Доцільність вивчення особливостей функціонування емоційної сфери школярів проявляється в тому, що дитячий вік взагалі характеризується підвищеною чутливістю до впливу зовнішнього середовища, крім того, дія на цьому фоні додаткових негативних факторів (в даному разі підвищеного радіаційного фону) робить деяку частину дітей схильними до нервово-психічних порушень різного ступеня глибини.

В дитинстві існує особливо тісний зв`язок між здоров`ям і психічними станами. Накопичуеться все більше даних про те, що рівень нервово-психічної і фізичної працездатності особистості, стійкість до цілого ряду захворювань залежить від стану центральної нервової системи, від характеристики «емоційного фону» .

У дітей емоції проявляються набагато виразніше, ніж у дорослої людини. Дитинству властива особлива безпосередність і повнота відчуттів, яскравість їх вираження. Будь-які емоції невідривно пов`язані з напруженістю в роботі серця, ендокринної системи та іншими життєво важливими внутрішніми органами, які включаються в емоційне збудження автоматично, мимоволі і зумовлюють характерний прояв синдрому емоційного стресу. Негативні емоції мають властивість довго утримуватися в центральній нервовій системі і переходити в «застійні» стани (4,с.10).

За даними Іваніва М.Я. [194] cеред мешканців зони РЕП? Були характерні певні відхилення в психічному розвитку - стрес, від якого не можна "втекти" навіть при переїзді на нове місце проживання, фрустрація. Гальмування розвитку вищих психічних функцій, деформація емоційного стану, мотивів діяльності поведнки.

Вплив Чорнобильської катастрофи викликає певні зміни в структурі рис особистості, самосвідомості. Особливості міжособистісного спілкування та конфліктів в групах дітей і підлітків досліджувалися Б.П.Жизневським [125 по Яковенку] В регіонах з складною екологічною обстановкою статистично значуще збільшується кількість конфліків учнів з учителями при зниженні кількості благополучно звершених конфліктів.

За даними досліджень, понад 50% обстежених школярів мають нервово-психічні порушення, що є свідченням їх соціально-психологічної дезадаптації. Типовими проявами неблагополуччя є астенізація, тривожність, роздратованість, емоційна нестабільність. Негативні тенденціх найбільш виразно виявилися у дівчат, для яких типові прояви радіофобії, на відміну від хлопців - більш агресивних і одночасно невпевнених у собі. (Лисенко В.І. [192] по Яковенку).

Проведені Яковенком С.І. дослідження показали, що для потерпілих, зокрема для підлітків, Чорнобильська катастрофа є важливою віхою на життєвому шляху. Вони очікують в майбутньому події, про які їх балагополучні однолітки і не згадують. Очікувана ними тривалість життя виявилася меншою на 11,6 р. Формування у багатьох "комплексу жертви", "приреченого" робить суб'єктивно недоцільними набуття освіти, професії, створення сім'ї і народження дітей - всього того, що входить до поняття "нормального" життєвого шляху.

Встановлено зниження вольового самонастрою??, підвищення реактивної тривожності, сильна збудливість і схильність до вибухових емоцій при одночасному зниженні комунікабельності, зниження механізмів психічної компенсації. (Карпухіна, М.-Л.Чепа. Лазеро???? корекція...)Збірник мат.конф. - 1992 р.

Прояви емоційно-вольової постійності збільшують ризик алкоголізаці

і вживання наркотичних речовин, зниження інтересу до навчання.

Перечисленні фактори ??мативно відображаються на продуктивності навчальної діяльності. Т.В.Жук. Принципи роботи психолого-медико-педагог. кон?? Збірник*.

* У дітей і дорослих спостерігається деформація самооцінки та уявлення про себе, зниження рівня домагань.

* Погіршення психічного та психофізіологічного стану дітей негативно відбивається на результатах навчально-виховної роботи.

Розширення тлумачення наслідків Чорнобильської катастрофи з гуманістичних позицій становить на порядок денний необхідність психологічної допомоги дітям шкільного віку, така допомога має здійснюватись на базі належної комплексності з академічною, прикладною, медичною психологією, враховуючи фундаментальні узагальнення з позицій загальної психології [3].

Особливо важливим являється психологічне вивчення і виявлення легких, допатологічних відхилень у психічному стані дітей, які не досягли ступеня хвороби, але в значній мірі визначають психічний розвиток і стан психічного здоров'я в подальшому житті особи. [вст.2].

Дис.Євчуна

Екзогенні шкідливості малої і середньої інтенсивності ведуть до дестабілізації функціонування психіки, яка проявляється на допо?зологічному рівні неспецифічними екстра??зологічними реакціями психічної адаптації - дезадаптації. Механізми формування адаптаційних і дезадаптаційних етапів, представлених, в основному, екстрапо?зологічними утвореннями шляхом системного аналізу, який поєднує клінічний, експериментально-психологічний та інші методи. Це дозволяє на допо?зологічному рівні виявляти певні зрушення ву стані психічного здоров'я, провести корекцію цих порушень і розробити профілактичні і реабілітаційні програми для осіб, які знаходяться під дією психогенних, радіаційних шкідливостей [Дис. Евчуна].

Труднощі у вивченні початкових невротичних розладів визначаються недостатньою виражністю, можливістю до самокорекції, природністю і психологічною зрозумілістю. Вони викликають в умовах індивідуально значущих, виснажуючих чи травмуючих психіку ситуаціях.

б) Механізм формування початкових проявів психічної дезадаптації в найбільш загальному вигляді може бути сформований наступним чином: певна актуальна проблема викликає поведінкову реакцію, яка супроводжується відповідним емоційним фоном. Відсутність задоволення потреби викликає напруження функціональних механізмів, що фізіологічно проявлється феноменом психоемоційного напруження.

Проте задоволення актуальних потреб в більшості буває сильно обмежена, що сприяє витісненню, але не зменшенню мотивації. Цей процес не роходить миттєво, а спочатку, за рахунок додаткових резервів, формуються різні механізми психологчіного і біологічного захисту, тобто відбувається напруження індивідуального бар'єру психічної адаптації (Александровський Ю.А. 1976).

Напруження бар'єру психічної адаптації феноменологічно визначається виникненням непаталогічних психічних проявів, які по суті. Можна розцінити як реакції психологічного і біологічного компонентів цього бар'єру. Існує три можливих шлях трансформації тривожного напруження: соматизації, невротизації, девіації поведінки [11, Євчун].

Дослідження впливу антропогенних катастроф на психоемоційний та розумовий розвиток дітей і підлітків. Встановлено зокрема ученими дезадаптації школярів-"мігрантів" (Кукуруза Г.В, Игумнов С.О., Яковенко С.І., М.Л.-А.Чепа?, А.М.Карпухіна, Н.О.Цир???, В.І.Лисенко, Б.П.Жизневський, М.Я.Іванов, ?.А.Гриценко, Л.А.Головай, В.К.Горбачевський, Тоаіkі Sh., Кено К., Archer...).

Сердпаковская Г.Н. 1993 ??

Доп?озологічні форми нервово-психічних відхелень супроводжуються стійкими деформаціями особистісних властивостей дітей і підлітків, що значно порушує їх адаптацію до вимог життя на етапах онтогенезу.

Актуальність