Отже, найбільш поширеною класифікацією видів тероризму є його поділ на : міжнародний, національний і державний тероризм. Існує також класифікація, яка поділяє тероризм на політичний (державний) і суто кримінальний(терористичний акт).

РОЗДIЛ III

Відповідальність за терористичний акт

Тероризм як крайня форма прояву екстримізму перетворився в одну з найбільших по масштабах й наслідкам суспільно-політичних проблем. Сьогодні тероризм-це не тільки диверсанти, шахіди-камікадзе. Сучасний тероризм налічує в світі понад 500 нелегальних організацій.

Приклади Афганістану, Ірану, Такжикістану, Косово, Чечні свідчать про те, що тероризм на сучасному етапі здатен вести диверсійні війни, брати участь в збройних конфліктах, являє собою добре розгалужену систему з організацій які займаються торгівлею зброєю, наркобізнесом. Дії, які вчинюються під час терористичних актів ,посягають на відносини, які охороняються кримінальним законом багатьох країн світу.

Терористичні дії розглядаються як злочини, тому що відповідають обов’язковим ознакам злочину, а саме:

1) діяння; 2) винне; 3) суспільно-небезпечне; 4) кримінально-каране. За вчинення таких діянь передбачена кримінальна відповідальність як реакція держави на суспільно-небезпечні вчинки.

«Розплата» за терор особливо жорстока в тих країнах, де в основах кримінального права лежить ісламське право, тобто іслам. Наприклад в Саудівській Аравії тероризм карається відсіченням голови, як і вбивство, і торгівля наркотиками. В Йорданії за вбивство американця в терористичних цілях 8 бійців терористичної організації «Аль-Каїда» були засуджені до смертельної кари, а 3 йорданців – до тюремного ув’язнення від 6 до 15 років за таємну змову. В ізраїльській тюрмі 4 тис.осіб сидять за обвинуваченням в тероризмі. Серед них 477 відбувають разом 1694 довічних засуджень: чоловіки мають 40 довічних ув’язнень, 1 жінка вироком суду засуджена до 16 термінів довічного позбавлення волі. В Європі засудження носить більш м’яку форму. Наприклад, у Франції за керівництво терористичною спілкою алжирський ісламіст був приговорений до 4 років тюрми. В багатьох випадках підозрюваних в тероризмі іноземців депортують за межі держави. Це відбувається і тоді, коли немає достовірних доказів участі підозрюваного в терористичних структурах, але є побічні докази. В такій ситуації суд використовує юридичні норми, які дозволяють звинуватити в менш серйозних порушеннях закону.

США як одна з країн, яка постраждали внаслідок терористичних актів, виробила ефективні закони боротьби з тероризмом, в тому числі і правові. Терористичні діяння, в результаті яких загинули люди, входять в список 40 злочинів, які можуть каратись смертною карою. В цей список входять терористичне вбивство громадян США, яке відбулось за межами США, знищення літаків, поїздів чи інших транспортних засобів, яке б потягнуло за собою людські жертви, відправка поштою небезпечних матеріалів, використання хімічної чи біологічної зброї, здійснене під час взяття заручників і т. д. Тільки за зберігання хімічної чи біологічної зброї громадянин США може бути засуджений до довічного ув’язнення.

В 1996 р. Конгрес США прийняв особливий закон, який дозволяє застосовувати до терористів смертну кару .[16, с.13]

В 2001 р. до довічного ув’язнення був засуджений терорист , відповідальний за організацію вибуху американського посольства в Кенії. Цей злочин був вчинений в 1999 р., тоді загинуло 213 американців і кенійців. В жовтні 2003 р. жюрi присяжних штату Вiрджiнiя пiдготувало обвинувальний висновок проти Абдурахмана Аламудi за нелегальнi фiнансовi контакти з Лiвiєю I фiнансування терористичної дiяльностi. Якщо його вина буде доведена, то Аламудi може бути засуджений до тюремного ув’ язнення строком на 105 рокiв. В жовтнi 2001 р. Конгрес США прийняв нове антитерористичне законодавство, відповідно до якого надання допомоги чи приховування терориста є кримiнальним злочином, який карається тюремним ув’язненням. Нове законодавство надало право правоохоронним органам тримання пiд вартою пiдозрюваного в терористичнiй дiяльностi протягом 7 днiв без пред’явлення обвинувачення та доказiв вини, а також ненадання доступу до адвоката.

Кримiнальний Кодекс Iталiї, прийнятий 19 жовтня 1930 р., передбачає вiдповiдальнiсть за створення, органiзацiю та фiнансування терористичних груп ( асцоцiацiй) у виглядi ув’язнення строком вiд 7 до 15 рокiв, а за участь в таких групах—з 5 на 10 рокiв. Такою є кримiлiзацiя тероризму в iноземному законодавствi.

Проте, вiдповiдальнiсть у Кримiнальному кодексi України за тероризм диференцiюється залежно вiд наслiдкiв, до яких призвели такi дії. Якщо вони призвели до загибелi людини, то караються позбавленням волi на строк вiд 10 до 15 рокiв або довiчним позбавленням волi.

. Частково криміналізацію тероризму було здійснено 5 квітня 2001р. з прийняттям нового Кримінального Кодексу України, який містить статтю 258 "Терористичний акт “, яка знаходиться в Розділі ІХ "Злочини проти громадської безпеки", а отже громадська безпека є родовим об"єктом даного злочину, а не його метою. Гавриш С. та В. Ємельянов вважають, що в Кримінальному кодексі вже міститься загальна норма - ст.255 ККУ (створення злочинної організації), якою не тільки повністю охоплюються діяння, передбачені ч.4. ст.258ККУ відносно створення терористичної організації, але й диференційована відповідальність залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного. Є також великі сумніви в необхідності криміналізації відповідальності саме за створення терористичної групи, оскільки в ч.2. ст.258 ККУ вже передбачена відповідальність за терористичний акт, вчинеий за попередньою змовою групою осіб.[7,с.41]

Питання вiдповiдальностi за терроризм регулює також Закон України “Про