густота деревостанів, яка, крім перелічених вище факторів, залежить також від цільового призначення деревостанів, використання засобів механізації для створення і догляду за лісовими культурами, віку головної рубки насаджень тощо. Різноманітність грунтово-кліматичних, економічних та інших умов не дає змоги розробити стандартні рекомендації щодо густоти лісових культур. Крім того, слід мати на увазі, що при одній і тій самій густоті, але при різних способах і схемах змішування взаємовплив між деревними породами буде різний, від чого певною мірою залежать продуктивність і стійкість майбутнього насадження.
Одні й ті ж самі породи в різних типах мають неоднакову енергію росту, що необхідно враховувати при виборі густоти насадження. Зокрема, культури сосни звичайної в борах і бідних суборах-для їх швидкого змикання створюють густими — 10 тис. шт./га і більше, а в свіжих сугрудах — не більше 7,0 тис. шт./га.
Ширина "міжрядь повинна становити переважно 2,5—3,0 м. Це обмежує густоту культур 5,5—6,6 тис. шт./га. При меншій шириш міжрядь робочими органами механізмів пошкоджуються фізіологічне активні корені й ріст культур погіршується. При більшій ширині міжрядь і відсутності природного відновлення грунт швидко задернюється і потребує додаткового обробітку.
При оптимальній кількості деревних порід на 1 га забезпечується зімкнений намет насадження на весь період його вирощування, максимальне використання енергії сонячних променів фотосинтезуючою поверхнею листя (хвої), а також потенційної родючості грунту. Слід мати на увазі, що оптимальна густота порід змінюється з віком деревостану. Для визначення оптимальної густоти лісових насаджень у розрізі окремих вікових груп створюються дослідні лісові культури.
Густота часткових лісових культур повинна бути такою, щоб на кінець 2-го — початок 3-го класу віку головна порода могла утворити зімкнутий намет, рівномірно розміщуючись на всій ділянці. Густота суцільних культур визначається шириною міжрядь і відстанню між посадковими (посівними) місцями.
Конкретні рекомендації щодо густоти лісових культур в межах типів лісу і категорій лісокультурних площ наводяться в розділі 6.
ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ І ВИРОЩУВАННЯ
ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ДО ЇХ ЗІМКНЕННЯ
Технологія вирощування лісових культур — це система агротехнічних, лісівничих, біологічних, санітарно-захисних та інших заходів, спрямованих на створення та вирощування, лісових культур з використанням машин, механізмів, матеріалів, та організація їх виконання.
Агротехнічні прийоми створення лісових культур визначаються характером рельєфу, типом лісорослинних умов, категорією лісокультурної площі, лісівничі — формуванням насадження відповідно до його цільового призначення, біологічні — використанням засобів боротьби зі шкідниками, санітарно-захисні — проведенням санітарно-вибірковкх рубок та інших заходів для оздоровлення лісових насаджень.
Найбільш широко застосовувана технологія створення лісових культур у рівнинних умовах Західного Лісостепу передбачає осінній обробіток грунту за допомогою плуга ПКЛ-70, підновлення грунту весною дисковим культиватором КЛБ-1,7, садіння сіянців лісосадильними машинами (СБН-1А, МЛУ-1, ПЛА-1), догляд за культурами за допомогою культиваторів КЛ-2,6, КРЛ-1, КБЛ-1, КЛБ-1,7 або ДКЛН-6/8.
Підготовчі роботи полягають у розмітці технологічних смуг згідно з запроектованим розміщенням рядів майбутніх культур. Щоб агрегати пересувалися у цих смугах безперешкодно, пні понижують бензомоторними пилами до висоти 5—10 см. Пониження пнів у технологічних коридорах необхідно починати відразу ж після рубки, поки вони не висохли. Великі пні звичайно не понижують. Якщо вони опиняються на лінії садіння, ряд перерива-ється, але не викривлюється. Оптимальна ширина смуг, в яких проводиться пониження пеньків, становить 4 м, хоча це і вимагає певних затрат. Починаючи з віку прохідних рубок відмічають і вирубують дерева зі зниженою висотою пнів, які ростуть у межах майбутніх технологічних смуг, де будуть створюватися лісові культури.
Грунт обробляють тільки в технологічних смугах знаряддями з дисковими робочими органами в два сліди або з активними робочими органами розпушування (фрези).
При відсутності трав'яної рослинності на незадернілих зрубах грунт можна не обробляти. Необхідне для росту і приживлення рослини розпушування садивного місця виконується сошником лісосадильної машини або сівалки в процесі створення культур.
У сухих типах лісорослинних умов на зрубах з кількістю крупних пнів до 250 шт./га грунт обробляють за системою чорного пару або борознами, підготовленими безполицевим плугом. Обробіток проводять улітку або восени, а культури створюють навесні наступного року.
У сирих типах обробіток грунту полягає в наорюванні борозен у технологічних смугах з пониженими пнями.
Культури створюються звичайно садінням сіянців, іноді — саджанців. Дуб можна вводити і висіванням жолудів, але лише в місцях, де нема кабанів і гризунів.
Після садіння сіянців перевіряють якість роботи, а також оправляють погано посаджені сіянці. У місцях, де машина не посадила сіянці, їх садять уручну.
Агротехнічний догляд з метою створення умов для росту і розвитку культур проводиться після садіння (сівби) до змикання сіянців (саджанців) у рядах і міжряддях. Догляд полягає в розпушуванні грунту та знищенні трав'яної рослинності, а також в освітленні деревець при затіненні їх порослю малоцінних порід. Догляд за лісовими культурами передбачає також оправлення сіянців після садіння.
Розпушування грунту, знищення бур'янів і природного відновлення малоцінних порід у міжряддях за межами захисних зон рядів культур проводиться знаряддями з дисковими робочими органами (КЛБ-1,7) в агрегаті з трактором методом сідлання рядів. Трав'яну рослинність у рядах і захисних зонах видаляють головним чином уручну. Внесення гербіцидів у зв'язку з їх негативною дією на навколишнє середовище повинно бути обмеженим.
Залежно від категорії лісокультурної площі та головної породи, що культивується, розробляють типові технологічні карти створення лісових культур, де наводяться всі операції щодо їх створення та вирощування — від обробітку грунту до останнього догляду за культурами з зазначенням затрат на створення лісової культури.
ОБРОБІТОК ГРУНТУ
Обробіток грунту — це дія механічними або ручними знаряддями на грунт, що сприяє поліпшенню його