У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


наука грають декоративну, що прикрашає роль в управлінні державою і суспільством. Досить сказати, що практично жодна серйозна програма розвитку держави або його окремих сфер не мала серйозної наукової апробації, не говорячи про те, що їх створювали без активної участі вчених. І якщо в радянський період влада вважала за необхідне хоча б "освятити" такі плани наукою, то в останні роки не було навіть цього. Не абсолютизируя можливостей сучасної української науки, усе-таки важко зрозуміти зарозумілість чиновного народу, готового створювати стратегічні плани великої європейської країни в умовах формування суспільства знань на основі власної інтуїції, шляхом спроб і власних помилок.

Успішна реалізація українською освітою згаданих функцій, поряд з іншими назрілими перетвореннями, дозволить сформувати людини з інноваційним типом мислення, інноваційним типом культури, здатну до інноваційного типу діяльності, що стане адекватною відповіддю на перехід цивілізації в інноваційний тип розвитку. Лише сформувавши інноваційну особистість, ми зможемо стати конкурентноздатною нацією.

Самодостатня особистість

Сучасне суспільство, з одного боку, вимагає глибшого особистісного розвитку людини, а з іншого боку - створює кращі передумови для цього.

Якщо визначати основні причини першої з названих тез, слід зазначити, що процес глобалізації, до того ж супроводжується розвитком сучасних інформаційних технологій, істотно розширює комунікаційне середовище, у якому живе і функціонує людина. За порівняно короткий історичний період комунікативне середовище людини невпізнанно змінилася. Якщо в общинній Росії і радянському колгоспному селі людина спілкувалася у вузькому середовищі невеликого населеного пункту, то в сучасних, тим більше майбутніх умовах людин одержує нескінченну безліч інформаційних впливів з усього світу. Ці впливи не тільки різноманітні, але часто і суперечливі, протилежні, що істотно ускладнює визначення самостійної позиції людини. Тобто для того, щоб залишатися собою, а тим більше ефективним у різноманітному полі спілкування і впливів, людина повинна бути значно більш розвитим як особистість, бути самодостатньою особистістю.

Наступною причиною необхідності поглиблення особистісного розвитку людини, формування самодостатності особистості є об`єктивно обумовлено у світі і, зрозуміло, в Україні процесом росту демократичності суспільства. Цей процес, у свою чергу, викликаний різноманітними причинами. Серед них - необхідність регулюючих, управлінських дій у масштабах людства, що обумовлено глобалізацією і ростом цілісності світу; створення регіональних організацій держав, яким добровільно переданий ряд функцій держави; необхідність демократичної загальної атмосфери для розвитку сучасних науково-інформаційних технологій; потреба, нарешті, у більш розвинутій демократії для глибшого розвитку і самореалізації особистості в суспільстві і т.д. Словом, демократизація є необхідною передумовою подальшого прогресу суспільства і людини.

Разом з тим, головний фактор подальшої демократизації - розвиток особистості, її самодостатність, здатність своєю сутністю обумовлювати характер і більш високий рівень демократії. Так, для демократичності країни важливо, яким є президент держави, який склад парламенту і характер законів, прийнятих ним, із представників яких політичних сил складається уряд і т.д. Але дійсну демократичність суспільства, зрештою , визначає рівень самодосконалості громадян, їхня здатність до самостійної й усвідомленої дії, у тому числі і раціональної, з погляду демократичності, формуванню владних структур різних рівнів у державі. Тому навчально-виховний процес в освітніх закладах, а також соціальне середовище в суспільстві в цілому повинні бути максимально зорієнтовані на формування розвинутої, самодостатньої особистості . А проблем тут поки багато.

Освіта в Україні, як і в будь-якій іншій країні, нерозривно пов`язано із суспільством, його традиціями і цінностями і тому зберігає безліч рис минулого. На превеликий жаль, толерантне ставлення до особистості, турбота про ствердження її самодостатності не були, говорячи дуже м`яко, сильною стороною ні політики царської Росії, ні політики Радянського Союзу. Навпаки, зневага до прав людини, а іноді і її життя , свідчення чого - хоча б Голодомор в Україні в тридцяті роки, мало природний і логічний характер для суспільства минулого. Ці особливості суспільних відносин перейшли до вітчизняної освіти і склали сутнісну основу відносин у навчальних закладах. І хоча за роки незалежності відбулася певна демократизація атмосфери в освітніх закладах, на превеликий жаль, прояви репресивної, авторитарної педагогіки, суб`єктно-об`єктний тип взаємин того, хто вчить, і того, хто навчається (коли перший є активним суб`єктом, а другий - пасивним об`єктом), ще досить поширені. У результаті часто формується не самодостатня особистість , а несамостійна людина, людина-пристосованець, людина, що діє за принципом "чого бажаєте". Такий тип відносин варто залишити в минулому якомога швидше. Це потрібно не стільки для освіти, як для суспільства. Не зробивши цього, ми ніколи не будемо мати постійного демократичного суспільства і цивілізованої ринкової економіки. Оскільки дитина, провчивши десять і більш років в авторитарному середовищі школи, ставши дорослою, навіть несвідомо, буде вимагати і буде створювати авторитарне, а не демократичне суспільство. Так, вчителеві, якого не поважають діти, працювати в умовах демократії, толерантної педагогіки і рівноправних суб`єктно-суб`єктных відносин з учнями значно складніше. Але кому потрібна дорога, що не веде до храму, кому потрібно навчання, що не формує особистість ?

Для посилення формування самодостатньої особистості в модернізації утворення в останні роки був зроблений ряд кроків. Так, у початковій школі введений інтегрований курс "Я и Україна". Не просто навколишній світ, а Я-особистість і мої взаємини із середовищем, як з іншими людьми, колективами, суспільством у цілому, так і з природою. У 5-6 класах вводиться новий предмет - "етика", також покликаний підсилити особистісну орієнтацію навчання. Введено позитивне дванадцятибальне оцінювання, що містить більше заохочувальних, спонукальних можливостей, ніж попереднє, що мало три позитивні (3, 4, 5) і дві


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22