При поділі елементів за ступенем складності користуються такими ознаками, як смисл, функціональне призначення, структура. Наприклад, група рядків, абзац, сторінка набору, блок сторінок, рубрика, сторінка з ілюстраціями або текст без ілюстрацій, заголовок, ініціал, колонтитул, проміжок. В. М. Ляхов ілюструє "різнорідність" елементів такою тезою: "У третьому ярусі знаходяться найпростіші елементи, що складають і організують матеріальне "тіло" книги. Це — різноманітні знаки писемності, окремі елементи блокової конструкції (сторінки, плетіння, форзац тощо)..."9.

Виділення груп елементів оформлення грунтується на поділі їх за ступенем складності на кілька рівнів. До нижчого рівня відносять елементарні складові або найпростіше групування елементів одного або двох видів: літери, пробіли, лінійки тощо.

Поєднання цих найпростіших елементів утворює новий елемент, який належить до наступного за ступенем складності рівня: текстовий рядок, заголовки, зображення тощо. Наприклад, текстовий рядок можна розглядати як сукупність текстового або заголовного шрифту і пробілів, обмеження матеріалу рамкою — як сполучення лінійок і пробілів.

Більш високий рівень складності об’єднує елементи з кількома загальними, однаковими ознаками і характеристиками. Наприклад, текстовий та титульний шрифти разом утворюють такий узагальнений елемент, як шрифтовий; лінійки та прикраси у поєднанні можна віднести до декоративних (службових) елементів; сукупність текстових рядків, пробільних елементів (міжрядкових, міжколонкових, поля), лінійок (як елементів виділення або відокремлення), заголовків утворює такі елементи, як колонки, добірки, колонтитули тощо.

Таку складену форму об'єднання елементів оформлення, яка забезпечує цілісність, архітектонічність газетної сторінки та видання в цілому можна назвати комплексом. Прикладом об'єднання подібного рівня можна назвати заголовний комплекс, до складу якого входять різнохарактерні за призначенням (і, відповідно, за розмірами та іншими характеристиками) елементи (титульний шрифт, лінійки, зображальні, пробільні елементи).

Як уже зазначалося, майже всі елементи оформлення багатофункціональні, призначення одного й того самого елемента досить широке. Наприклад, лінійки можуть виділяти, відокремлювати, групувати, зсувати зоровий центр. Саме багатофункціональність елементів оформлення, вважав В. М. Ляхов, перетворює видання на структурне явище, а модель (композиційно-графічне моделювання) розкриває зв'язки між елементами. Архітектоніка газети стає показником гармонійного сполучення елементів значеннєвими, функціональними і іншими зв'язками. Правильне розуміння композиції й архітектоніки газети залежить від слушності розуміння її структурної організації.

Застосування складових частин газети — від найпростіших елементів до системи вищого рівня — визначається на змістовій основі. Композиція вказує на порядок розміщення матеріалів на сторінці залежно від значення і відображає зміст. Практичне втілення композиційних принципів відображене в архітектоніці — конфігурація матеріалів, співвідношення ширини і висоти публікації і відношення до осі симетрії, відокремлення та групування окремих елементів засобами оформлення.

Стиль оформлення газети визначається через аналіз її композиційно-графічної моделі, в якій усі елементи оформлення мають своє місце. Такою моделлю на практиці служить жорсткий макет, оснований на таких комплексних елементів:

- формат набору (розмірні характеристики, кількість та розмір колонок, текстові та титульні шрифти тощо);

- заголовний комплекс (система рубрикації);

- постійне місце на сторінці;

- елементи виділення (декоративні, пробільні);

- принципи верстки (схема розташування текстових та ілюстративних матеріалів).

Чітка система рубрикації дозволяє без використання спеціальних елементів і засобів оформлення групувати окремі матеріали, визначати взаємозв`язок окремих елементів у середині рубрик та надає виданню світлого стилю оформлення.

Елементи оформлення газети можна розділити на такі основні групи: шрифтові, пробільні, декоративні та зображальні. Будь-яка складова газети належить до однієї з цих груп. Наприклад, лінійки належать до групи декоративних елементів, діаграма — до зображальних, назва рубрики — до шрифтових. Деякі автори (Сидоров О. О., Гончарова Н. А., Галкін С. І. та ін.) користуються більш детальною класифікацією, наприклад, до різних груп відносять текстові та титульні шрифти, тонові та штрихові ілюстрації, таблиці. "Елемент оформлення — одна з складових частин зовнішньої форми періодичного видання, якій властива певна функція при передаванні змісту і має власне призначення та ряд специфічних ознак, які дозволяють виділити даний елемент з усієї системи оформлення. До елементів оформлення відносять, наприклад, текстовий шрифт, міжколонкові пробіли, лінійки тощо"10.

Коротко охарактеризуємо роль кожної групи елементів оформлення газети.

Велике значення в архітектоніці газетного видання має "повітря", тобто пробільні елементи. Простір значно пожвавлює композицію газети, він присутній на кожній сторінці, розвороті, в середині газети та навколо кожного її елемента, на фоні білого будується модель газети. В усіх періодичних виданнях знаходимо такі види пробілів, як міжлітерні, міжслівні, міжрядкові, міжколонкові, навколо заголовків, резюме, колонтитулів, зображальних елементів і підписів, поля. На діаграмі (рис. 2) показані розміри (у міліметрах) основних пробільних елементів газет, що досліджувалися.

Як видно з діаграми, у більшості газет пробіли між зображальними елементами, заголовками, підписами і іншими елементами газети знаходяться в межах 2—7 мм (лише у газеті "Літературна Україна" зображення може відокремлюватися від тексту пробілами у 25 мм), але розміри полів не можна звести до середнього значення: у газеті "Демократична Україна" вони дорівнюють 14 мм, а в газеті "День" — 26 мм.

Рис. 2. Розміри пробільних елементів у сучасних газетах України (в мм)

Декоративними елементами називаються такі елементи, призначення яких полягає у виділенні або відокремленні інших елементів, групуванні окремих матеріалів. Декоративні елементи надають специфічних рис оформленню того чи іншого видання (або типу видання). Їх відсутність погіршує орієнтацію читача на сторінках газети, розмиває