Золотий український тризуб і біла трилиста лілея сплетені в одну гармонійну цілість. Лілея – це символ скаутського руху. Її в різних варіаціях і поєднаннях з іншими символами використовують усі скаутські організації світу. Три листки пластової лілейки символізують Три Головні Обов’язки пластуна. Ніби стрілка компаса, яка вказує на північ, лілея вказує кожному пластуну на правильний шлях у його житті. Тризуб – герб української держави ще з часів Київської Русі – вказує на українську приналежність організації.

Пластову відзнаку у вигляді металевого значка носять пластуни, які склали пластову присягу. Лілейку вживають також як офіційну відзнаку Пласту на прапорах, бланках, печатках, у офіційних виданнях тощо.

Якщо тобі колись доведеться почути замість звичайного “Добрий день” чи “Привіт!” слово “СКОБ!”, це означає, що ти зустрівся із пластунами. Правда, переважно це вітання вживається лише між членами організації.

Скоб – це назва породи орла, якого пластуни взяли собі за символ завдяки його рисам поведінки. Скоб білохвостий (haliaetus albicilla) живе над великими водами, це орел величини скельного орла, сильний і витривалий птах. Літери з його назви символізують чотири основні прикмети доброго пластуна – він є сильний, красний, обережний і бистрий. Сильний своїм розумом і тілом, красний своєю душею, обережний у думках і бистрий у справах. Вітаючись гаслом “СКОБ!” пластун ніби бажає товаришу бути сильним, красним, обережним і бистрим. Кожна з цих прикмет має свій символ. “Сильно” – дубовий листок – символ сили, бо дуб є надзвичайно твердим (сильним) деревом. “Красно” – ягоди калини – символ краси, бо ними століттями дівчата в Україні прикрашували своє волосся і вінки. “Обережно” – мухомор – символ обережності, бо він є отруйним грибом, якого слід остерігатися. “Бистро” – блискавка – символ бистроти, бо вона ударяє миттєво.

Найменші віком пластуни (новаки і новачки) вітаються гаслом “Готуйсь!” за зразком вітання “Be prepared!”, запропонованого колись Засновником скаутінгу Р.Бейден-Пауелом.  Це гасло кожен пластун пам’ятає протягом всього життя. Він постійно працює над собою, поглиблює власні знання, виробляє нові вміння і навички для того, щоб бути готовим до випробувань у різних життєвих обставинах і гідно виконати свої обов’язки перед Богом і Батьківщиною, перед іншими і перед самим собою.

Як і скаути у всьому світі, пластуни використовують також особливе привітання. Вони підносять вверх три пальці правої руки, великий палець при цьому притримує на долоні зігнутий мізинець. Піднесені вверх три пальці символізують Три Головні Обов’язки пластуна. Це привітання використовується на офіційних пластових церемоніях, коли пластуни вдягнені в пластову форму (однострій), а також для привітання інших пластунів.

Рано чи пізно кожен замислюється над тим, для чого він живе, який сенс у його існуванні в цьому світі, як він має прожити своє життя. Пластуни знайшли відповідь на це. В Трьох Головних Обов’язках пластуна і пластовому Законі, які є головними правилами пластової Великої Гри, як основа закладені загальнолюдські ідеали Правди, Добра і Краси. Пластуни мають їх за напрямок для власного розвитку. Кожен пластун прагне досягти життєвого ідеалу і стати повноцінною особистістю, зразковим членом місцевої, національної і світової спільноти і врешті - змінити на краще світ, в якому живемо.

Основу Пластової Присяги складають Три Головні Обов’язки пластуна. Подаємо текст Пластової Присяги і Пластового Закону.

Пластова Присяга

Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб

бути вірним Богові й Україні,

помагати іншим,

жити за Пластовим законом і слухатись пластового проводу.

Пластовий Закон

Пластун словний.

Пластун сумлінний.

Пластун точний.

Пластун ощадний.

Пластун справедливий.

Пластун увічливий.

Пластун братерський і доброзичливий.

Пластун зрівноважений.

Пластун корисний.

Пластун слухняний пластовій старшині.

Пластун пильний.

Пластун дбає про своє здоров'я

Пластун любить красу і дбає про неї.

Пластун завжди доброї гадки.

Пластовий Закон і Пластова Присяга є дороговказом у житті для кожного пластуна. Своїм змістом вони тотожні з положеннями, закладеними в основу скаутської ідеї її засновником Робертом Бейден Пауелом. Водночас вони пристосовані до традицій української моралі і особливостей українського характеру.

Пластуни стають повноправними членами організації після складання Пластової Присяги, урочисто беручи на себе зобов’язання виконувати правила пластової Великої Гри.

Пласт не міг довго спокійно розвиватись. Українські землі Галичини, Буковини і Закарпаття були тоді частиною Австро-Угорської імперії, яка у 1914 році почала війну. На вимогу української громадськості при австрійській армії було створено окрему українську військову частину – Легіон Українських Січових Стрільців. Від самого початку пластуни взяли найактивнішу участь у його діяльності. Так, Іван Чмола вже 30 липня 1914 року увійшов до складу організаційного комітету, з його вихованців постав перший відділ УСС. Першим із куренів січових стрільців також командував пластун зі Станіславова Дмитро Вітовський, який ще перед тим увійшов до створеної Головною Українською Радою Української Боєвої Управи. У військових діях пластуни у складі УСС брали участь у боях на Бескидах, горі Маківці, під Семиківцями, на горі Лисоні тощо. В будь-яких труднощах вони трималися якнайкращим чином, були незамінними розвідниками. Коли у 1915 році російські війська залишили Львів, Пласт відновлює у ньому свою діяльність. Невдовзі до Львова з Відня повертається Олександр Тисовський. Він бере на себе всю роботу по організації діяльності Пласту в умовах війни. Наслідком цього було створення у жовтні 1917 року Головної Пластової Ради – керівного органу Пласту. Очолив її Олександр Тисовський. Поступово пластові