N 2628-ІІІ ( 2628-14 ) від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 49, ст.259

N 2887-ІІІ ( 2887-14 ) від 13.12.2001

N 2905-ІІІ ( 2905-14 ) від 20.12.2001 )

Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного,

соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та

найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і

фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей,

формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору,

збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного

потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу,

забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму,

демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і

народами.

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство України про освіту

Законодавство України про освіту базується на Конституції

України ( 888-09 ) і складається з цього Закону, інших актів

законодавства України.

Стаття 2. Завдання законодавства України про освіту

Завданням законодавства України про освіту є регулювання

суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної,

наукової, загальнокультурної підготовки громадян України.

Стаття 3. Право громадян України на освіту

1. Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх

державних навчальних закладах незалежно від статі, раси,

національності, соціального і майнового стану, роду та характеру

занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення

до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та

інших обставин. Це право забезпечується:

розгалуженою мережею закладів освіти, заснованих на державній

та інших формах власності, наукових установ, закладів

післядипломної освіти;

відкритим характером закладів освіти, створенням умов для

вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей,

інтересів громадянина;

різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною,

екстернатом, а також педагогічним патронажем.

2. Держава здійснює соціальний захист вихованців, учнів,

студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів,

аспірантів, докторантів та інших осіб незалежно від форм їх

навчання і типів закладів освіти, де вони навчаються, сприяє

здобуттю освіти в домашніх умовах.

3. Для одержання документа про освіту громадяни мають право

на державну атестацію.

4. Іноземні громадяни, особи без громадянства здобувають

освіту в закладах освіти України відповідно до чинного

законодавства та міжнародних договорів.

Стаття 4. Державна політика в галузі освіти

1. Україна визнає освіту пріоритетною сферою

соціально-економічного, духовного і культурного розвитку

суспільства.

2. Державна політика в галузі освіти визначається Верховною

Радою України відповідно до Конституції України і здійснюється

органами державної виконавчої влади та органами місцевого

самоврядування.

Стаття 5. Державний контроль за діяльністю закладів освіти

Державний контроль за діяльністю закладів освіти незалежно

від форм власності здійснюється з метою забезпечення реалізації

єдиної державної політики у галузі освіти. Державний контроль

проводиться центральними і місцевими органами управління освітою

та Державною інспекцією закладів освіти при Міністерстві освіти

України. Положення про центральні державні органи управління

освітою, про Державну інспекцію закладів освіти при Міністерстві

освіти України затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Основні принципи освіти

Основними принципами освіти в Україні є:

доступність для кожного громадянина усіх форм і типів

освітніх послуг, що надаються державою;

рівність умов кожної людини для повної реалізації її

здібностей, таланту, всебічного розвитку;

гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських

духовних цінностей;

органічний зв'язок із світовою та національною історією,

культурою, традиціями;

незалежність освіти від політичних партій, громадських і

релігійних організацій;

науковий, світський характер освіти;

інтеграція з наукою і виробництвом;

взаємозв'язок з освітою інших країн;

гнучкість і прогностичність системи освіти;

єдність і наступність системи освіти;

безперервність і різноманітність освіти;

поєднання державного управління і громадського самоврядування

в освіті.

Стаття 7. Мова освіти

Мова освіти визначається Конституцією України, Законом

Української РСР "Про мови в Українській РСР" ( 8312-11 ).

Стаття 8. Навчально-виховний процес і громадсько-політична

діяльність у закладах освіти

1. Навчально-виховний процес у закладах освіти є вільним від

втручання політичних партій, громадських, релігійних організацій.

2. Залучення учнів, студентів до участі в політичних акціях і

релігійних заходах під час навчально-виховного процесу не

допускається.

3. Належність особи до будь-якої політичної партії,

громадської, релігійної організації, що діють відповідно до

Конституції України ( 888-09 ), не є перешкодою для її участі в

навчально-виховному процесі.

4. Учні, студенти, працівники освіти можуть створювати у

закладах освіти первинні осередки об'єднань громадян, членами яких

вони є.

Стаття 9. Заклади освіти і церква (релігійні організації)

Заклади освіти в Україні незалежно від форм власності

відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський

характер, крім закладів освіти, заснованих релігійними

організаціями.

Стаття 10. Управління освітою

1. В Україні для управління освітою створюються система

державних органів управління і органи громадського самоврядування.

2. Органи управління освітою і громадського самоврядування

діють у межах повноважень, визначених законодавством.

Стаття 11. Органи управління освітою

До державних органів управління освітою в Україні належать:

Міністерство освіти України;

міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади

освіти;

Вища атестаційна комісія України;

Міністерство освіти Автономної Республіки Крим;

місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого

самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

Стаття 12. Повноваження Міністерства освіти України та

міністерств і відомств України, яким

підпорядковані заклади освіти

1. Міністерство освіти України є центральним органом

державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері

освіти.

Міністерство освіти України:

бере участь у визначенні державної політики в галузі освіти,

науки, професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвитку

освіти, державні стандарти освіти;

встановлює державні стандарти знань з кожного предмета;

визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного,

фінансового забезпечення закладів освіти;

здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за

дотриманням державних стандартів освіти, державне інспектування;

забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними органами

інших країн з питань, які входять до його компетенції;

проводить акредитацію вищих та професійно-технічних закладів

освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, видає їм

ліцензії, сертифікати;

формує і розміщує державне замовлення на підготовку

спеціалістів з вищою освітою;

розробляє умови прийому до закладів освіти;

забезпечує випуск підручників, посібників, методичної

літератури;

розробляє проекти положень про заклади освіти, що

затверджуються Кабінетом Міністрів України;

організовує атестацію педагогічних і науково-педагогічних

працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій,

педагогічних та вчених звань;

разом з іншими міністерствами і відомствами, яким

підпорядковані заклади освіти, Міністерством освіти Автономної

Республіки Крим реалізує державну політику в галузі освіти,

здійснює контроль за її практичним втіленням, дотриманням актів

законодавства про освіту в усіх закладах освіти незалежно від форм

власності та підпорядкування;

здійснює