Пластові осередки швидко поширюються по всій Галичині. До початку Першої світової війни вони існували майже у всіх великих її містах. Однак їх створення не носило організованого характеру, тому годі було сподіватися скоординованості в їх діяльності. Процесу слід було надати цілеспрямованості і систематизованого характеру. Завдяки зусиллям Петра Франка пластові осередки Львова налагоджують контакти з осередками з інших міст і за його ініціативою 6 квітня 1912 року у Львові відбувається з’їзд пластових впорядників (скаутмайстрів). Цей з’їзд певну одностайність у розвиток пластового руху, як того вимагала теорія скаутінгу Бейден-Пауела. Були прийняті запропоновані Олександром Тисовським Статут Пласту та вимоги до трьох пластових проб, а також запропонований Петром Франком проект пластового однострою, близький до англійського зразка. З’їзд також сформував перший зародок центральної пластової влади – Інформативний Пластовий Комітет, головою яеого було обрано Олександра Тисовського, а його заступником – Петра Франка.

Після з’їзду пластових впорядників процес утворення та діяльності пластових осередків значно унормувався. Фундаментом для цього стала книга Олександра Тисовського “Пласт”, яка вийшла у 1913 році, а також видані в той же час посібники Петра Франка “Пластовий однострій”, “Пластові гри та забави”, “Пластові відзнаки”. Саме вони сприяли поєднанню основних скаутських засад Бейден-Пауела і українських особливостей та створенню на цьому ґрунті української національної скаутської організації.

Незабаром стало ясно, що рішення з’їзду пластових впорядників носять перехідний характер і час вимагає створення повноцінної центральної пластової влади. З цією метою 12 лютого 1914 року у Львові відбувається ІІ Пластовий з’їзд, на якому створено Осередню (Центральну) Пластову Управу. Управа провела перереєстрацію пластових осередків і створила на території Галичини 11 пластових округ з Окружними Управами, налагодила видавництво власних друкованих органів, які переважно редагував Петро Франко, детальніше унормувала пластовий однострій та відзнаки, почала підготовку до державної реєстрації Статуту Пласту. За своїм змістом і зовнішніми формами Пласт почав набирати яскраво виражених ознак європейського скаутінгу. Окрім Львова численні осередки діяли у Стрию, Самборі, Станіславові (сучасний Івано-Франківськ), Перемишлі тощо. Під впливом Галичини напередодні Першої світової війни Пласт починає розвиватись також і в Буковині. Ініціатором його створення тут стає українське студенство Чернівецького університету. Напередодні війни його членство зросло до 800 осіб.

Апогеєм передвоєнного розвитку Пласту стала участь пластунів у Сокільсько-Січовому здвизі, присвяченому 100-річчю з дня народження Тараса Шевченка, який відбувся у Львові 28 червня 1914 року. Надзвичайно ефектне враження на українську громадськість і гостей на ньому справила організована і струнка колона пластунів, якою керував Петро Франко. Здавалося, доля готує Пласту перспективу високого злету і широкого організаційного розвитку... Однак через місяць почалася Перша світова війна.

На початку другого десятиліття ХХ ст. майже водночас незалежно один від одного у Львові було створено три осередки, які відповідали трьом основним напрямкам ідейного і організаційного розвитку довоєнного пластового руху. Їх засновниками були Олександр Тисовський, Іван Чмола і Петро Франко. Всі вони були високоосвіченими людьми, інтелектуалами. Це були справжні педагогічні таланти, палко віддані національній справі.

З погляду важливості, зважаючи на весь наступний розвиток Пласту, найбільше значення має діяльність осередку, організатором і керівником якого був Олександр Тисовський. Цей осередок виник в Українській академічній гімназії у Львові. Зміст діяльності цього осередку становило вдале поєднання скаутської методики і традицій українського козацтва. День складання присяги 40 активними членами цього осередку – 12 квітня 1912 року – вважається днем народження Українського Пласту.

Організатором ще одного пластового осередку був син славетного класика української літератури Івана Франка – Петро Франко. Вчителюючи, він у грудні 1911 року створив таємний пластовий гурток при філії Української Академічної гімназії у Львові, до якого увійшли учні старших класів. Згодом ще один такий гурток ним було створено при Жіночій семінарії Українського Педагогічного Товариства. Захоплений якоюсь справою, П.Франко готовий був віддати їй весь свій час, свої знання і вміння. Насамперед його цікавили ігри та тіловиховання як засоби для фізичного і інтелектуального розвитку молоді.

Восени 1911 року пластовий осередок започаткував Іван Чмола. За часом створення це був перший осередок в історії Пласту. Його членами стали учні Академічної гімназії у Львові, Головної державної семінарії, Торгівельної школи, жіночої семінарії Українського педагогічного товариства, семінарії Василіянок та студенти університету.

Отже ми бачимо, що Пласт було створено особистостями, кожен з яких вклав у нього важливу складову. Сильна ідея, вкладена ними в організацію, продовжує успішно розвиватися вже багато десятиліть на користь української молоді в Україні і у всьому світі.

Крім трьох засновників Пласту, до становлення і розвитку Пласту в початках його існування великі зусилля доклали й інші свідомі українці. Також відзначаємо заслуги засновників Пласту в окремих регіонах (Наддніпрянщина, Буковина). Про всіх них читайте в розділі:

Символіка Українського Пласту своєю основою має складові і ідею, закладені Основоположником скаутінгу при його виникненні. Водночас вона природньо поєднує в собі скаутські елементи із українськими, вказуючи, таким чином, на те, що Пласт є українським скаутінгом. Це було закладено ще на початках Пласту, який є однією із найдавніших скаутських організацій світу. Знайомлячись із ідеями та символікою Пласту, порівняй її з ідеями та символікою скаутінгу, викладеними в розділі “Світовий скаутінг”. Отож, символами Пласту є його відзнака, пластове гасло і привітання, потиск руки і пластова хустка. Ідейними символами є Три Головні Обов’язки пластуна і Пластовий Закон, а також Патрон Пласту Св.Юрій.

Від початків існування організації пластова