Курсова робота

на тему:

“Проблеми розвитку рекреаційного комплексу Карпатського регіону України”

ПЛАН

Вступ.

1. Рекреаційний комплекс Карпат як складова частина територіальної соціальної системи.

2. Передумови розвитку територіально-рекреаційного комплексу Карпат.

3. Сучасний рівень розвитку, структура та характеристика територіально-рекреаційного комплексу Карпат.

4. Проблеми та напрями подальшого розвитку рекреаційного

господарства Карпатського регіону.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Унікальність економіко та політико-географічного положення Українських Карпат - очевидна. А розгляд даного регіону, як частини цілісної гірської системи – Великої Карпатської дуги, дає право припустити, що основними напрямками розвитку тут будуть такі види діяльності, як туризм та рекреація. Комплексний аналіз природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону України підтверджує, що таке припущення має місце.

Сучасна людина живе в надзвичайно складному середовищі. У неї виникає потреба відпочити, потрапити у те середовище, де пройде її емоційна та фізіологічна втома. Потреба населення в рекреаційній діяльності – це тільки одна частина соціальних та економічних передумов розвитку рекреації взагалі та в Карпатському регіону зокрема.

З іншого боку – економічна криза в нашій країні привела до особливо гострих соціальних проблем населення гірських регіонів: безробіття, незначні площі сільськогосподарських угідь, специфіка проживання в горах. Тому, розвиток саме туристсько-рекреаційної діяльності, приведе до вирішення деяких з них. Створення робочих місць в даній галузі буде сприяти росту первинної зайнятості в туристсько-рекреаційній сфері, поведе за собою зростання вторинної зайнятості – збільшення кількості робітників у будівництві, сільському господарстві, в зв’язку, в торгівлі, тощо.

Завдання моєї курсової роботи полягає у глибшому вивченні територіально-рекреаційного комплексу Карпат, зокрема, природних, соціально-економічних, демографічних, історичних передумов його розвитку, а також у визначенні проблем та напрямів подальшого розвитку рекреаційного господарства в сучасних умовах перехідного періоду до ринкових відносин.

1. Рекреаційний комплекс Карпат як складова частина територіальної соціальної системи.

Українські Карпати - рекреаційний регіон України, в якому зосереджено третину рекреаційного потенціалу країни. Це фармакологічно активні цілющі води різного хімічного складу, родовища озокериту і лікувальних грязей, чисте гірське повітря, багата гірська рослинність гірських ландшафтів Карпат і їх передгір’я, які створюють умови для розвитку сітки курортів, туристичних закладів. Сучасний поділ праці досяг такого рівня, коли рекреація не може розвиватися окремо, без органічного зв’язку з іншими галузями народного господарства. Посилюються зв’язки і створюються нові між закладами рекреаційної спеціалізації, а також між галузями інфраструктури, які формують складну міжгалузеву територіальну систему – територіальний рекреаційний комплекс (ТРК).

Розвиток спеціалізованих функціональних підсистем ТРК прив’язано до визначених територіальних зосереджень природних рекреаційних ресурсів.

В сучасних умовах взаємозв’язок природокористування рекреаційної та інших підсистем народногосподарського комплексу регіону важливе значення має економічна оцінка окремих зосереджень природних рекреаційних ресурсів, так званого регіонального природно-ресурсного потенціалу рекреації. Визначне місце в природно-ресурсному потенціалі Карпатського регіону належить потенціалу санаторно-курортного лікування.

В Карпатах є потужні природно-ресурсні можливості організації зимових видів рекреаційної діяльності, зокрема, гірськолижної.

Розташуванню рекреаційних ресурсів в територіальному плані характерна нерівномірність, дискретність, що впливає на процес просторової організації територіальних рекреаційних комплексів. Важливою передумовою оптимізації територіального планування і організації підсистем ТРК є районування його природно-ресурсної бази.

В Карпатському регіоні можна виділити три зони: Передкарпатська і Закарпатська курортно-оздоровча і Гірсько Карпатська туристсько-оздоровча, а в їх межах окремі підзони і місцевості. На базі їх ресурсів розвиваються територіальні підсистеми Карпатського територіального рекреаційного комплексу різних рангів.

Поряд з природними в регіоні велике значення мають історико-культурні рекреаційні ресурси: історичні, історично-архітектурні пам’ятки, визначні місця, традиційні народні промисли і ремесла, пам’ятки народної творчості. В цьому регіоні є багато старовинних замків, кам’яних фортець, церков та інших культових споруд. Все це також сприяє розвитку рекреації, особливо пізнавального туризму.

Супутня галузь санаторно-курортного лікування Карпатського ТРК функціонує головним чином на природно-ресурсній базі Передкарпатської курортно-оздоровчої зони. Тут сформувалися і розвиваються три рекреаційних підрайони: Північний, Західний і Південний. Ядром Західного підрайону служить один із найбільших і найкрупніших курортів – Трускавець.

Другим рекреаційним центром підрайону є Східниця – перспективна рекреаційна місцевість. Північний рекреаційний район займає друге місце в регіоні за числом рекреантів. Тут розташований другий по значенню курорт – Моршин. Гідромінеральною базою курорту служать високо мінералізовані розсоли. Неподалік від курорту знаходяться запаси торф’яної грязі, яка містить сірководень.

Третій Піденний рекреаційний підрайон окрім туризму спеціалізується на кліматолікуванні. В Яремчі, Ворохті, Косові та інших пунктах функціонують кліматолікувальні санаторії. [4]

Великі перспективі для розвитку рекреації має Східно-Закарпатський рекреаційний підрайон. Крім розвитку санаторно-курортного лікування тут важливе місце посідає оздоровчий та пізнавальний туризм.

2. Передумови розвитку територіально-рекреаційного комплексу Карпат.

Українські Карпати з їх сприятливими природними умовами і багатими лікувальними ресурсами відноситься до найбільш перспективних рекреаційних районів України. по сумарній бальній оцінці рекреаційних умов вони поступаються тільки Криму (відповідно 16 і 17 балів). Їх рекреаційний потенціал є високим і складає 29,2% загальнодержавного.

В карпатському регіоні сформувався рекреаційний комплекс, який являє собою сукупність рекреаційних закладів і підприємств інфраструктури, які об’єднані тісними виробничими і економічними зв’язками , а також загальним використанням природних і економічних ресурсів.

На території Українських Карпат функціонує більш як 50 санаторіїв, майже сотня туристичних готелів, баз. Санаторно-курортне лікування і відпочинок в Карпатах – основні функціональні підсистеми регіонального рекреаційного комплексу, які опираються в своєму розвитку на унікальну по різноманітності і багатству природно-ресурсну базу.

Згідно природно - економічній класифікації, яку розробив О.Мінц, природні рекреаційні ресурси відносяться до групи невиробничої сфери. Для їх економічної оцінки найбільш важливим є природно – функціональний підхід. На його основі можна в Українських Карпатах виділити