Україні площі сіножатей та пасовищ необхідно збільшити як мінімум у 2,7 раза, а лісів – у 1,8 раза. Зокрема, в Івано-Франківській області у відповідності до спільного наказу міністерства агропромислового комплексу, державного агропромислового комітету України по земельних ресурсах від 23 грудня 1998 року № 377/139/143 був виданий в області наказ Головного управління обласного комплексу облдержадміністрації управління земельних ресурсів та інституту агропромислового виробництва УААН „Про першочергові заходи щодо удосконалення землекористування”. На підставі даного наказу розроблена програма зменшення ріллі в обробітку орієнтовано на 96,7 тис.га та переведення її в природні кормові угіддя [11].
Сільськогосподарських угідь в області нараховується 634 га в т.ч. ріллі – 376 (59,4%), перелогів – 28 (4,6%), сіножатей – 82 (13,0%), пасовищ – 130 (20,5%) та багаторічних насаджень – 16 га (2,5%).
Івано-Франківська область займає більшу частину Прикарпаття, процесами змиву охоплено 138,7 тис.га с/г угідь, з них 98,4 тис.га ріллі. Еродованість земель за останні 30 років зросла на 1,7 раза. Площа еродованих с/г угідь за вказаний період зросла на 27 тис.га, ріллі-на 25,7 тис.га. На дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтах закладений дослід так як вони займають найбільшу площу в області, тільки під ріллею зайнято 82,8 тис. га., і найбільш ерозійнонебезпечні. В цілому дані ґрунти бідні на поживні речовини, реакція ґрунтів сильно кисла та кисла, тому для
11
підвищення родючості цих ґрунтів необхідно вносити високі дози мінеральних та органічних добрив, регулярно проводити вапнування [12].
Таблиця 1.2
Кількість еродованих орних земель Івано-Франківської області
Ступінь
еродованості |
Площа еродованих земель, тис.га, % | Збільшення площі еродованих земель за період 1958-2000р.
1958р. | 1981р. | 2000р. | тис.га | %
Всього землі, в т.ч.
еродованих | 348,0 | - | - | - | -
тис.га / %
Слабо | 40,2/11,5 | 50,1/14,4 | 60,5/17,4 | 20,3 | 9,6
Середньо | 16,4/4,7 | 24,0/6,9 | 28,8/8,3 | 12,4 | 12,6
Сильно | 2,8/0,8 | 4,7/1,35 | 9,8/2,8 | 7,0 | 20,5
Всього еродованих земель | 59,4/17,07 | 78,8/22,6 | 99,1/28,5 | 39,7 | 11,5
За даними грунтового обстеження Івано-Франківської області нараховується 28,5 % орних еродованих земель. Особливо сильно піддаються водній ерозії грунти Західного Лісостепу.
Встановлено, що площа еродованих земель в області щороку збільшується майже на 1 тис. га. Середньорічний змив грунту становить до трьох мільйонів тонн грунту, в якому містяться поживні речовини, азот, фосфор і калій, а також гумус, що приводить до погіршення його агрофізичних властивостей: руйнування структури, ущільнення менш вологоємні і водопроникні. Такі землі ще більше піддаються водній ерозії, їх важче обробляти [13].
Виявлено, що з кожного гектара еродованих схилових земель щороку змивається від 26 до 40 т грунту.
12
Освоєння схилових еродованих земель під кормові угіддя дає змогу не лише одержати додаткову кількість кормів, але й звести до мінімуму ерозійні процеси.
Багаторічні трави накопичують у грунті органічну масу, під впливом якої покращуються його водно-фізичні властивості. Органічна маса трав є не тільки джерелом поживних речовин, але й допомагає зберегти легкорозчинні елементи живлення, які містяться в самому грунті, а також ті, які вносяться з мінеральними добривами [14].
Провівши аналіз літературних джерел та експериментальних даних дає змогу зробити висновок, що багаторічна трав’яниста рослинність має різносторонній грунтозахисний вплив.
За даними Клетського дослідно-яжурного пункту Всесоюзного науково-дослідного інституту агролісомеліорації, на схилах крутістю 60, зайнятих багаторічними травами, стік зливових вод у 5-10 разів, а змив грунту у 30-150 разів менший, ніж на розораних ділянках.
За даними Р.Уортона і Д.Сміта, наведеними у книзі Л.Бавела (1956), швидкість стоку під кукурудзою у 2-3 рази більша, а загальний стік води в 1,5-2 рази інтенсивніший, ніж під багаторічними травами.
При уповільненні водного стоку залишається більше часу для інфільтрації води, внаслідок чого загальний стік її і змив грунту зменшуються.
Проте (багаторічні трави) першого року життя, особливо на початкових фазах вегетації, можуть давати незначний грунтозахисний ефект. Це залежить від умов вирощування та інтенсивності їх розвитку. Так, за нашими даними, після сильної тривалої зливи у 1954 році змив грунту на схилі крутістю 15-160 становив 60,6 м3/га на весняних посівах багаторічних трав, що перебували у фазі повних сходів, і 118,7 м3/га на пару. До кінця вегетаційного періоду багаторічні трави першого року життя утворюють вже досить щільний покрив, здатний у достатній мірі захищати грунт [15].
13
Починаючи з другого року життя або першого року використання багаторічних трав, коли кількість пагонів у травосумішках становить 200-3000 і більше на 1 м2 і розвивається досить міцна коренева система, забезпечується більш діловий захист грунту від ерозії протягом усього сезону.
Багаторічні трави, які перебували у фазі виходу з трубки злакових та стеблування бобових компонентів, являли собою добрий захисний покрив, тому змиву не було. Протидія змиву посилювалася також наявністю значної кількості післяукісних решток у вигляді відмерлих листків навколо основи стебел материнських зрізаних рослин, опалого листя у деяких видів злакових трав тощо. Весь цей матеріал відіграв роль мульчі, добре вбирав вологу і створював достатню протидію водному стоку [16].
Більшість бобових трав, в яких коренева система стрижнева, слобо розгалужена, протидіють змиву в меншій мірі. Проте злакові трави в чистих посівах розвиваються гірше і утворюють меншу кількість коренів, ніж у сумішці з бобовими. У травосумішках бобових і злакових трав густо розгалужені корені міцно скріплюють грунт як у верхніх, так і в глибших шарах. При вирощуванні парних бобово-злакових травосумішок на посушливому південно-західному схилі утворилось 46-57 ц/га кореневої маси в шарі грунту 0-20 см, що становило 120-270% від урожаю сіна