Хімічні та більшість фізичних властивостей молекул визначаються їх зовнішніми електронами . Хімічні сполуки – складні утворення різних атомів . Складні речовини – хімічні сполуки , окільки їх можна добути з простих речовин за допомогою сполучення останніх.

Складні речовини не зберігають властивостей тих простих речовин , з яких вони утворені , як це властиво для сумішей .

Складна речовина утворюється за допомогою хімічного процесу – синтезу речовин. Склад хімічних сполук сталий. Хімічні сполуки можна розкласти тільки за допомогою хімічних реакцій.

Хімічних сполук – складних речовин – є надзвичайно велика кількість . І сьогодні хіміки працюють над створенням нових хімічних сполук.

Кристали – тверді тіла , що мають форму правельних багатокутників. Ця їх природна форма – наслідок впорядкованого розміщення у кристалі атомів . Це розміщення має вигляд тирвимірної просторової укладки, що дістала назву – кристалічної решітики .

На моно кристалах легко простежити дію одного з найважливіших законів природи, що притаманний твердим тілам – закону анізотропії. Зміст його полягає в тому , що багато властивостей твердих тіл жалежить від напрямку , в якому ці властивості вимірюються . Тверде тіло може бути монокристалічним , тобто становити один кристал , або полікристалічним , становити ,тобто складатися із багатьох кристалів , розміщених хаотично. Полікристалічна речовина складається збагатьох полікристалічних зерен мікроскопічних розмірів .кожне таке зкерно – це кристал , який був неправельної форми тому , що його росту неперешкоджали сусідні кристали. В наслідок цього полікристали ізотропні – їх властивості в середньому в усіх напрямках одинакові.

Велечезна більшість твердих тіл , які зусрічаються у природі – пісок , граніт , базальт, мідь, залізо, алюміній, титан, солі , фарби – мають полікристалічну структуру. Є і винятки : скло і пластики не складаються з полікристалічних зерен. Багато видів кристалів та мікроскопічних тіл мають широке застосування . полікристалічні речовини широк овикористовуються у конструюванні різноманітних машин і споруд.

Перша модель атомів сворена Дж. Томпсоном у 1904 р. Він вважав , що атом – це заряджена куля , розмір иякої визначають розмір атома ( 10 –10м).

Електрони , розміри яких малі порівняно з розмірами атома , ніби “вкраплені “ чи “ плавають ”у середині цієї кулі. Кількість електронів у атамі така , що їх від’ємні заряди у нормальному стані атома компенсують додатній заряд цієї кулі . атоми різних речовин мають різну кількість електронів. Образно кажучи , за цією моделлю атом уявляється ,як шматок кексу, в якому роль родзинок відігравали структура атома вважалася статичною , його частини нерухомими, а ми знаємо , що формулою існування матерії є – рух. Вона також суперечила результатам дослідів з вивчення розподілу позитивного заряду в атомі , які в перше було здійснено великим англійським фізиком Ернестом Резерфордом у 1914 р.

Атом у нормальному стані електрично нейтральний , тобто сумарний негативни заряд електронів дорівнює позитивному заряду ядра атома . атоми різниз хімічних елементів відрізняються кількістю електронів , що обертаються навколо ядра. Зондування ядер атома швидкими елементарнимим частинками та інші досліди дали змогу встановити склад ядер. Ядро складається з позитивних заряджених протонів та нейтральних нейтронів .

Планетарна модель атома Резерфорда була далі розвинута і уточнена видатним датським вченим Нільсом Бором у 1913 році. Ця модель давала змогу визначити характер руху електронів навколо ядра, вид орбіт.

Взаємодя ядер з частинками або один з одним , в результаті яких відбувається іскуственне перетворення одного хімічного елемента в другий , називається ядерними реакціями .

Вивчаючи природу радіоактивного випромінювання , англійський фізик Е.Резерфорд встанрвив ,що воно неоднорідне : під дією електричного поля подідяються на три пучки , один з яких незмінює свого початкового положення , напрямку , отже , не несе електричного заряду ,- j- промінення ( електричні хвилі), а два інших відхиляються у протилежні боки від зарядів електричного поля . Це - aпроміння ( електричні хвилі , а два іншіх відхиляються ) у протилежні боки до зарядів електричного поля . Це - a - проміння ( ядра елемента гелію ), і - b - проміння ( потік електронів) . Вивчення радіоактивності підтвердило складність будови атома.

6. клітина будьякого організму – цілістна жива система . Вана складається з трьох нерозривно зв’язаних між собою частин : оболонки , цитоплазми і ядра. Клітинна оболонка здійснює безпосередню взаємодію із зовнішнім середовищем і взаємодію із зовнішнім сердовищем і взаємодію із сусідніми клітинами.

Клітинна оболонка має складну будову. Вона складається із зовнішнього шару і розташованої під ним плазматичної мембрани . клітини рослин і тварин відрізняються будовою їхнього зовнішнього шару . в рослин , атакож і в бактерій ,синьо – зелених водорослей і грибів на поверхні клітин є щільна оболонка , або клітинна стінка . у більшості рослин вона складається з клітковини .

Основними методами селекції рослин є гібридизація і добір. Звичацно ці методи поєднюються . Методидобору залежать від форм ирозмноження одного виду рослин . розрізняють дві основні форми добору – масовий та індивідуальний. Масовий добір зводиться до виділення з з вихідного матеріалу групи особин, які мають бажані для селекціонера ознаки. Масовий добір звичайно застосовується багато разово в ряді наступних поколінь, але й можебути одноразовим індивідуальний добірзводиться до виділення окремих особин з ознаками , які цікавлять людину , і одержання від них потомства.