кінці листопада. Отже, період з середніми плюсовими температурами триває в середньому 240-260 днів.
Найхолоднішими є січень-лютий. Так, середньомісячна температура в січні опускається до -5?С. У вказані місяці зафіксовано і абсолютні: максимум-плюс 37?С і мінімум-мінус 34?С.
На території області мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур і кореневої шийки багаторічних трав дорівнює переважно 5-7? морозу. Повторюваність температури ґрунту, за якої можливе пошкодження посівів, становить 5-21%, тобто 1-2 рази на десятиріччя. Відлиги та льодова кірка є типовими явищами.
Початок безморозного періоду в повітрі настає в останній п’ятиденці квітня, а кінець – у першій п’ятиденці жовтня. Але в окремі роки останні весняні заморозки в повітрі спостерігаються в травні, а перші осінні – у
22
вересні. Проте ймовірність заморозків у травні та вересні невелика. Середня тривалість безморозного періоду становить 150-170 днів.
Сума активних температур з 1 липня до переходу середньодобової температури повітря восени нижче плюс 10?С становить 1500-1600?.
Період з температурами вище 10? на Прикарпатті починається в кінці квітня і триває майже до середини першої декади жовтня. Проте заморозки на поверхні грунту в цей період можливі. Середньодобова температура вище 15? настає в кінці травня і утримується до початку вересня, а тривалість цього періоду становить 90-100 днів.
Прикарпатська зона має середню багаторічну суму температур 2200-2500?. На 90% забезпечена сума температур 1900-2200?. Середня тривалість вегетаційного періоду 200-210, безморозного – 160-170 днів.
Режим опадів
Кількість опадів за рік становить в сумі 570-800 мм. У холодний період року (листопад – березень) опадів випадає лише 25-30% річної суми, що становить близько 140 мм. Починаючи з квітня, місячна кількість опадів істотно зростає. У теплий період року (квітень – жовтень) на рівнині їх випадає 450-500 мм. Максимум опадів припадає на червень, липень – 90-100 мм. На Прикарпатті буває від 90 до 115 днів на рік з опадами 1 мм за добу.
На Прикарпатті буває від 90 до 115 днів на рік з опадами 1 мм за добу. За вегетаційний період (квітень – жовтень) кількість днів з такими опадами становила: у першій половині (квітень – липень) – від 35 до 50, у другій (серпень – жовтень) – 20-25 днів. Кількість днів з опадами 5 мм за добу становить відповідно 15-20 і 10-15 днів. Надходження вологи в грунт залежить від інтенсивності дощів. Волога дощу інтенсивністю 5 мм засвоюється ґрунтом повністю; 6-10 мм – на 80%; 11-15 мм – на 60%; 16-20 мм – на 40%; понад 20 мм – на 30%. Для сільського господарства зливи інтенсивністю 30 мм і більше за 12 годин і менше є шкідливими. На території Івано-Франківської області такі зливи спостерігаються майже щороку.
23
Максимальна інтенсивність злив припадає на літні місяці, особливо на липень. Найбільші добові суми опадів коливаються від 70 до 110 мм.
Значної шкоди сільському господарству завдає град, який часто супроводжується сильними зливами та грозою. Середня кількість днів з градом становить 1-2, максимум 4-6 на рік.
На Прикарпатті сталий сніговий покрив у середньому буває в 8 роках із 10. Він утворюється в кінці грудня, а на початку березня або навіть в кінці лютого тане.
Взимку часто бувають відлиги, під час яких сніг розтає. Висота снігового покриву переважно становить 11-20 см. Найбільшою вона є в другій половині зими. В окремі роки в лютому висота снігового покриву сягає 50 см. Кількість днів зі сталим сніговим покривом становить 60-80 днів.
Аналізуючи метеорологічні умови в роки проведення досліджень, під час яких вивчалось вплив багаторічних бобово-злакових травосумішок та їх складу на властивості еродованих дерново-підзолистих поверхнево оглеєних ґрунтів в 2003-2006 роках, були різними. (Додаток 1.)
Так в 2004 кількість опадів складала 552,1 мм/р, що на 60,9 мм менше від середньо багаторічних даних. Перерозподіл опадів по сезонах року був такий: в весняно-літній період 2004 року кількість опадів була досить низькою, так у квітні випало 7мм, в травні 51,8 мм, в червні 10 мм, що викликало гостру нестачу вологи для рослин. В період від липня по вересень кількість опадів зросла на 20 % в порівнянні з середньо багаторічними сумами опадів в дані місяці. Температурний режим в рік проведення досліду в порівнянні з середньо багаторічними даними по станції суттєво не відрізнявся. Середня температура повітря за рік складала 9,8єС.
В 2005 році в весняно-літній період кількість опадів була вища за середньо багаторічні показники. В квітні становила 44,1 мм, травні – 83,5 мм, червні – 51,9 мм. Кількість опадів в липні, вересні, жовтні була нижчою, а в
24
серпні становила 225,8 мм. Кількість опадів збільшилась від середньо багаторічної за рік на 92,6 мм і відповідно становила 704,7 мм.
Температура була нижчою від середньо багаторічних температур з травня по вересень і відповідно становила – 8,1; 15,9; 18,8; 16,4; 12,5єС. Середньорічна температура збільшилась на 0,7єС і відповідно становила 9,7єС. Даний рік за метеоумовами був більш сприятливий для розвитку рослин в порівнянні з 2004 роком.
Протягом 2006 року в весняно-літній період кількість опадів була близькою до середньо багаторічних показників. В квітні становила 56 мм, травні – 49,5мм, червні – 54,3 мм. Кількість опадів в липні, серпні, вересні була значно нижчою за 2004 та 2006 роки і відповідно становила: 78,9 мм; 140,6 мм; 16,7 мм. Кількість опадів протягом 2005 року була, в порівнянні з середньо багаторічними даними, нижчою на 44,6 мм. Температура також