(“ Диверсія”). Схожість в об’єктивній стороні (вчинення вибухів, підпалів та ін.) цих злочинів також дає підстави віднести терористичний акт до злочинів проти Основ Національної Безпеки. Розмежування вищеназваних злочинів полягає в суб’єктивній стороні, а саме за спеціальною метою : в терористичному акті – провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на прийняття рішень чи вчинення або не вчинення тих чи інших дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування чи їх службовими особами, привернення уваги до особи певних політичних, релігійних поглядів винного (террориста) , а в диверсії- послаблення держави, зниження її економічного, науково- технічного, військового потенціалу тощо.
Отже, об’єктом терористичного акту виступає не тільки громадська безпека, але й інтереси держави. У зв’язку з цим, доцільно було б терористичний акт до групи злочинів проти Основ Національної безпеки.
Тому В.П.Ємельянов вказує на необхідність формування у законі ознак тероризму таким чином, щоб склад тероризму не вступав у протиріччя з іншими складами злочинів і не примушував у правозастосовчій практиці постійно кваліфікувати діяння, що підпадають під його ознаки, за сукупністю з іншими злочинами .Вiн пропонує такi ознаки тероризму:
1) створення суспiльно- небезпечним способом вигiдної для злочинця ситуації ( стану) , як засобу досягнення прямого чи побiчного впливу на органи влади.
2) своїми дiями терористи переслiдують певну полiтичну мету. Для її досягнення вони застовують рiзнi способи : вбивства, вибухи, захоплення заручникiв , транспортних засобiв.[15,c.83].
Об'єктивна сторона
Аналізуючи об'єктивну сторону тероризму, слід зауважити, що акти тероризму можуть бути вчинені різноманітними активними діями, тобто тероризм проявляється в різних формах, таких, як:
1) застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків;
2)погроза вчинення зазначених дій (ч.1. ст.258 ККУ);
3)створення терористичної групи чи терористичної організації(ч.2 ст.258 ККУ);
4)керівництво такою групою чи організацією ;
5)участь у ній ;
6)матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації (ч.4.ст.258К)
Відмінною рисою цього злочину є те, що акти тероризму вчиняються відкрито, демонстративно. Коло потерпілих осіб є невизначеним. Вони спрямовані на створення певної, вигідної для злочинців, атмосфери як засобу для досягнення прямого чи побічного впливу на органи влади, певні соціальні групи тощо. Тому об'єктивну сторону тероризму становлять дії щодо примушення шляхом створення обстановки страху до прийняття якогось рішення фізичною чи юридичною особою або відмови від нього.[9,с.79]
В.Антипенко також підтримує вищевказану думку і стверджує, що з об'єктивної сторони тероризм учиняється тільки у вигляді дій. Об'єктивна ж сторона полягає у двох альтернативних формах:
вчинення насильницького діяння, яким створюється загроза
загибелі людей, заподіяння значної матеріальної шкоди чи настання
суспільно небезпечних наслідків (терористичного акту як такого);
погрози вчинення зазначених дій.[5,с. 93]
До насильницьких діянь, якими вчиняються акти тероризму відносяться:
1) застосування зброї - під яким при вчиненні терористичного акту слід розуміти її використання за цільовим призначенням - здійснення прицільних пострілів чи хаотична стрільба в місцях знаходження людей, нанесення ударів холодною зброєю;
2)підпал є знищенням чи пошкодженням майна вогнем, у випадках, коли створюється загроза життю та здоров'ю людей або заподіяння значних матеріальних збитків;
3)вибух - застосування вибухових речовин в місцях масового знаходження людей, чи в іншому місці, якщо таким діянням створювалася загроза життю та здоров'ю хоча б однієї людини, або заподіяння значних матеріальних збитків;
4) iнші дії, які створювали небезпеку, - це вчинки, внаслідок яких виникала реальна загроза настання наслідків у вигляді смерті чи завдання тілесних ушкоджень, знищення чи пошкодження майна, перерви руху транспортних засобів, роботи підприємств, установ, організацій. До них, зокрема, відноситься застосування отруйних чи сильнодіючих речовин, затоплення, поширення збудників заразних хвороб тощо.[З,с.638]
5) під погрозою треба розуміти залякування висловлюваннями, жестами чи іншими діями про застосування фізичного насильства до особи чи її родичів, а так само про знищення чи пошкодження майна особи, а так само вчинення інших дій застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів, інших дій, що створюють небезпеку життю чи здоров'ю людей, або спричинення матеріальних збитків.
Ч.4. ст.258 ККУ передбачає відповідальність за створення терористичної організації чи групи. До дій, які відносяться до створення терористичної групи чи організації , належать:
створення - об'єднання зусиль декількох осіб в одній організації
чи групі для вчинення злочинів терористичної спрямованості;
керівництво такою організацією - це направлення дій учасників
для вчинення злочинів;
участь у терористичній організації - це участь у її діяльності, або
участь у злочині, що скоюється організацією за умови, що той , хто скоював знав, що злочин вчиняється терористичною організацією;
метеріальне, організаційне чи інше сприяння терористичній групі
чи організації:*
вербування - запрошення, набір чи залучення шляхом
домовленості тощо добровольців для їх участі у вчиненні злочинів особисто або у формуваннях чи групах.
фінансування - забезпечення грошовими коштами.
матеріальне забезпечення - встановлення грошового чи
майнового заробітку, надання одягу, зброї, харчування, грошової
винагороди сім'ям тощо ;
навчання - це проведення занять з терористами по
оволодінню прийомами, способами, методами та формами ведення бою
чи вчинення інших насильницьких дій та ін.
Ч. 1. ст.258 передбачає обов'язковою ознакою створення небезпеки для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких