Сосновий вертун – одна із найпоширеніших хвороб сосни. Найбільше шкоди завдає у вологих, сирих, трохи менше – у свіжих судібровах та суборах, де проростає трепета. В більш сухих типах лісу і борах шкідливість гриба не значна. Сильне пошкодження сосни спостерігається у вологих дібровах.

Інтенсивність враження сосновим вертуном змінюється відповідно до погодних умов. Так по даних М.А. Целле (1954), в лісах України в 1949 і 1951 роках було зафіксовано масове поширення хвороби, а в 1965, 1968, 1972, 1975 та 1980 роках хвороба досягла розміру епіфітотії.

Кращим методом боротьби з хворобою є знищення проміжного господаря (білої та сірої тополі) біля розсадників сосни. [17]

4.1.2 Усихання гілок і верхівок сосни.

Збудник: сумчаста стадія – Cenangium abietis (Pers.), конідіальна стадія – Dothichiza ferruginosa Sacc. Гриб вражає гілки та верхівки молодих дерев сосни звичайної, що призводить до всихання частини крони, або цілого дерева.

Гілки вражаються сумкоспорами через рани. Грибниця, розвиваючись у лубі та корі, призводить до їх відмирання. Хвоя на таких пагонах спочатку червоніє, буріє, потім засихає та опадає. Крім того , грибниця попадає у деревину, де поширюється та викликає виділення живиці. Пікніди являють собою дрібні, чорні, випуклі подушечки, які розміщені повздовжньо. Пікноспори яйцевидні або овальні, на кінцях загострені, розміром 8-9*2-3 мкм. На відмерлих пагонах до осені утворюються тісно скупченими групами темно-бурі апотеції. При висиханні вони скручуються. Спори еліпсо - чи яйцевидні, безкольорові з 1-2 краплями масла. Парафізи нитчасті, жовтувато-коричневі, багатоклітинні, на верхівці з булавовидним потовщенням.

Розвитку сприяють всі фактори, які погіршують ріст насадження: несприятливі кліматичні умови, зміна водного режиму, пошкодження насадження підкірним клопом, промисловими газами і тому подібне. В умовах Карпат епіфітотій спостерігається кожних 10-12 років. [18]

4.1.3 Смоляний рак, або рак-сірянка.

Збудник- Cronartium flaccidum (Alb. ex Scw.) Wint. Частіше вражає сосну звичайну, хоча паразитує на сосні чорній та гірській. Враження грибом спостерігається на соснових стовбурах та гілках любого віку, але найбільш небезпечна у віці жердняка. Грибниця розвивається в лубі навколо гілки або стовбура, викликаючи ракове потовщення. Коли грибниця окільцьовує стовбур, то верхня його частина відмирає.

Через два - три роки після зараження базидіоспорами, на вражених гілках з’являються ледь помітні спермогонії у вигляді жовтих капель. З часом у вражених місцях, розкриваючи кору, появляються великі оранжеві перидемії з ецидіоспорами (мал 4.1) Після їх дозрівання оболонка розтріскується, з яких висипаються овальні перидермії. Ецидіоспори проростають на листях проміжного господаря.

Рисунок 4.1 - Суховершинність сосни, викликана раком-сірянкою

4.2 Некрозні хвороби

Некроз гілок і стовбурів характеризується ураженням і напрочуд швидким відмиранням кори, камбію, а інколи загниванням зовнішніх шарів деревини, утворенням ракових виразок. Вони викликаються сумчастими і незавершеними грибами.

Інфекційний процес часто супроводжується на ослабленому дереві чи його окремих частинах в результаті несприятливих умов зовнішнього середовища (засуха, високий рівень ґрунтових вод, підмерзання). В цьому випадку гриб стає причиною ще більшого ослаблення рослини та прискорює її загибель.

В іншому випадку гриб може вражати повністю здорові дерева, без певних симптомів ослаблення. Першопричиною захворювання тут звичайно виступають невеликі механічні пошкодження кори чи камбію, частин відмерлої тканини, через яку потрапляє збудник. Через деякий період розвитку у мертвій тканині гриб набуває здатності до розвитку, переходить до сусідніх живих тканин і в свою чергу викликає їх відмирання.

Розрізняють круговий та односторонній некрози. Круговий некроз характеризується відмиранням тканини по колу. Часто спостерігається при враженні тонких гілок та стовбурів. Тому некрозні захворювання часто супроводжуються всиханням молодих дерев. Односторонній некроз проявляється відмиранням тканин із однієї сторони стовбура. Характерний для товстих, та гілок старих дерев. Інколи односторонній некроз є одним із щаблів кругового некрозу.

Некрозні захворювання зовнішньо проявляються появою на вражених гілках і стовбурах тонких чи вдавлених некрозних різнокольорових частин, на яких утворюються спороношення гриба-збудника. Вони мають вигляд чорних чи яскраво забарвлених подушечок чи горбиків, дрібних темних цяток, щілиноподібних розривів і тому подібне. Інколи вони розташовані на поверхні кори або занурені в уражену тканину.

Відмирання кори і прилеглих до неї шарів деревини можуть мати й неінфекційний характер і являються результатом дії зовнішніх несприятливих чинників. Захворювання цього типу відоме майже в усіх деревних порід.

Ценангієвий рак сосни. Ценангіоз найчастіше пошкоджує молодняки сосни, уражаючи стовбури, гілки і верхівки пагонів. Ознаки хвороби: засихання гілок верхівки із побурінням і всиханням хвої. На уражених гілках і частинах стовбура утворюються пікніки у вигляді чорних дрібних крапок і апотеції у вигляді темно-бурих подушочок.

Збудник хвороби – сумчастий гриб Cenangium abietis (Pers.) із групи дискоміцетів. Гриб має два типи спороношення: конідіальне і сумчасте. конідіальне спороношення представлене пікніками, сумчасте- апотеціями. пікнідіальна стадія має назву Pothichiza ferruginos Sacc.,

Смоляний рак розвивається по типу ступінчастого,але річні ступені в даному випадку не бувають помітними. Відмінна риса смоляного рака- виділення смоли, яка пропитує кору і утворює смолотечі на стовбурі. Смоляний рак викликається іржастими грибами, облігатними паразитами, а це означає, що для зараження дерева збудник не потребує попереднього ослаблення. Тому хворіють здорові екземпляри.

Зараження відбувається через живі частини тонкої кори стовбурів, гілок, молодих пагонів, інколи через дрібні поранення. Смоляний рак може уражати різні види сосни. Особливо важливе значення має захворювання сосни звичайної.

Всихання