Радянський період (1944-1991 рр.) Тривалий час місто перебувало в прифронтовій смузі, однак органи місцевого самоврядування, партійні, комсомольські, профспілкові та інші громадські організації відновили діяльність. Восени 1944 р. діти сіли за парти, почали діяти 11 шкіл, відкрилася музична школа, кінотеатр, клуби; з 1945 р. стало до ладу 30 промислових підприємств. П'ятий п'ятирічний план відбудови коломийці завершили на 4 місяці раніше строку: випуск валової продукції подвоївся, асортимент виробів збільшився до 218 видів і найменувань. У 1955 р. на підприємствах міста налічувалося пр. 7 тис. новаторів і передовиків виробництва (32 особам присвоєно звання кращого робітника міста за професією, 73 - кращого винахідника та раціоналізатора). Порівняно з 1951 р. обсяг промислового виробництва в 1968 р. збільшився в 293 рази. В 70-80-х рр. у місті діяло понад 50 промислових, транспортних, будівельних і торговельних підприємств, на яких трудилося пр. 20 тис. робітників та службовців. З 1958 р. завод сільськогосподарського машинобудування "Коломиясільмаш" першим в СРСР почав спеціалізуватися на виробництві грейферних навантажувачів. 1963 р. він одержав урядове завдання: виготовити для Республіки Куба 2 тис. навантажувачів. За 1963-1968 рр. на Кубу поставлено понад 10 тис. машин. На Міжнародній виставці сільськогосподарських машин 1967 р. в Москві навантажувач-екскаватор ПЕ-0,8 відзначений золотою медаллю та дипломом І ступеня. З нагоди 100-річчя від дня заснування, у серпні 1969 р., завод нагороджено орденом "Знак Пошани". За 1960-70 -ті рр. житловий фонд Коломиї збільшився майже втроє, в місті прокладено понад 20 км. водопроводу, більш як 50 км. шляхів. Природним газом було забезпечено пр. 7 тис. квартир, балонним - понад 3 тис. квартир. На чолі політичного і громадського життя Коломиї стояла партійна організація, що налічувала 4 340 членів і кандидатів партії, об'єднаних у 162 первинні парторганізації. В місті працювали вечірній університет марксизму-ленінізму, економічна школа, університети культури, здоров'я і для батьків, школи атеїзму і міжнародних відносин, в яких навчалося понад 1 тис. осіб. На сер. 70-х рр комсомольська організація налічувала пр. 13 тис. членів ВЛКСМ, об'єднаних у 204 первинні організації, за активну роботу по комуністичному вихованню молоді комсомольська організація міста була нагороджена Червоним прапором ЦК ЛКСМУ.
В цей період з історії міста, як і з історії краю, були викреслені цілі сторінки, сотні прізвищ видатних діячів культури Коломиї були зганьблені, а їхні твори піддані забуттю.
Період відродження української державності (від 1990 р.). Сьогоднішня Коломия значно виросла і розширилась. З'явились нові вулиці, забудувались колишні пустирі. Великі житлові масиви багатоповерхових будов з'явилися на вулицях Леонтовича, Лисенка, Гетьмана Мазепи, Богуна, Костомарова.
В останні роки у місті виникли нові громадські формування. Першим було створено в липні 1988 р. суспільно-культурне т-во "Поступ". Після нього в травні 1989 р. - Товариство української мови ім. Т.Шевченка. А в жовтні 1989 р. - Народний Рух. Об'єднавшись на спільній платформі боротьби за незалежну суверенну Україну, демократичні сили на виборах до міської Ради 4 березня 1990 р. здобули перемогу. В липні 1990 р. Коломия стала містом Першого Всесвітнього