кулісний, який використовується при можливості виникнення конкурентних взаємовідносин між породами і загрозі, заглушення або витіснення зі складу насадження головних порід. Кулісний спосіб, поряд з рядовим, є найбільш перспективним також і з точки зору агротехніки створення культур, догляду за ними та проведення лісівничих заходів. При встановленні широких куліс мікрокліматичні умови в кожній з них наближаються до таких як у чистих насадженнях. Тому не бажано-висаджувати широкі куліси з таких порід, як ясен, модрина, акація біла, тому що грунт під ними швидко задерніває і лісорослинні умови погіршуються. Широкими 6—8-рядними кулісами вводиться головна порода (наприклад, дуб звичайний), вузькими 2—3-рядними — супутні підгінні або високопродуктивні швидкорослі, які теж можуть виконувати роль підгону (ялина, дугласія та ін.). Кулісний спосіб включає також комбінований (деревно-тіньово-чагарниковий) та деревний (за Л. Г. Барком) типи змішування порід у лісових культурах.
Успішно застосовуються ланковий або г р у п о в о-л а н к о-в й й способи змішування, коли супутні та головні породи чергуються в рядах групами посадкових місць. При цьому краще зберігаються введені породи, забезпечується краща мінералізація опаду та збагачення грунту елементами живлення (наприклад, при введенні дуба ланками в ряди сосни в типах В3ДС). У типах лісу, де спостерігаються напружені взаємовідносини між породами, використовується групово-ланковий спосіб змішування, який за своєк> характеристикою ближчий до шахового. Останній за розміщенням посадкових місць більше відповідає природі лісу. Збереженість деревних порід тут висока, але ускладнюється агротехніка створення таких культур, необхідно використовувати ручну працю. Шаховий спосіб змішування дає змогу сформувати змішані насадження з рівномірним розміщенням деревних порід різних видів на лісокультурній площі.
Для змішування в рядах, а також при змішуванні рядами потрібно ретельно добирати деревні породи, які б не відрізнялися значною мірою за темпами росту і розвитку, стимулювали б ріст одна одної. Зокрема, недоцільно вводити в ряди дуба з свіжих типах черешню, ясен, берест. Введення ж липи або клена стимулює ріст головної породи, сприяє більш швидкому зімкненню в рядах і між рядами.
Таблиця
Способи та схеми змішування порід у лісових культурах
(за Кальним П. Г., Гордієнком М. І., Корецьким Г.С. 1986)
У табл. наводяться основні способи та схеми змішування порід, які використовуються при створенні лісових культур в досліджуваному регіоні.
Чисті та змішані лісові культури за розміщенням посадкових місць поділяються на рядові та культури біогрупами. У першому випадку культури висаджують рядами, в другому — окремими групами, в кожній з яких вирощується кілька рослин. Біогрупи створюються переважно на площадках різних розмірів на «вікнах» і прогалинах серед природного відновлення. Культури біогрупами застосовуються при створенні часткових культур на лісокультур-них площах з груповим природним відновленням головних і супутніх порід. Рядковий спосіб використовується при створенні суцільних, а також часткових культур, при рівномірному розміщенні природного відновлення. При цьому існує краща можливість механізувати садіння та інші агротехнічні заходи, ніж у культурах біогрупами, хоча останній спосіб більшою мірою відповідає природі лісу.
Розмір шахівок, площадок, ланок повинен бути таким, щоб введена порода могла утворити стійкі біогрупи, а конкуренція з боку Інших порід була б мінімальною. Добирати й змішувати породи необхідно з таким розрахунком, щоб вони мали достатню площу живлення, а супутні породи були б підгоном, сприяли формуванню стовбурів і підвищенню продуктивості головної породи.
ДОГЛЯД ЗА КУЛЬТУРАМИ
Догляд за лісовими культурами — це комплекс агротехнічних: і лісівничих заходів, спрямованих на поліпшення умов приживлюваності й росту культивованих порід (поліпшення фізичних властивостей грунту, зменшення випаровування з його поверхні, видалення трав'яної та небажаної деревної рослинності, збагачення грунту елементами живлення) .
Основна мета доглядів за лісовими культурами — створення сприятливих умов для їх росту, скорочення строків зімкнення й переведення в покриту лісом площу, усунення негативного впливу трав'яної рослинності й порослі малоцінних порід. Завдяки проведенню агротехнічних та лісівничих доглядів поліпшуються водний і тепловий режими, а також режими живлення й освітлення. Культури, в яких грунт задернілий, ростуть погано. Основна маса коріння трав'яних рослин розміщується у верхніх, найбільш родючих горизонтах, тому від задерніння терплять насамперед дерева з поверхневою кореневою системою — ялина, ясен та ін.
Відповідність розвитку кореневої системи рослин розміру їх надземної частини є основним фактором успішного росту. Пошкодження коріння, особливо бічного, знижує інтенсивність росту рослин, призводить до виникнення кореневої гнилі, що різко знижує стійкість насадження. Щоб уникнути цього негативного явища, в перші два роки після садіння допускається проводити обробіток міжрядь на глибину 8 — 10 см, а в наступні роки — не глибше 4 — 6 см.
Агротехнічні догляди за лісовими культурами проводять після садіння (сівби). Вони є головним фактором швидкого зімкнення та формування майбутнього насадження. Сюди відносять наступні операції:
1) оправлення сіянців або саджанців після садіння механізованим способом або після дії на них несприятливих погодних умов: розмиву (видування), грунту, витискання морозами;
2) розпушування грунту з одночасним видаленням у рядах і міжряддях трав’яної рослинності, самосіву та порослі малоцінних. порід;
3) скошування, приминання або прикочування трав'яної рослинності в осінній період у рядах і міжряддях;
4) використання гербіцидів і арборицидів для пригнічення розвитку небажаної трав'яної та деревної рослинності.
На важких грунтах культури можуть витискатися при настанні заморозків, тому в таких місцях слід утримуватись від розпушування та прополювання культур у другій половині вегетаційного періоду.
Для проведення доглядів за лісовими культурами використовується спеціальна техніка, яка повинна задовольняти низку вимог. Робочі органи машин повинні забезпечити високоякісний обробіток грунту та повне знищення трав'яної рослинності, не пошкоджуючи