Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Реферат на тему:

Реферат на тему:

Історія української гривні

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Часи Київської Русі

Як грошово-лічильна одиниця виникла ще за часів , орієнтовно в столітті. Сама ж назва "гривня" походить від назви прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто - на "загривку"), і звали . Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні гривни створювалися цілком із золота.

Гривна - золота прикраса

Слово «гривна» у значенні певної кількості монет вперше зустрічається в . Літопис оповідає: князь , прийшовши з Півночі, став владарювати у і «встановив варягам давати від гривен триста на рік, заради миру». Тобто вже у VІІІ-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби.

В столітті слово "гривна" набуло іншого значення - вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з'являються гривна срібна (вагова - між 160 та 205 грамами залежно від типу) та гривна кун (лічильна). Цікаво, що спочатку їхня собівартість була однакова, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет, одна гривна стала дорівнювати кільком . В XII столітті Гривна срібна (близько 204 г) по цінності вже дорівнювала 4 гривням кун (1 гривня кун = близько 51 г).

Гривна кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (). В XI ст. Г.кун =20 ногатам=25 кунам=50 резанам; В ХІІ ст. Г.кун=20 ногатам=50 кунам (куна протягом століття зменшилась вдвічі).

В ті часи існувало декілька видів гривен. Були "львівська", "харківська", "луцька" гривні. З ст. у Київській Русі в обігу були так звані "київські" гривни, які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла - ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й "новгородські гривни", спочатку відомі лише у північно-західних землях, а від середини ст. - уже на всій території Давньоруської держави. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г. Перехідною від "київської" до "новгородської" була "чернігівська" гривна, за формою дуже близька до "київської", а за вагою - до "новгородської". Але найцікавіша форма у "волзької" гривни: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст. археологи часто знаходять також і "татарські гривни", що ними Південна Русь сплачувала данину .

Певні зміни у житті гривни виникли у ст., коли для новгородських злитків срібла, поруч із назвою "гривна" почала вживатися назва "рубль". Вже у ст. злитки взагалі виходять з обігу, а рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме (українська назва - "")стає символом російської, а потім і радянської монетної системи. Гривна ж продовжувала існувати до лише як вагова монета - "гривенка". Вона, до речі, ділилася на 48 "злотників", а вони, в свою чергу, - на 25 "почок".

Усі монетні гривни, окрім новгородських, проіснували до середини – другої половини ХІІІ ст. Новгородські, найбільш життєздатні, – до кінця ст., і поступово були витіснені монетами чужоземних княжих дворів.

Часи УНР та Директорії

Гривня за часів УНР

Проголосивши своїм Третім універсалом року утворення , запровадила в Україні нову національну . Первісно такою валютою було визначено український , вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради від року було видруковано перший грошовий знак Української Народної Республіки - вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік .

100 гривень УНР

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського XVII-XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та куші (самострілу, Київського XVI-XVIII століть). Напис "100 карбованців" подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, - українською, російською, польською та єврейською ().

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір як . Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України - злотників та срібняків князя , і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її . З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за року "самостійною, ні від кого не залежною державою") Центральна Рада року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці - гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

2000 гривень

Протягом року в було видруковано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з ). першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав , трьох наступних - Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої - зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої - свою улюблену "Молода Україна" у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі


Сторінки: 1 2 3