Характерною особливістю прояву Некрії ранотворної є масова кількість ракових утворювань на стовбурі і гілках, кількість яких може сягати десятки-сотень, а нерідко і тисячі пухлин на одному дереві. Спочатку виразка має вигляд незначної (до 5 мм) рани, або пухлини і охоплює тільки верхні шари кори , потім токсини гриба уражають молоді клітини деревини, утвореної з камбію. В подальшому патоген збільшує зону свого впливу, клином заглиблюючись в заболонь і забарвлює її в коричневий колір. При цьому він стимулює гіпертрофічний ріст меристематичної тканини деревини і кори навколо зон и інфекції, внаслідок чого виникають концентрично розміщені пухлини (потовщення) навколо запалих і виступаючих ракових місць. Хворі гілки являють собою на початку захворювання веретеноподібні вздуття, пізніше вони стають ексцентричними внаслідок витіснення росту на здорову сторону і набувають інколи найспотвореніших форм. Закриті утворення виникають, коли дереву вдається закрити ракові рани, часто новоутвореннями у вигляді бульбоподібних наростів, але, як правило, таке заростання відбувається рідко. У переважаючій більшості ракове утворення залишається відкритим і стає з кожним роком все більше.

Необхідно відмітити, що основним шляхом проникнення інфекції пов’язаної з нектрією ранотворною є живі клітини серцевинних променів, які складають (цит. за П.Крамарем, Т.Козловським) біля 7.8% деревини хвойних порід. Власне ця особливість будови дерев хвойних порід (зокрема ялини ) є важливою запорукою їх значно більшої стійкості до збудників ракових захворювань в порівнянні з листяними. Динаміка поширення нектрії ранотворної і ступінь ураженості засвідчують значну вірулентність патогена, пов’язану, перш за все, з відносно теплими зимами та посушливими літніми періодами в останні десятиліттями. Мікроскопічний аналіз мікологічних проб відібраних зимою (січень-лютий) показав, що розвиток нектрії не припиняється. Теплі періоди зимою сприяють успішному формуванню сумчастого спороношення, про що вказує масова кількість перитеціїв, утворених на краях ракових виразок і зафіксованих при обстеженні уражених деревостанів в останні роки.

Передумовою інфекційного зараження є наявність різного походження ран (від морозу, граду від рубок і трелювання), пошкоджень від ентомошкідників, тріщин в місцях розгалуження гілок.

Характерною ознакою грибів роду Nectria є їх стадія типів Fusarium, Tubercularia, Spicaria тощо.

Конідіальною стадією виступають: нектрії ранотворної – Fusarium Wskommii Lindau = Fusidium candidium Link, нектрії галотвірної- cylindrocarpon mali [Allescher] Wallenw = Fusarium heteroma Berk. et Br.= Fusarium mali Allesch. = Cylindrocarpon heteronema (Berk. et Br.), нектрії кіноварно- червоної Tuberkularia vulgaris Tode.

Необхідно підкреслити, що конідіальна стадія прояву грибів роду Nectria як ракових паразитів особливо небезпечна, оскільки носить надзвичайно прихований характер. Тому їх прийнято відносити до спеціальної групи грибів, так званих криптогамних паразитів.

Патогенність в значній мірі пов’язана з віковою стадією насаджень. Перші ознаки хвороби появляються на деревах 10-15-річного віку, коли їх діаметр на висоті 1,3 метра не перевищує 3 см. Найбільші осередки захворювання виявлені у молодняках (I-II класи віку).

Необхідно вказати, що в насадженнях зустрічаються деякі явища зовсім іншого характеру, які не мають нічого спільного з раком Nectria на гілках і стовбурах дерев, але які інколи можуть стати причиною плутанини через їхню схожість.

Часто зустрічаються механічні пошкодження з погано заростаючими пухлинами на деревах, які можна бачити на узбіччях доріг, а також в місцях трелювання деревини на зрубах. Зустрічаються нарости, що виникають з невідомих причин. Але по собі є здоровою деревиною з неприродним локальним розростанням (буйним ростом) тканин і здоровою корою. Є категорія наростів внаслідок бластоманії.

Складність етіології некрозних і ракових захворювань, форми їх перебігу обумовлюють значні труднощі при діагностиці і ускладнюють в переважній більшості випадків виявлення осередків хвороб. Очевидно, такі завдання під силу тільки спеціалізованим мікологічним лабораторіям із висококваліфікованими спеціалістами.[7]

Для боротьби з грибами з роду Nectria необхідно ретельно використовувати ряд заходів, а саме уникати пошкоджень будь - якого характеру з профілактичною метою. При рубках догляду місця пошкодження кори, обрізання гілок необхідно обробляти відповідними препаратами, дозволеними для використання в лісовому господарстві. Обов’язково треба вирубувати хворі раком дерева під час рубок догляду, при очистках від захаращеності та санітарних вибіркових рубок. Важливим заходом профілактики Nectria є боротьба з переносниками інфекції. Необхідно вказати, що зв'язок поширення грибів з роду Nectria з ентомошкідниками, як переносниками ракових захворювань дерев потребує подальшого вивчення і є актуальним завданням лісозахисної науки.[8-10]

Розділ 2 МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Для ознайомлення та вивчення лісопатологічного стану насадження використовують різні методи обстеження. Одним із широко використовуючи методів є рекогносцирувальний.

Рекогносцирувальне обстеження допомагає виявити осередки масових уражень збудниками хвороб та візуально оцінити ступінь пошкодження хвої та процент всихаючи дерев. Обстеження проводиться по ходових лініях, які зручно планувати паралельно до квартальних просік, відступивши від них на декілька десятків метрів. В натурі ходові лінії ніяк не позначаються. Відстань між ними приймається 250 м. У кварталах з кулісним розміщенням насаджень ходової лінії доцільно планувати впоперек куліс. У тих кварталах, де ділянки різної конфігурації значно відрізняються за віком і складом насаджень, застосовують ділянковий метод рекогносцирувального обстеження призначаючи по одній ходовій лінії в кожній великій ділянці.

Для виявлення хвороб підраховують поширеність та інтенсивність їх розвитку. Поширеність хвороби - це кількість хворих рослин чи органів, виражена у відсотках. Розрахунки проводять за формулою:

Р=(n/N)*100

Де Р- поширеність хвороби,%;

N-загальна кількість рослин на