Ціннісні пріоритети освіти в умовах глобалізаційних змін

Перехід від закритого типу суспільства до відкритого, який стимулюєть-ся, головним чином, економічним глобалізмом, утверджує превалювання систе-ми цінностей економцентричного світу.

ля сьогодення характерним є серйозна деформація ціннісних орієнтацій молоді, моральний занепад і зниження загальної культури суспільства, комерці-алізація людських стосунків, процеси глобалізації в освіті і т.д., що не може не впливати як на соціальні інститути, так і на окремих особистостей зокрема.

Глобалізація з недавніх пір стала суттю і квінтесенцією сучасного етапу розвитку всього світу, реальністю нашого життя. Глобалізація – це діалектич-ний процес, який створює транснаціональні зв’язки і простори, знецінює ло-ка-льні культури та сприяє виникненню третіх культур [1, с.147]; це процес поши-рення на всі культурні регіони світу одного антропологічного стандарту (еконо-мічного устрою життя, соціальної структури, ідеології), який витісняє інші ант-ропологічні стандарти, прийнятні в тих чи інших регіонах. Основною пробле-мою процесу глобалізації є конфлікт різних антропологічних стандартів. Г.-П.Мартін, Х.Шуманн, автори книги “Західна глобалізація. Атака на процві-тання та демократію” зазначають, що глобалізація, об’єднуючи світ, водночас руйнує його [1, с.149].

Глобалізація впливає на всі сторони життя особистості та суспільства. Не-від’ємною частиною соціальної реальності є і система освіти. Звідси випливає, що зміна фундаментальних характеристик соціального буття тягне за собою змі-ну певних параметрів освіти, трансформацію цінності буття, цінності освіти і цінностей в освіті.

Принципи і напрямки сучасної освіти відображають глобальні тенденції сучасного світу, які проявляються у процесах демократизації, глобалізації, регіоналізації, поляризації, маргіналізації і фрагментації. Тобто, зміна тенденції в освітньому просторі відображає загальний напрям змін у світі [2, с.32].

Про освіту можна говорити як про цінність, процес та результат. Традиці-йно, освіта володіє практичною (цінність отриманих знань) та символічною цін-ністю (цінність того соціального статусу, символом якого є диплом). Цінність освіти та знання – параметр, притаманний як традиційним, так й індустріаль-ним суспільствам, проте, у сучасному постіндустріальному світі освіта має ще й вартість – у тому значенні, що продукти, створені у сфері освіти, чи, так звано-му, інформаційному секторі, містять в собі елементи створеної знаннями варто-сті [2, с.34].

Цінності освіти складаються з трьох “прошарків”, сприймаючись як цін-ність державна, цінність суспільна та цінність особистісна.

Останнім часом пріоритет надається особистісній цінності освіти, тобто індивідуально мотивованому, пристрасному ставленню людини до рівня та якості своєї освіти. Очевидно, існує тісний зв’язок між визнанням особистісно орієнтованої цінності освіти і тенденцією до розуміння освіти як безперервного процесу, який протікає протягом всього життя людини. Освіта здатна не тільки підтримувати на належному рівні цінності суспільства, але й облагороджувати, розвивати їх [4].

Інтерес до проблеми цінностей зростає у період ціннісних криз, зламу па-нівної системи суспільства й пошуку нових життєвих орієнтирів буття людини.

Глобалізація вже торкнулася і проблеми оцінювання результатів знань. За таких обставин у процесі навчання відбувається зміна простого набуття знань на розвиток умінь, а суттєвою основою навчальної системи стає продовження роботи над собою упродовж всього життя. Сьогодні наголос в освіті робиться в основному не на обсязі набутих знань, а на перспективі застосування знань їхнім власником [5, с.108].

уже важливим є також питання формування ціннісної структури індиві-да як важливого фактору процесу соціалізації, з допомогою якого людина стає повноцінним членом суспільства; невід’ємної частини процесу становлення особистості нового соціального типу. Ціннісні орієнтації виступають тим стій-ким утворенням у структурі особистості, яке характеризує її ставлення до інте-ресів суспільства. На процес формування цінностей впливають усі значимі чин-ники людського існування: біологічні, соціальні, психічні тощо. Їх індивідуаль-не поєднання обумовлює індивідуальну систему цінностей, яка, проте, “вибудо-вується” на загальнолюдських цінностях [6]. Цінності формуються на основі суспільної практики, індивідуальної діяльності людини в межах певних конкре-тно-історичних суспільних відносин, форми комунікації і мають соціальний ха-рактер. Суспільні відносини – це та площина, де здебільшого збігаються цінно-сті особистості та суспільства. Отже, можна говорити про політичні, правові, естетичні, моральні, релігійні цінності, які є відбитком відповідних суспільних відносин.

Система ціннісних орієнтацій – це психологічна характеристика зрілої людини, одне з центральних особистісних утворень; вона виражає змістовне ставлення людини до соціальної дійсності й у цій якості визначає мотивацію її поведінки, впливає на всі сторони її діяльності. Будучи елементом структури особистості, ціннісні орієнтації характеризують внутрішню готовність до здійс-нення певної діяльності із задоволення потреб та інтересів, указують на спрямо-ваність її поведінки [3,с.196]. Нормативно зрілі, чітко усвідомлені орієнтації на їх забезпечення роблять поведінку людини цілеспрямованою та організованою [3, с.196].

Тому важливо, щоб система освіти не тільки сприяла становленню нової системи цінностей, яка б дозволила людям швидше адаптуватися у новому сус-пільстві, що модернізується, але й не розгубила на шляху до цивілізованого майбутнього духовні цінності, ідеали та традиції свого народу. Отже, для систе-ми освіти сьогодні обов’язковим є дотримання культурологічних принципів, які відіграють координуючу роль у процесах інкультурації й адаптації людини у соціокультурному просторі, що глобалізується.

У відповідності з визначенням гуманістичної парадигми, освіта розгляда-ється як цінність сама по собі, при цьому важливим є її орієнтація на розвиток особистості.

міст базової освіти – це той необхідний і достатній для всіх учнів мініма-льний інваріант, який включає знання, уміння та цінності. Зважаючи на стихій-ність включення останніх у діючий зміст освіти, вони не структуровані та даю-ться списками, тому використання їх у виховному процесі доволі утруднене. Окрім того, існує проблема “включення цінностей” у внутрішній світ людини [2, с.32-33].

Література:

1. Каландия И.Д. Культура в процессе глобализации // Россия и Грузия: диалог и родство