Розлучення і занепад родинного життя

За останні 50 років рівень розлучень у цивілізованих країнах істотно зріс. Розпад подружньої пари – це дуже важка психологічна травма для партнерів, і є однією з найважливіших причин нервових розладів. Вважається, що основна причина розлучень – неправильний, помилковий вибір подружнього партнера. Звичайно, що психологи різних країн задаються питанням: „Що є критерієм при нашому виборі? Чому багато з нас помиляються при виборі?”

В наші дні більшість людей, як показують опитування, одружуються по – любові (мається на увазі закоханість). Тільки десять відсотків жителів великих міст визнають, що вирішальним фактором був матеріальний стан партнера, всі інші стверджують, що люблять свого обранця (Фромм Э. Искуство любить. – М.: Педагогика, 1990р.-156).

Основна причина подружніх розлучень в тому, що один із партнерів кладе собі за ціль переробити іншого. Але основою нашого щастя є усвідомлення того, що нас поважають і люблять такими, якими ми є. І це дає нам сили і стимулу ставати кращими. Тільки любов’ю можна щось змінити. Спочатку ми повинні навчитися нормально сприймати людей не подібних на нас, терпеливо відноситься до особливостей інших і поважати їх індивідуальність.

Хоча основним фактором для одруження є закоханість та це відчуття рано чи пізно в деякій мірі, проходить, тоді подружжя стає перед реальністю.

Розлучення не є спонтанним рішення. До нього призводять, інколи, малі та непомітні тріщинки сімейної чаші. Можна навести явище фізики, яке називається „ефект метелика”. Жартома кажучи: метелик, який сколихнув крильцями повітря в Пекіні, може бути причиною бурі в Нью-Йорку. Іншими словами, з малої причини – великі наслідки.

Основною причиною розриву сімейного зв’язку є несвідомість, а й інколи неготовність взяти на себе подружню відповідальність. Часто зустрічаємося з твердженням: щоб попередити наслідки слід знати про причини; або найкращий засіб від хвороби – це її профілактика.

Отож, розглянемо основні причини подружніх конфліктів, що часто мають плачевний характер. Основною проблемою сучасної сім’ї є відсутність Бога в її началі. Не слід забувати що подружжя це Божа установа, адже Господь створив чоловіка, а потім з його плоті і жінку, як помічницю в житті. Він їх поблагословив і промовив: „Будьте плідні і множтеся і наповняйте землю і підпорядковуйте її собі” (Бт.2,28).

Подружжя, яке відкидає Бога із своїх стосунків – відкидає того, Хто створив цей союз між ними. Тим самим, знищуючи початок подружжя, знищуємо і саме подружжя.

Сучасні американські соціологічні дослідження показують, що молоді пари, які до одруження вели статеве життя у більшості випадків розлучається. Це зумовлене тим, що шлюб не дає їм ніякого нового відчуття, адже притаманне самому лише подружжю вони пережили до нього. Втрачається гідність подружжя, його мета й суть. Це велика криза, бо якщо немає суті та мети, тоді втрачається прагнення союзу між чоловіком та жінкою.

Молода сім’я постійно зазнає багатьох впливів, які мають і внутрішній і зовнішній характер. Великою небезпекою та випробуванням стосунків стають сварки, сімейні кризи, й період після одруження.

Сварки

Причиною будь-якої сварки може бути розбіжність поглядів на мораль і моральність. Але дуже небезпечні є сварки через дрібниці.

Сварки – де нормально. Усі сваряться, або майже всі. Але для когось сварки – це дрібні неприємні епізоди, а для когось – прокляття всього життя. саме це визначає рівень небезпеки.

Жінки більш драматизують й перебільшують значення сварок. Жіноча логіка: „Ти роздратований, отже, ти мене не любиш”. Це не так, вони як і головний біль можуть бути проявом хвороб, що мають глибший зміст.

Найнеприємніше, коли подружжя не має спільних справ та інтересів, або тем. Життя тоді стає сірим і нудним. Сварки його трохи урізноманітнюють. Та бувають пари, яких таке життя задовольняє.

Побутові сварки можуть виникати через лідерство в сім’ї, або право на власну думку; у бажанні самоствердитись, принижуючи іншого; у підсвідомому прагненні щоб саме партнер не витримав чвар і взяв на себе рішення про розлучення. Тут слід замислитись, а чому ви сваритесь? Адже ці негаразди можуть мати внутрішній вплив.

Деякі конфлікти можуть виникати через наближення критичних днів, або проблеми з дітьми у жінки, а в чоловіка – через прикрощі на роботі, чи через голод.

За умов добрих, довірчих стосунків у родині, партнер, коли сварка розпочинається, просто „пропускає м’яч”, а не підхоплює аби активно включитись в гру. Не ліпше з’ясувати причину сварки?

Щоб сімейні стосунки були гармонійними, а сварки не стали серйозними руйнівниками родинного життя, треба навчитись залишити їх у вчорашньому дні. Треба вчитись прощати й забувати. („Дзеркало тижня” №6(534) 19 лютого 2005р.- 22ст)

Сімейна криза

Навіть наймужніша сім’я переживає кризи. Це своєрідні стреси які можуть зміцнити сім’ю, а можуть сприяти її руйнації.

Помилково вважати, що тільки прикрощі та драматичні є причиною кризи, ними можуть бути і радісні події. Кризи мають тенденцію збігатися з особистими кризами членів сім’ї: проблеми на роботі; у навчанні тощо.

Криза змушує кожного члена сім’ї у чомусь змінитися, набути нової якості, виробити в собі нове уміння, щось зрозуміти, із чимось змиритися. В цих випадках не важливо ЩО, а важливо ЯК сказати. До планових криз у родинному житті потрібно готуватися заздалегідь.

Після того як вирішиться криза потрібно мирно поговорити й разом подумати. Однак не про те, хто й у чому винен більше, а про те, що слід змінити кожному з вас у своєму житті й у своєму ставленні до близької