освіти – запорука прогресивного розвитку особистості [6; с.46-47]. Саме тому необхідно розширити участь громадськості, інституцій громадянського суспільства, що формуються, в управлінні освітою. Потребує подолання формальний підхід до діяльності ради навчального закладу, шкільного самоврядування. Оскільки основний контроль за діяльністю загальноосвітнього навчального закладу здійснюється шляхом його атестації, до неї варто залучати громадськість. Освітня діяльність має утверджувати статус і авторитет педагога в суспільстві. Система управління освітою повинна бути здатною до самовдосконалення.
У процесі державного управління реформуванням освітньої системи необхідно чітко визначити основні завдання й напрями оновлення змісту освіти. Ця діяльність повинна ґрунтуватися на таких засадах:
опора на вікові особливості сприйняття;
врахування особливостей мислення дітей і молоді;
формування активної життєвої позиції, конструктивно-критичного мислення;
доступності навчального матеріалу для ефективного засвоєння більшістю учнів;
науковості;
вміння застосовувати набуті знання з основ наук у повсякденному житті;
використання останніх досягнень педагогічної науки.
Кардинальне оновлення змісту освіти є чи не найскладнішим завданням сучасного державного управління галуззю. Враховуючи, що створення інформаційної цивілізації потребує, в першу чергу, створення умов для самореалізації особи, а не набуття нею чітко регламентованого обсягу знань і вмінь, діяльність місцевих органів управління освітою має перебудовуватися в напрямі збору інформації та аналізу даних щодо засвоєння основних навиків застосування знань з основ наук. Це дозволить виробити конкретні пропозиції щодо внесення змін до діючих навчальних планів і програм під час розробки і коригування державних освітніх стандартів та водночас сприятиме гуманізації навчально-виховного процесу. Оновлення змісту освіти має здійснюватися також шляхом збільшення навчального часу на предмети суспільно-гуманітарного циклу, які покликані сформувати активного члена суспільства, постійного оновлення навчального матеріалу, запровадження інтегрованих курсів.
Органи управління мають розширювати варіативність навчання, залучати і використовувати недержавні форми здобуття освіти, повною мірою реалізовувати можливості курсів за вибором та факультативів, які передбачені навчальними планами з метою задоволення потреб і нахилів особистості.
Важливим чинником оновлення змісту освіти в процесі становлення громадянського суспільства є громадянська освіта населення. Громадянську освіту можна вважати основним засобом підвищення правової культури особистості, вона покликана забезпечити знання громадянами своїх прав і свобод, дотримання визначених законодавством норм і обов’язків.
Головна мета громадянської освіти – створення умов виховання людини, для якої демократичне суспільство виступає осередком розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих і суспільних інтересів. Визначальною характеристикою такої людини є прагнення до вдосконалення суспільства відповідно до демократичних норм і цінностей, усвідомлення власної ролі в житті суспільства і держави.
Підвалинами формування вищезазначених ознак такої особи можна вважати:
поінформованість з питань розвитку та функціонування демократії в Україні і за кордоном;
здатність використовувати відповідні знання в умовах сучасного демократичного життя;
компетентну участь у громадсько-політичному житті країни на основі практичних навиків участі у здійсненні демократії (безпосередній і представницькій), житті громади та суспільства загалом;
розвиток конструктивно-критичного мислення, вміння толерантно й ефективно вирішувати соціальні конфлікти.
Реалізація названих завдань потребує формування національної системи громадянської освіти і виховання. Поряд із правовою освітою дорослого населення, важливо вчити і виховувати молодь.
Прикладом громадянської освіти можна вважати курс "Ми – громадяни України" [13] для старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів, який за рішенням Міністерства освіти і науки проходить апробацію у всіх областях України. Розроблений в рамках Трансатлантичної програми ЄС-США щодо підтримки громадянського суспільства в Україні проекту "Освіта для демократії в Україні", цей курс має сприяти розвитку громадянської свідомості молодої людини і вирішувати такі рівноправні завдання [13; c.21]:
оволодіння старшокласниками основами інтегрованих знань про цінності демократичного суспільства, функціонування і життя людини в такому суспільстві;
сприйняття молоддю демократичних ідеалів та цінностей, які інтегруються в контексті національної культури як особистісні:
формування свідомої належності до українського народу;
вироблення ціннісного ставлення до життя в громаді, що сприятиме активності особистості, набуття нею досвіду громадянських дій і демократичної поведінки.
Запровадження громадянської освіти у школах є першим кроком у формуванні не просто особистості, яка володіє певною сумою знань і вмінь, а, в першу чергу, громадянина, який бере активну участь в житті громади на основі принципів народовладдя і справедливості [16; с.45], загальнолюдських цінностей, патріотизму.
Оскільки громадянська освіта є курсом за вибором і впроваджується за рахунок варіативної частини навчальних планів, місцевим органам управління освітою доцільно, враховуючи потребу співпраці з інституціями громадянського суспільства, виробити конкретні рішення щодо вивчення названого курсу в тій чи іншій формі молоддю кожного регіону.
Конституція України. – К.: Просвіта, 1996.
Закон України "Про освіту" (в редакції Закону від 23.03.96 № 100/96-ВР, із змінами, внесеними законами від 17.12.96 № 608/96-ВР та від 14.10.98 № 178-ХІV) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 21. – С. 84.
Закон України "Про загальну середню освіту"// Офіц. вісник України. – 1999. – № 48.
Типове положення про Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управління освіти і науки обласної, Севастопольської міської державної адміністрації (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2000 № 1326).
Типове положення про відділ освіти районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.99 № 347).
Дзвінчук Д. Державне управління освітою в Україні: тенденції і законодавство. – К.: Нічлава, 2003.
Князєв В., Бакаєв Ю. Громадянське суспільство в контексті реалій сучасної України // Зб.: Формування громадянського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – С. 26–38.
Колодій А. Історична еволюція громадянського суспільства та уявлень про нього (формування ідеалу) // Ї: Незалежний культурологічний часопис. – 2001. – № 21. – С. 7–33.
Коляса О. Групи інтересу в системі "держава – громадянське суспільство" // Ї: Незалежний