дитячі будинки, дошкільні та інші заклади освіти з утриманням за

рахунок держави.

5. Для дітей і підлітків, які потребують особливих умов

виховання, створюються загальноосвітні школи і професійно-технічні

училища соціальної реабілітації.

Стаття 38. Позашкільна освіта

1. Позашкільна освіта та виховання є частиною структури

освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей,

учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів,

духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

2. Позашкільна освіта та виховання здійснюються закладами

освіти, сім'єю, трудовими колективами, громадськими організаціями,

товариствами, фондами і грунтуються на принципі добровільності

вибору типів закладів, видів діяльності.

3. Держава забезпечує умови для одержання учнями і молоддю

позашкільної освіти.

Стаття 39. Позашкільні заклади освіти

1. До позашкільних закладів освіти належать: палаци, будинки,

центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та

студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв,

студії, початкові спеціалізовані мистецькі заклади освіти,

бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

2. Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним

закладам освіти надаються спортивні об'єкти, культурні, оздоровчі

та інші заклади безкоштовно та на пільгових умовах. Порядок їх

надання визначається місцевими органами державної виконавчої влади

та органами місцевого самоврядування.

Стаття 40. Професійно-технічна освіта

1. Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами

професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей,

перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.

2. Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі

повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої

освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню

освіту.

3. Громадяни, які потребують соціальної допомоги і

реабілітації, а також громадяни, які навчаються окремим професіям

за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, можуть

отримувати професію не маючи базової загальної середньої освіти.

Стаття 41. Професійно-технічні заклади освіти

1. Професійно-технічними закладами освіти є:

професійно-технічне училище, професійно-художнє училище,

професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма,

училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий

центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів,

навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають

робітничу професію.

2. Професійно-технічні заклади освіти можуть мати денні,

вечірні відділення, створювати і входити в різні комплекси,

об'єднання.

3. Професійно-технічні заклади освіти здійснюють підготовку,

перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за державним

контрактом, а також за угодами з підприємствами, об'єднаннями,

установами, організаціями, окремими громадянами.

4. Професійно-технічні заклади освіти можуть мати одне або

декілька базових підприємств, об'єднань, організацій, для яких

вони готують робітничі кадри. Відносини з базовими підприємствами,

об'єднаннями та організаціями регулюються відповідно до укладених

угод.

5. Учні державних професійно-технічних закладів освіти із

числа дітей-сиріт, дітей, які залишилися без піклування батьків, і

дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на

повному утриманні держави, інші учні зазначених закладів освіти

забезпечуються безкоштовним харчуванням і стипендією. Порядок

повного державного утримання та забезпечення учнів державних

професійно-технічних закладів освіти безкоштовним харчуванням і

стипендією визначається Кабінетом Міністрів України.

6. Випускникам професійно-технічних закладів освіти

відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється

кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії

відповідного розряду (категорії).

Випускникам вищих професійних училищ може присвоюватися

кваліфікація "молодший спеціаліст".

7. Громадяни можуть також одержати професію, підвищити

кваліфікацію, пройти перепідготовку безпосередньо на виробництві.

Стаття 42. Вища освіта

1. Вища освіта забезпечує фундаментальну, наукову, професійну

та практичну підготовку, здобуття громадянами

освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань,

інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної

підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації.

2. Вища освіта здійснюється на базі повної загальної

середньої освіти. До вищих закладів освіти, що здійснюють

підготовку молодших спеціалістів, можуть прийматися особи, які

мають базову загальну середню освіту.

3. Підготовка фахівців у вищих закладах освіти може

проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва

(вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих

спеціальностей - екстерном.

Держава створює умови громадянам України для реалізації їх

права на здобуття вищої освіти.

Навчання у вищих закладах освіти державної форми власності

оплачується державою, за винятком випадків, передбачених частиною

четвертою статті 61 цього Закону, у вищих закладах освіти інших

форм власності - юридичними та фізичними особами.

Прийом громадян до вищих закладів освіти проводиться на

конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми

власності закладу освіти та джерел оплати за навчання.

Контроль за дотриманням принципів соціальної справедливості

та законності при прийомі громадян до вищих закладів освіти

здійснюється органами, уповноваженими цим Законом.

4. Особливо обдарованим студентам забезпечується навчання та

стажування за індивідуальними планами, встановлення спеціальних

державних стипендій, створення умов для навчання за кордоном.

Стаття 43. Вищі заклади освіти

1. Вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж,

інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

2. Відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено

чотири рівні акредитації:

перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них

вищі заклади освіти;

другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади

освіти;

третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації)

- інститут, консерваторія, академія, університет.

3. Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за

такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші

вищі заклади освіти першого рівня акредитації;

бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі заклади освіти

другого рівня акредитації;

спеціаліст, магістр - забезпечують вищі заклади освіти

третього і четвертого рівнів акредитації.

4. Вищі заклади освіти певного рівня акредитації можуть

здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними

рівнями, які забезпечують заклади освіти нижчого рівня

акредитації.

5. Вищі заклади освіти у встановленому порядку можуть

створювати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів,

об'єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

Стаття 44. Напрями діяльності вищого закладу освіти

1. Основними напрямами діяльності вищого закладу освіти є:

підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних

кадрів;

науково-дослідна робота;

спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка

кадрів;

культурно-освітня, методична, видавнича,

фінансово-господарська, виробничо-комерційна робота;

здійснення зовнішніх зв'язків.

2. Вищі заклади освіти здійснюють свою діяльність за

державним контрактом (замовленням) та угодами як основною формою

регулювання відносин між закладами освіти та підприємствами,

установами, організаціями, громадянами.

Стаття 45. Наукова діяльність у системі вищої освіти

1. Наукова діяльність у системі вищої освіти включає

виконання науково-дослідних робіт, підготовку наукових і

науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

Науково-дослідна робота є складовою частиною підготовки

фахівців і здійснюється науковими колективами, окремими вченими за

договорами, контрактами, замовленнями, програмами, проектами. Для

цього створюються наукові, науково-виробничі підрозділи,

об'єднання, асоціації, технологічні парки, центри нових

інформаційних технологій, науково-технічної творчості та інші

формування.

2. Держава