Наступною тенденцією, що істотно вплинула на розвиток дозвіллєвої сфери на сучасному етапі можна вважати переоцінку поглядів на природу, концепцію її охорони та захисту. Ці зміни є наслідком науково-технічної революції в світі і здебільшого пов'язані з гострими потребами людей у природничо-науковій інформації, у знаннях з технологій, технічної організації виробництва. Дозвіллєва практика останніх десятиліть свідчить про значне зростання потреб у підвищенні екологічної обізнаності, гармонізації відносин людини і природи.

Тому, в зарубіжних країнах створюються екологічні клуби, члени яких поглиблюють знання з певних екологічних питань, ведуть лекційну та практичну роботу серед населення, спрямовану на охорону навколишнього середовища. Екологічні клуби є своєрідним засобом залучення особистості до різновікових колективів, розвивають її комунікабельність, соціальну самосвідомість, любов до рідного краю. У клубах організовуються вечори відпочинку, концерти, літературні зустрічі, виставки художньої творчості (картин, фотографій, скульптур), які розкривають значення природного світу у духовному і практичному житті людини.

Практична діяльність членів клубу має суспільно корисне спрямування - це збирання металобрухту, макулатури, участь в озелененні та лісонасадженні, патрулювання на певних ділянках землі, проведення лекцій, бесід, конкурсів, екскурсій. Члени екологічних клубів досліджують сезонні міграції птахів, фенологічні явища в житті рослин, виявляють ландшафти, яким загрожує знищення діти молодшого шкільного віку знайомляться з найпоширенішими видами рослин і тварин, середовищем та умовами їх життя, із специфікою виробництва, з технологічними процесами, асортиментом товарів та їх екологічністю. Дослідницька діяльність пов'язана з вивченням якості води, грунту, повітря. Головним завдання такої роботи є не лише знайомство з професіями екологічного спрямування, а й вироблення у людини критичного ставлення до різних виявів природоперетворюючої діяльності та формування екологічної відповідальності.

Отже, до головних чинників, що істотно вплинули на стан дозвілля в зарубіжних країнах в останні десятиріччя, можна віднести: перерозподіл ресурсу часу (робочого та вільного), а отже, й зміни у пропорційності та взаємозалежності професійно-трудової і культурно-дозвіллєвої діяльності, неповна зайнятість, скорочення робочого тижня, подовження відпускного періоду сприйняття сфери дозвілля як джерела нових робочих місць зміни в структурі дозвілля та в змісті дозвіллєвого програмного забезпечення, плюралізм форм дозвіллєвої та рекреаційної діяльності переоцінка ставлення до природи, і, як наслідок, поширення природоохоронних концепцій зміни у сфері освіти (популярність неперервної освіти, що спричинила поширення різноманітних курсів для дорослих, відкритих шкіл, університетів) динамічний розвиток дозвіллєвої індустрії переорієнтація на активний відпочинок.

Аналіз тенденцій розвитку дозвілля на сучасному етапі дозволив констатувати, що у країнах Західної Європи та США сформовано досить ефективну систему організації дозвілля, яка, хоча й далека від ідеальної, але має низку позитивних аспектів, що заслуговують на увагу та широке використання.