Використання методу ранжування стратегічних завдань зумовлене наявністю великої кількості нерівнозначних за значущістю і
терміновістю рішень, які необхідно приймати. З урахуванням цього проводяться спостереження, аналіз і оцінка ситуації, виявляються нові можливості і небезпеки для успішної конкуренції. На основі цих матеріалів усі завдання, що підлягають розв'язанню, поді-ляються на чотири категорії: 1) найбільш термінові і важливі, що вимагають негайного розгляду і вирішення; 2) важливі середньої терміновості, що можуть бути вирішені за встановленою процедурою без перегляду строків; 3) важливі нетермінові, що вимагають постійного контролю; 4) які виникли на підставі недостовірної ін-формації, викликають невиправдану тривогу і не заслуговують на увагу.

Управління за допомогою ранжування стратегічних завдань дає змогу правильно розмістити їх за ступенями управління, приділи-ти достатньо часу і уваги найважливішим і невідкладним з них. Вище керівництво зобов'язане постійно переглядати і поновлюва-ти список завдань, вносити в нього корективи і доповнення з ура-хуванням нових пріоритетів.

Стратегічний менеджмент передбачає також використання ме-тоду управління за слабкими сигналами. Справа в тому, що про-блеми, які виникають у процесі підприємницької діяльності, по-різ-ному забезпечені інформацією. Значна частина з цих проблем виявляється лише за слабкими сигналами — ранніми ознаками мож-ливих подій. Це початкова, неповна і неточна інформація. З часом слабкі сигнали посилюються і події стають настільки очевидними, що менеджери можуть дати оцінку їх значущості і прийняти відпо-відні рішення. Однак за високих темпів змінюваності ситуацій та їх нестабільності можна багато втратити в очікуванні сильного сигна-лу: коли з'явиться можливість отримати повну інформацію, під-приємство може позбутися конкурентної переваги, втратити свій шанс. Тому цілком виправданою є підготовка рішення за неповної інформації, за слабкими сигналами із зовнішнього середовища. Управлінське рішення може мати попередній характер, а в міру надходження додаткової інформації воно зможе вжити адекватних заходів, щоб усунути небезпеку або використати можливості, що з'явилися.

На підприємствах може розроблятися певний алгоритм дій ме-неджерів за слабкими сигналами. У нашому прикладі під алгорит-мом розуміється набір правил, які дають змогу вирішувати будь-яке конкретне завдання з окремого класу однотипних. Алгоритм може мати форму матриці, в якій по вертикалі ранжуються сигна-ли із зовнішнього середовища від найслабкіших (небезпека або можливість лише усвідомлюються) до більш сильних (завбачаються результати намічених контрзаходів). По горизонталі зліва направо перелічуються заходи щодо наростання їх дієвості від спостере-ження за зовнішньою обстановкою до конкретних планів, практич-них заходів та їх здійснення.

Свої особливості має менеджмент підприємств в умовах стра-тегічних несподіванок, тобто в ситуаціях, коли проблеми виникають раптово, часто всупереч усім прогнозам, а також минулому досвіду. В таких ситуаціях менеджери повинні терміново розробляти і здій-снювати компенсаційні заходи, щоб усунути перебої в роботі, за-грози або прямі втрати і відновити нормальну діяльність підпри-ємства.

Для підвищення ефективності і оперативності роботи управлінсь-кого персоналу підприємств доцільно розробляти комплекс дій І надзвичайних заходів на випадок виникнення стратегічних несподі-ванок. Ці заходи повинні передбачати особливу мережу зв'язків для надзвичайних ситуацій, введення надзвичайного стану, пере-розподілу прав і обов'язків вищих керівників, створення оперативних груп менеджерів для контролю та підтримки морального клі-мату в колективі, налагодження нормального трудового ритму, роз-робки і вжиття надзвичайних заходів, пов'язаних з виходом із складної ситуації.

Швидкість і ефективність реагування на несподівані ситуації" можна підвищити за допомогою спеціальних тренувань, ділових ігор з проробкою дій в удаваних екстремальних ситуаціях.

Науковий підхід до розробки стратегій, їх чітке формулювання і реалізація — важлива передумова збереження скоординованого і збалансованого розвитку підприємства, забезпечення його високої конкурентоспроможності й ефективності.