умов, за яких мілітаризація космосу була б відвернута та деякою мірою зменшилась би можливість ядерного нападу із космосу.
Проте дана резолюція не забороняє застосовувати ядерну зброю в умовах війни, нічого не говорить про заборону застосування міжконтинентальних балістичних ракет з ядерними боєголовками. Резолюція не містить заборони застосовувати ракетну зброю однією державою проти іншої через космос.
Нарешті, резолюція не містить заборони вильоту за межі своєї національної території військових літаків, здатних нести зброю масового знищення, а також не містить заборони виходу за межі територіальних вод військовим кораблям, здатним нести зброю масового знищення.
Згідно з угодою про невивід на космічну орбіту об’єктів з ядерною зброєю чи будь-якими іншими видами зброї масового пораження, закріпленою в резолюції Генеральної Асамблеї, ядерні держави повинні утримуватися від наступних дій:
виводити на орбіти в космос об’єкти (ракети, супутники, кораблі) з ядерною зброєю;
виводити на орбіти в космос об’єкти з хімічною, бактеріологічною, радіоактивною та іншою зброєю масового знищення;
розміщувати вищезгадані об’єкти на небесних тілах;
розміщувати вищезгадані об’єкти в космічному просторі;
примушувати інші держави чи інших осіб до здійснення таких дій;
брати участь у здійсненні таких дій.
До вказаної резолюції приєдналися всі держави-члени ООН, які взяли на себе тим самим всі права та обов’язки, за які йшла мова вище.
Новим важливим кроком на шляху до повної ядерної демілітаризації стала Угода про принципи діяльності держав по дослідженню та використанню космічного простору, включаючи Місяць, підписана 27 січня 1967 р. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 1884 від 17 жовтня 1963 р. йде далі і забороняє розміщувати в космічному просторі будь-які об’єкти з ядерною зброєю на борту*.
Разом з тим резолюція 1884 та Угода по Космосу не забороняють і не повинні тлумачитися як такі, що забороняють вивід в космос мирних супутників чи ракет, які працюють на атомній енергії. Тому неправдою буде вважати, начебто проблема використання ядерної енергії при освоєнні космічного простору розв’язана.
Дослідження космосу, польоти міжпланетних кораблів за межі навколоземного простору потребують витрат величезної кількості енергії. Вона використовується і буде використовуватись у об’ємах, які все збільшуються на подолання сили земного тяжіння, маневрування в польоті та повернення на Землю, а також для забезпечення нормальних життєвих умов всередині космічного корабля, живлення наукових, навігаційних та інших приладів, радіоапаратури та засобів управління корабля.
Одним з основних питань вибору оптимальної енергетичної установки є питома вага генератора, тобто його вага на одиницю енергії, яка виробляється. Жоден із генераторів, які працюють на “класичному паливі” – вугіллі, мазуті, нафті, бензині і т.д., не може бути застосований для забезпечення енергією космічних кораблів, так як необхідний запас палива складе величезну вагу. Лише застосування ядерної енергії може дати великий виграш у порівнянні з органічним паливом. Лише атомна енергія може бути застосована для забезпечення успішних довготривалих польотів в космос. Крім того, лише за допомогою ядерних установок може бути вирішена задача забезпечення космічного корабля в польоті енергією. Проблема забезпечення енергією може вирішуватися за допомогою створення портативних атомних міні-електростанцій, а також за допомогою установок для перетворення енергії радіоактивних ізотопів в електричну.
За допомогою штучних супутників та атомної енергії людина не лише вперше “торкнулася” космосу, але і зробила відкриття фундаментального характеру наукового значення.
Сучасна науково-технічна революція дає можливість мирного використання атомної енергії в космічному просторі з великою користю для людства. Сюди відносять: запобігання лихам, пов’язаним з ураганами, смерчами, паводками, засухами; регулювання погоди; здійснення наддалекого зв’язку; міжпланетна навігація та багато чого іншого.
Заборона розміщувати ядерну зброю в космосі – гарний початок. Проте не можна зупинятися на цьому, потрібно добитися повної заборони використання космосу з військовою метою.
Передача на Землю систематичної інформації стосовно природного середовища за допомогою космічних засобів може принести значну вигоду сільському господарству, гідрології, географії і т.д. Космічні прилади можуть використовуватись для визначення температури і стану поверхні, передбачати чи вчасно виявляти землетруси, паводки, бурі і т.д. Експериментальні роботи по вивченню природного середовища з космосу проводяться в даний час в США та в ряді інших країн.
Ще в 1952 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, в якій проголошувалось, що “право народів вільно використовувати та експлуатувати свої природні багатства та ресурси є невід’ємним елементом їхнього суверенітету та відповідає меті та принципам Уставу ООН. Та ж резолюція закликала “всі держави утримуватися від прямих чи непрямих, скерованих на перешкоду суверенітету держави над своїми природними ресурсами”.
І надалі Генеральна Асамблея ООН в своїх резолюціях неодноразово підтверджувала суверенні права держав на свої природні ресурси.
В резолюції 1803 (ХVIII, прийнятій у 1962 р. говориться: “Розвідка та експлуатація таких ресурсів, розпорядження ними... повинні відбуватися у відповідності з правилами та умовами, які народи та нації за своїм вільно прийнятим рішенням вважають необхідними та бажаними. Невід’ємний суверенітет держав над своїми природними ресурсами повинен включати їх суверенне право розпоряджатися інформацією стосовно цих ресурсів”.
Проблема охорони навколишнього середовища включає два питання. З одного боку, це задача консервації, т.б., збереження природних ресурсів в існуючому вигляді, а з іншої сторони, це раціональне природокористування. Очевидно, що такі чинники, як розвиток техніки, ріст населення, розвиток транспорту та ряд інших роблять консервацію природи в цілому практично нездійсненною. Відповідно, мова може йти про консервацію, стосовно окремих територій, районів, ландшафтів чи певних форм органічного життя. Що стосується раціонального природокористування, то воно тісно пов’язане з прогресом людського суспільства в широкому значенні.
Космічна діяльність потенційно може значно вплинути на обидва аспекти охорони природи, значно допомогти. Космічна