собі і придумав власну унікальну ручку. Уже через рік Паркер заснував свою компанію з виробництва кулькових ручок.
Зроблено в СРСР
У нашій країні інтерес до кулькових ручок виник після другої світової війни. Зрозуміло, що з пропозицією налагодити у нас їх виготовлення Радянський Союз звернулася саме до Паркера - адже саме "паркерами", що належать генералові Ейзенхауеру, підписувався акт про безумовну капітуляцію Німеччини. Однак американський бізнесмен відмовив. Довелося викручуватися самотужки. Це було нелегко. Спочатку кульки, що випускалися на Куйбишевському заводі кулькопідшипників, ніяк не приймали потрібну форму, потім не виходило вивести формулу пасти. Не писали нею радянські ручки, і все тут. І тут одна розумна людина запропонувала зробити пасту із суміші касторки з каніфоллю. Доречі цією забійною сумішшю боролися з мухами. Вийшло! Народження першої радянської кулькової ручки в СРСР датовано 1949 роком.
Хто ж винайшов ручку?
Кулькову ручку винайшли в 1938 році два брати угорця. А в 1958 році француз Марсель Бік створив дешеву ручку з назвою BІС, що захопила ринок практично всієї планети. На розробку пишучого вузла ручки у Біка пішло майже чотири роки. Зате результат перевершив усі чекання - ця одноразова ручка була дешевою, зручною, однаково добре писала на будь-якому папері, неї вистачало, щоб прокреслити лінію.