як здатне тероризуватти населення, з метою знищення всієї соціальної організації.
Незважаючи на те, що існує багато міжнародно-правових актів і органів, що координують боротьбу з міжнародним тероризмом, в міжнародному праві до даного часу немає єдиної універсальної угоди, яка визначала б поняття міжнародного тероризму, його юридичну природу і відповідальність. Також немає вичерпного переліку актів міжнародного тероризму.
В "Трактаті по міжнародному кримінальному праву", що вийшов в 1973 році в США під редакцією американських професорів М.Бассіоні і В.Канді визначено, що тероризм являється міжнародним злочином, який загроджує людському спокою і безпеці, ображає всезагальну совість і наносить шкоду людській гідності.
Річард Клаттербук (Великобританія) в визначенні міжнародного тероризму йде по шляху пошуку конкретних терористичних актів –захоплення заручників, угон літаків та ін. [11, с.206]
ЦРУ визначає міжнародний тероризм як "тероризм, що здійснюється при підтримці зі сторони іноземного уряду чи організації і направлений проти іноземних громадян, організації чи урядів”.
Наведені формулювання, що дані представниками західної науки міжнародного права і практики міжнародних відносин, показують, що акти міжнародного тероризму розуміються більшістю з них , як один з видів насильства (політичного кримінального), що зачіпає в більшій чи меншій мірі міжнародні відносини. Вони розглядають міжнародний тероризм як особливий вид війни, ведення військових дій.
В "Словнику міжнародного права" 1986 рік міжнародний тероризм розглядається як сукупність суспільно небезпечних в міжнародному масштабі діянь, що тягнуть за собою без мотивну загибель людей, порушують нормальну дипломатичну діяльність держав і їх представників і затрудняють здійснення міжнародних контактів і зустрічей, а також транспортний зв'язок між державами.[11,с.205]
Неважко переконатись, що існуючі визначення міжнародного тероризму не дають можливості для повного і чіткого уявлення про нього як про злочинну дію особи (групи осіб), що зачіпають міжнародні відносини. Отже, питання залишається відкритим.
Національний тероризм
В чисто національній іпостасі тероризм у наші часи існує рідко. Як правило, у тій чи іншій формі тероризм виходить за межі держави , нації. Підтвердженням цьому може стати класифікація тероризму, запропонована сучасним дослідником А.Політі (1997).
Базуючись на вихідному понятті виявлення тероризму в національному вимірі, він пропонує розглянути сім форм тероризму:
-(1) національний тероризм, місцевий тероризм і громадянська війна;
-(2) міжнародний відгук місцевого / національного тероризму і громадянської війни;
-(3) міжнародні виходи місцевого / національного тероризму і громадянської війни;
-(4) міжнародна підтримка місцевого / національного тероризму і громадянської війни;
-(5) міжнародне фінансування (ін. державами) місцевого / національного тероризму і громадянської війни;
-(6) власне міжнародний тероризм, у цьому випадку вихідці з певної країни скоюють свої акти в інших країнах, а не в тих, де має місце громадянська сутичка, або проти громадян, які не знаходяться ні на згаданому театрі, ні в якійсь суміжній країні;
-(7) таємні операції, до цієї категорії входять замовлені державами вбивства тих осіб, чия політична діяльність або військові дослідження вважаються небезпечними, або які є об'єктом для репресій. [6,с.37]
Національне законодавство України не розділяє поняття національного та міжнародного тероризму. Відповідальність за вчинення цих видів тероризму передбачається однією статтею, а саме ст.258 ККУ (терористичний акт):
1 .Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадянської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або не вчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою
Виходячи з даного визначення терористичного акту, можна визначити міжнародний тероризм, як вчинення, або погроза вчинення насильницьких дій з метою провокації воєнного конфлікту чи міжнародного ускладнення. Всі ж насильницькі дії в зазначенiй ч.1. ст.258 ККУ можна віднести як до міжнародного , так і до національного тероризму.
Ознаки національного тероризму можна визначити з загального поняття тероризму. Теракт кваліфікується як національний тероризм у випадку, коли:
-злочинець і потерпілий являються громадянами України, чи різних країн, але злочин скоєно на території України;
-теракт направлений проти осіб, які є громадянами України, чи осіб, які знаходяться на її території і не користуються міжнародним захистом;
-підготовка до злочину ведеться в іншій державі, а скоюється на території України.
Державний тероризм
В міжнародному праві характеристика цього поняття відсутня. Юридичний відділ Української федерації робітників недержавних служб безпеки визначає державний тероризм як акт агресії.
Державний тероризм, як акт агресії, можна визначити як вчинення державними органами однієї держави насильницьких дій по відношенню до іншої держави, її органів чи організацій, або окремих громадян з метою прийняття певного рішення чи утримання від його в інтересах цих органів.
Доцілбно вказати, що при ООН створений Спеціальний комітет по міжнародному тероризму, який координує діяльність держав в вивченні і усуненні причин тероризму і боротьбу з ним. За ініціативою Комітету Генеральна Асамблея ООН багато раз засуджувала акти державного терору, вказуючи на недопустимість його розширеного тлумачення, а в 1984 році прийняла спеціальну резолюцію "Про недопущення державного терору і будь-яких дій держав, направлених на підрив суспільно-політичного устрою в інших суверенних державах". В ній рішуче засуджуються всі концепції, що оправдовують державний тероризм. До державного тероризму входять також таємні операції,