Реферат - Формування гендерної культури перекладача
11

від традиційних уявлень [4, с. 22–25]. Висновок: мова фіксує традиційну патріархальну концептуальну модель гендера, засновану на ієрархічній опозиції статей, закріплюючи не просто біологічне розходження статей, але соціально дискримінаційне розходження – сексизм. Таку модель можна назвати стереотипною, виходячи з розподілу багатьох авторів [13] ідеї про те, що стереотип – це насамперед уява про дійсність із позицій “наївної” повсякденної свідомості. За “КСКТ”, стереотип визначається як “стандартна думка про соціальні групи або про окремі особи як представників цих груп у формі узагальнення, з емоційним фарбуванням, що приписує визначеному класу осіб визначені властивості або установки” [14, с. 177]. Когнітивною функцією стереотипу є генералізація при упорядкуванні інформації, виділенні “свого” у противагу “іншому”, розмежування “внутрігрупового” і “позагрупового”. Оцінення стереотипів[2, с. 44]частіше усього несе негативний характер, тому що з поняттям норми пов’язане кількісне перевантаження негативної оцінки над позитивною” [2, с. 44–45]. Важливо враховувати, що стереотипи, з одного боку, культурно обумовлені, а з іншого – пізнаються індивідом відповідно до його особистого досвіду.
   Стереотип є якийсь фрагмент картини світу, що існує у свідомості. Це обумовлене національно-культурною специфікою уявлення про предмет або ситуацію, реалізоване в мовному значенні.
   На мовному рівні стереотипи визначають мовну форму їхнього вираження. Отже, стереотип співвідноситься з одиницями мови, що репрезентують національно-культурно маркіровані уявлення про сутність при визначеній передбачуваності асоціативних зв’язків [11, с. 102]. Традиційний розподіл соціальних ролей чоловіків і жінок, у першу чергу, пов’язаний не з невід’ємними характе-ристиками суб’єктів двох статей, а з переконаннями, що асоціюються з категоріями чоловіків і жінок. У результаті аналізу коннотацій мовних одиниць можна одержати уяву про стереотипи масової свідомості членів визначеного етнокультурного соціуму, зокрема, про гендерні стереотипи [11].
   Висновок: на концептуальному рівні гендерний стереотип можна визначити як сукупність найбільш загальних уявлень про якості, атрибути, моделі поведінки й соціальні ролі, сумісних або несумісних з уявою тих, кого товариство визначає як чоловіків і жінок, у масовій свідомості визначеного лінгвокультурного соціуму на визначному історичному етапі його розвитку [15, с. 106].
   На мовному рівні стереотипи варто розглядати як систему знаків, що вербально репрезен-тують деяке “уявлення” [15, с. 107] про фрагмент позамовної дійсності. Обумовлені різними соціумами, гендерні стереотипи виявляються у вигляді значеннєвих труднощів при здійсненні перекладу.
   Типові неточності перекладу, пов’язані, приміром, із перекладом порівнянь, що мають у різних культурах розходження в гендерних аспектах, ведуть до перекручування змісту. Якщо зіставити поетичне порівняння “... her eyes were the transparent blue of a thrush’s eggs” (роман В.Картланд “A Shaft of Sunlight”), дуже поширене в рамках англомовної культури, і текст російськомовного перекладу Н. Рамазанової, невдача перекладача видима саме через недотри-мання гендерного аспекту, що призвело до створення неадекватного за значенням порівняння з некоректним відтінком: “Віконта уразило сонячне сяйво її волосся, блакить очей, порівнянне лише з найніжнішою голубінню яєць дрозда”.
   Недотримання в доборі гендерних овертонів дає неприйнятні відповідності. Так, метафора в романі “The Lovely Liar”, де закохані дами порівнюються зі спілими персиками для носія сучасної англійської мови цілком зрозуміла, тому що одне з додаткових значень лексеми “peach” – “красуня”, а інше – “перший сорт”: “Women adored him and fell into his arms like ripe peaches” – “Жінки обожнювали його і падали в його обійми немов переспілі персики”(переклад М.Кузіної). Обтяжена епітетом “переспілі”, фраза викликає скоріше протилежні асоціації. При перекладі лексеми “love-bird” – “папужка” С. Горячова і С. Сакин, з огляду на гендерну специфіку російської мови, застосували прийом генералізації: “Ось та маленька пташка, що мене цікавить”. Але, на жаль, у цьому випадку були втрачені асоціації, внесені в оригінал коренем “love” – “любов”.
   Приклади підтверджують важливість урахування гендерних аспектів у теорії перекладу, що є дуже цікавою і достатньо складною перекладацькою проблемою, вивчати яку перекладач зобов’язаний для створення еквівалентного цінного літературного твору на мові перекладу.
   Поряд із гендерними ознаками одиниць фонетико-фонологічного рівня не менш перспективним пропонується аналіз гендерних ознак одиниць інших мовних рівнів, зокрема, лексичного і граматичного. Рід є граматичною категорією, властивою різним частинам мови і складеною в розподілі слів за двома або трьома класами, традиційно відносними з ознаками статі або їхньої відсутності. Ці класи прийнято називати чоловічий, жіночий і середній рід. Категорія роду є характерною рисою граматичного ладу індоєвропейських мов. Розвиток аналітизму в англійській мові призвів до руйнації словозміни і втраті пологових протиставлень в іменах. Таким чином, рід перетворився в сховану категорію, що виявляється тільки через анафоричні займенники he, she, it (“він”, “вона”, “воно”).
   У дихотомії чоловічий – жіночий рід у сучасній англійській мові, на відміну від російської мови, у якій рід імен іменників пізнається або за їхнім значенням, або за їхнім закінченням, рід імен іменників пізнається тільки за їхнім значенням.
   Назви осіб чоловічої статі ставляться до чоловічого роду; замість них уживається займенник hе: – Where is your brother? – He is in the library. Назви осіб жіночої статі ставляться до жіночого роду; замість них уживається займенник she: My sister said that she would go there tomorrow. Ряд імен іменників, що позначають живі істоти, може ставитися як до чоловічого, так і до жіночого роду: pupil, friend, teacher, cousin, wolf ін. Коли хочуть зазначити, до якої статі відноситься особа або тварина, тоді до іменника додається слово, що вказує на стать: a boy – friend, а girl

---

Сторінки: 1 2 3 4