуючи динаміку накопичення загальних запасів вологи в дерново-підзолистому слабо-змитому грунті протягом досліджень слід відмітити, що вологість прямопропорційно залежить від кількості опадів. Так, в 2004 році сума атмосферних опадів на початку весняного періоду була практично на 50-60 % нижча за середні багаторічні показники і складала 7-12
48
мм на місяць, що призвело до відчутної нестачі вологи в грунті в даний період, особливо в верхніх горизонтах. В шарі грунту 0-50 см запаси вологи складали в середньому 52,2 мм, дещо більші запаси вологи були в нижніх горизонтах (50-100 см) і складали 118,5 мм, що свідчить про те, що основні запаси вологи в дерново-підзолистих грунтах знаходяться в нижніх горизонтах. В подальшому сума атмосферних опадів в літньо-осінній період була сприятлива для вирощування сільськогосподарських культур, а запаси вологи в 1м шарі грунту складали 268,6 мм.
Зрівнюючи запаси вологи на слабо- і середньо-змитих грунтах можна відмітити, що середньо-змиті грунти більш зволожені. В шарі грунту 0-50 см вологість середньо-змитих грунтів була більшою на 10 % в порівнянні із слабо-змитим грунтом, відповідно в шарі грунту 50-100 см – на 2 %, в 0-100 см шарі грунту на 50 %.
2005 рік за надходженням вологи був стабільний напротязі всього сезону вегетації і по запасам вологи в шарі грунту суттєво не відрізнявся, однак середньо-змиті грунти були більш перезволожені в порівнянні з слабо-змитими грунтами в середньому на 15 % в верхньому шарі грунту. Слід відмітити, що під багаторічними травами сумарні запаси вологи були нижчі в верхньому шарі грунту на 13,9 мм на I варіанті, на 10,1 мм – на II варіанті і на 10 мм - на III варіанті, тоді як на контролі даний показник складав 115,4 мм в 0-50 см шарі грунту. Однак в шарі грунту 50-100 см запаси вологи під багаторічними травами були вищі в порівнянні з контролем в середньому на 29 мм. Дана тенденція спостерігається і на середньо-змитих грунтах.
У 2006 році загальні запаси вологи під багаторічними травами, як і в попередній рік були в верхньому шарі грунту нижчі, ніж на контролі в середньому на 20 % і вищі в шарі грунту 50-100 см на 30,3 % на початку вегетаційного періоду на слабо- та середньо-змитих грунтах. Проте в осінній період в зв’язку з незначною кількістю опадів запаси вологи в 0-100 см шарі грунту знизились, як під багаторічними травами так і на контролі.
49
Аналізуючи дані досліджень по запасам вологи в 1 м шарі грунту можна відмітити, що багаторічні трави мають властивість підсушувати верхній шар грунту, що є сприятливим протиерозійним фактором, тоді як на контролі верхній шар грунту більш вологий і при виникненні зливових опадів не має поглинути надлишок вологи (таблиця 3.1.4, 3.1.5)
Таблиця 3.1.4
Накопичення загальних запасів вологи на дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних слабо-змитих грунтах, мм
Фази росту | Роки | Шар грунту,см | Варіанти
Контроль | I | II | III
Початок вегетації |
2004 |
0-50
50-100
0-100 | 53,5
116,7
170,3 | 49,8
121,4
171,2 | 55,6
114,9
170,5 | 52,8
118,0
170,8
Кінець вегетаціїї |
2004 | 0-50
0-100 | 103,8
131,6
235,4 | 102,2
163,5
265,7 | 101,8
168,4
269,2 | 103,4
165,7
269,1
2005 | 0-50
0-100 | 115,4
154,5
169,9 | 99,5
181,4
280,9 | 101,3
182,8
284,1 | 100,9
183,6
284,5
0-100 | 106,9
163,3
271,2 | 95,9
179,6
275,5 | 94,2
180,7
274,9 | 96,3
181,2
277,5
2006 | 0-50
0-100 | 129,5
140,4
169,9 | 106,4
172,5
278,9 | 105,1
173,9
279,0 | 104,4
175,1
279,5
0-100 | 81,1
103,0
184,1 | 48,8
145,0
193,8 | 47,3
147,5
194,8 | 46,9
148,2
195,1
50
Таблиця 3.1.5
Накопичення загальних запасів вологи на дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних середньо-змитих грунтах, мм
0-100 | 58,96
128,37
187,3 | 58,2
130,4
188,6 | 59,7
128,1
187,8 | 57,8
131,3
189,1
0-100 | 110,4
133,2
243,6 | 109,8
136,9
246,7 | 109,4
137,9
247,3 | 110,2
248,1
0-100 | 123,6
152,8
276,4 | 110,8
151,3
262,1 | 114,0
159,1
273,1 | 114,4
159,3
273,7
0-100 | 160,1
129,3
289,4 | 151,4
138,7
290,1 | 150,9
136,0
286,9 | 152,6
134,4
287,0
Початок