Вірш „Матусі”.

Матусю, збіліли вже скроні

І пролетіли літа, мов птахи,

Та знаю в життєвому полі

Тобі все іти та іти.

І хай перелистує доля

Прожиті твої сторінки,

А ти все такою лишайся,

Як знаємо тебе усі ми.

Матусю, що в світі рідніше

За посмішку світлу твою,

Хто любить за тебе сильніше –

Лиш ті, і я Бога молю:

„Пошли ти матусі здоров'я

І долі, і віку пошли,

Щоб нас плекала в любові,

Молю, все для цього зроби.

Щоб нами вона милувалась,

Онуки круг неї росли,

Щоб весело в домі співалось

І всі ми щасливі були”.

Пісня „Пісня про мову”

Вчитель:

У кожної сім'ї є свої звичаї, традиції. Тому ми просимо, щоб батьки ознайомили нас із звичаями і традиціями своєї родини.

(Розповіді батьків)

А зараз проведемо конкурси, загадки, інтерв’ю.

А чи знаєте ви, що у вас є в хаті?

1. Б’ють мене ціпами,

Ріжуть мене ножами,

За те, так гублять

Бо всі мене дуже люблять

/Хліб/

Ходить, ходить,

А в хату не заходять.

Підсмикане, підтикане

Всю хату збігало,

Під припічком сховалося.

/Віник/

Людей годую,

А сама голодую,

Часом гаряча,

Часом холодна.

/Піч/

І печуть мене, і варять

І їдять мене, і хвалять,

Бо я добра.

/Картопля/

Коло броду-броду пила пані воду,

Пила випивалася, сім плахт одягала.

/Капуста/

В землі спала, в літі вставала,

В міху відпочивала, в млині танцювала

Людей годувала.

/Зерно/

Має шкір сім, витискає сльози всім.

/Цибуля/

На городі молода пишні коси розпліта,

У зелені хустинки золоті хова зернинки.

/Кукурудза/

Хто перший із тат і мам зав’яже бантик?

Заплющеними очима намалювати губи донечці

Хто найкраще відмовить донечці, синові у покупці дорогої речі.

Хто із дітей перший складе потрібні шкільні речі до портфеля.

Хто швидше почистить картоплю?

Проспівати куплет найулюбленішої сімейної пісні

Інтерв’ю із батьками і дітьми

(До батьків)

Як ви заохочуєте свою дочку, сина?

Як їх наказуєте?

З ким із дітей вам легше спілкуватись?

Хто із ваших дітей потребує більше уваги, в чому це проявляється?

Як ви думаєте, хто більше поважає своїх батьків, ви в дитинстві своїх, чи вас – ваші діти?

Хто у вашій сім'ї більше приділяє уваги синові, дочці ви чи батько?

Які сімейні традиції ви перенесли із свого дитинства в дитинство своїх дітей?

Чи вміють діти цінувати вашу працю?

(До учнів)

Яке сімейне свято ти найбільше чекаєш?

Чи хотіли б ви мати особисті гроші?

Скільки? Як би ти їх витратив?

Чи задоволені ви собою?

Що ви б хотіли змінити в собі?

Чим завжди ви допомагаєте своїм батькам?

Яку роботу, крім навчання, ви виконуєте дома?

Вчитель:

Молодці, адже всі відчули, що ми є родина, так як у кожного рідні люди, рідна хата, рідне село.–

Діти, скажіть, яку хату ми називаємо рідною?

Учні:

Ту, в якій ми народились.

Учениця:

Рідна хата, рідна домівка – кожен з нас її має. Вона найкраща, щонайтепліша; і як би нам важко не було чи сумно, чи хто скривдить, але прийдеш додому і відразу стане затишно. Правду люди кажуть „У гостях добре, а вдома найліпше”.

Вчитель:

Ось бачите, ми з вами багаті! Маємо рідних людей, рідну хату, рідне село. Все це і є наша з вами рідно земля – земля, на якій ми народились. Вона для нас найсвятіша, найкраща.

Вона рідна ще й тому, що тут народились ваші батьки, бабусі дідусі, тобто в цій землі коріння нашого роду.

Учень:

Земленько рідна,

Рідна сторона!

Скільки в тебе

Сонця і тепла,

Ти мені – одна,

Матінко ясна,

Як моєму дідові була.

Проведе в світи

Батькова рука

Маминого слова джерело.

Вчитель:

Куди б не закинула вас доля, завжди серце лине до рідної землі, до рідного дому, до родини.

Запам’ятайте, що кожна людина сильна єдністю з народом. А якщо вона відривається від своєї землі, від свого народу, вони гине.

Учень:

На чужині тяжко жити,

Мов той камінь підіймати,

Камінь здійму – відпочину,

На чужині марно згину.

Учениця:

Бо чужина – не родина,

Плаче серце, мов дитина,

Плаче воно, знає чого, нема правди ні від кого.

Учень:

На родині сонце гріє,

На чужині вітер віє,

Вітер не траву хилить,

За родичів серце болить.

Пісня „Духовний храм”

Муз. П. Дворського.

Вчитель:

Сьогодні ми з вами говорили про рід, родину. І напевне, всі ми зрозуміли, що найдорожче, найсвятіше – це наші батьки, дідусі і бабусі, наше село, де ми народились і зростаємо, це наша мати – земля, котра нас годує, це наша мати Україна. Тому не забуваймо, якого роду ми з вами, шануймо свою сім'ю, родину, бережімо наші звичаї і традиції. Просімо Господа Бога, щоб оберігав нас від горя і біди, взяв нас під свою опіку. Адже у Божій заповіді говориться „Шануй батька твого і матір твою, щоб тобі було добре і, щоб ти довго прожив на землі”.

Учень:

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і довічне коло.

Ми засіваємо життейське поле,

І не на день майбутній – на віки.

Між нас не ляжуть вирвами роки,

Бо наша кров пульсує в нашій долі.

Батьки і діти. Діти і батьки,

Нам нічого ділить на спільнім полі.

Б. Олійник.

Вчитель:

Батько і мати дали вам життя і живуть для вашого щастя. Вмійте поважати працю своїх батьків. Якщо люди вважають вас недоброю людиною – то велике горе для них. По-справжньому їх любити – означає приносити в дім мир і спокій.

Учениця:

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб ви були щасливі і здорові

На многії і многії літа.

Учень:

Ми любимо вас, кохані мами і тати,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Пісня „Боже великий єдиний”

Вчитель:

Шановні гості! Ось і закінчилось наше свято. Спасибі вам за участь в ньому. Щастя і добра вам на довгі роки