Інтриги

Вони рано чи пізно можуть виникнути. І завдання керівника — якнайскоріше «розрулити» ситуацію і зробити так, щоб в майбутньому звести до мінімуму можливість появи цих проблем.

Одне з першочергових завдань тут — створення конструктивної ділової атмосфери в організації. Якщо персонал кинутий, ніхто за нього не відповідає, а начальник ніколи не замислюється про те, що таке людські ресурси, то, зрозуміло, будуть кризи, стагнація, текучість кадрів, втрата продуктивності, відлякування клієнтів і ін.

Важливо пам'ятати управлінську аксіому: «Тільки задоволений внутрішній клієнт може забезпечити задоволеного зовнішнього клієнта».
Якщо внутрішній клієнт, тобто весь персонал, не задоволений, то чекати, що зовнішні клієнти — ті, хто несуть в компанію гроші — будуть задоволені, — не доводиться.

Мовні засоби конструювання іміджу державного службовця

Адже мовну політику країни завжди розробляє і впроваджує в життя еліта. “успіх відродження національних мов і культур, що переживають тривалий період пригнічення, - пише відомий мовознавець Л.Т.Масенко, - залежить від поєднання двох чинників: колективної волі до незалежності і свідомих зусиль національної еліти, яка впроваджує в державі мовну політику протекціонізму своїй культурі”.

Суспільство в усіх державних і недержавних формах свого існування живе й функціонує в двоєдиному світі. Цей світ, що являє собою матеріальну, предметну дійсність, і світ ідеальних сутностей: понять, ідей, концепцій, теорій, вірувань, міфів тощо. Ідеальна сфера, яка на орієнтацію людей у реальності, їхню поведінку та життєдіяльність упливає іноді суттєвіше, ніж матеріальна, твориться за допомогою мови й існує в основному в мовній формі. З цієї причини мовою, її природою та функціональними можливостями люди почали цікавитися, як усвідомили себе людьми. Немає філософії, релігії, філософської концепції, соціальної доктрини де б тією чи іншою мірою не розглядались питання мови. Не може уникнути цього й державна політика.

Для утвердження державності української мови і розширення сфери її функціонування як основного засобу спілкування у суспільному житті країни потрібно задіяти комплекс чинників. Серед яких основними є два, а саме: процес реального перетворення освітньо-наукової системи в національно орієнтовану, українську, та процес формування та становлення українського державного апарату, всіх його гілок (законодавчої, правової, дипломатичної, адміністративно-управлінської).

Знати державну мову і користуватися нею на робочому місці – це не вибір, а обов’язок громадянина.

Сама мовна система через властиве їй специфічне відображення соціальної дійсності створює базу для вибору, який може здійснювати окрема людина, що користується мовою, але водночас накладає на цей вибір певні обмеження. У науці широко відома парадоксальна на перший погляд думка Вільгельма фон Гумбольдта: не люди оволодівають мовою, а мова оволодіває людьми. Наша соціальна дійсність в істотній мірі структурується й визначається мовою. І тому мовні засоби залишаються однією з найважливіших складових конструювання іміджу. В тому числі й іміджу державного службовця. Використання керівником мови визначає і передає його уявлення про тих, до кого він звертається його ставлення до них. Крім того, саме завдяки використовуванню мови керівник створює і демонструє свій власний образ. Через використовування мовних засобів керівник виражає своє ставлення до того, що він говорить, виражає свої почуття у зв’язку з цим, а це, у свою чергу, відбиваючись, багато чого говорить про нього самого. Мовні засоби також можуть впливати на емоційну атмосферу у суспільстві, яка створюється учасниками акту комунікацій, або може визначати відсутність такої атмосфери.

Для конструювання іміджу керівника можуть використовуватись різноманітні мовні механізми. Наприклад можна поставити факт у систему, яка вже сама своєю силою зможе провести даний факт через існуючі бар’єри: неувагу, недовіру тощо. Для того щоб поставити факт у систему, можна використати наступні операції, наприклад:

1) символізація (цієї колії вистачило б, щоб викласти шлях до місяця й назад);

2) поєднання (така академія є тільки у нас і в Парижі);

3) індивідуалізація (ніде у світі...);

4) персоналізація (сьогодні ми розповімо, як Вам краще вберегтися від грипу).

Є, проте одне суто українське мовне явище, експлуатація якого й потребує певної обережності й певних коректив. Йдеться про використання у мовленні суржику. Як відомо, ”суржик виникає не задля власне “розуміння”, а для певних соціальних потреб, передусім відокремлення від села з його “неотесаною” мовою (українською, діалектом) і перехід у нормальне” (міське) суспільство з ”нормальною” (російською) мовою – ситуація, характерна для радянських часів, але актуальна й тепер”. За даними загальноукраїнських опитувань приблизно