зниження рівня втрат інформації, пов’язаних з існуючим рівнем організації обліку, контролю, планування і звітності;–

підвищення показників економічної діяльності за рахунок автоматизації процесів управління;–

вивільнення кваліфікованого персоналу від рутинних ручних процесів ведення обліку і підготовки звітних даних та документів, підвищення на цій основі якості управління.

Характеристика об’єкта впровадження
системи інформаційно-аналітичного забезпечення

Всі органи регіонального управління мають спільні риси: проблеми соціально-еко-но-мічного розвитку регіону повинні вирішуватись на основі комплексного підходу до прогнозування та планування з поєднанням галузевого та територіального принципів з використанням багатоаспектної інформації. Це в свою чергу потребує вирішення значної кількості питань, пов'язаних з особливостями інформаційного забезпечення управлінських процесів, а також з:–

великими обсягами інформації;–

великою кількістю джерел інформації;–

складним та багаторазовим перехрещенням великої кількості інформаційних потоків, часто зі слабкою їх взаємодією або взагалі її відсутністю в зв'язку з тим, що управління регіонами в більшості випадків виконується не одним, а сукупністю територіальних, галузевих та багатогалузевих органів;–

відсутністю уніфікованих структур повідомлень в багатьох інформаційних потоках;–

відсутністю єдиної регламентованої системи показників функціонування регіонів.

Особливості органів управління по регіонах
та їх врахування при проектуванні
системи інформаційно-аналітичного забезпечення

В своїй більшості регіони – це складні народногосподарські комплекси по території, населенню, промисловому і сільськогосподарському потенціалу та інших характеристиках. В кожному з них, як правило, складається своя специфічна соціально-економічна структура, що може відрізняти його від інших в своїй класифікаційній групі і в деякій мірі обумовлювати його місце в структурах управління вищого рівня. Зокрема, особливості окремих регіонів, відрізняючи їх один від одного, можуть полягати в таких відмінностях:–

географічному розташуванні;–

галузевій структурі народного господарства регіону;–

структурі та технічному оснащенні господарств, підпорядкованих регіональним органам управління;–

cтруктурі народногосподарського комплексу по територіальній підпорядкованості (державним, обласним, міським, районним, сільським, селищним органам управління);–

економічних показниках;–

демографічній структурі населення;–

забезпеченні населення регіону культурно-побутовими, транспортними та іншими послугами;–

навколишніх (природних) умов проживання населення;–

використанні території;–

наявності та використанні трудових ресурсів, їх професійно-квалі-фі-каційній структурі, рівні безробіття;–

наявності та використанні природних ресурсів;–

інших особливостях.

Всі ці відмінні особливості безпосередньо відбиваються на організаційних структурах (складі підрозділів та служб) і складі функцій та задач органів регіонального управління.

Типи функціональної діяльності
органів регіонального управління

З функціональної точки зору всi регiональнi органи управлiння умовно можливо розділити на два напрямки своєї дiяльностi, якi визначають два види функцiй: "управлінські", якi включають безпосередньо функцiї уп-рав-лiння регiоном (тобто тi, для виконання яких i створенi органи регiо-наль-ного управлiння) – "офісні", що забезпечують власну життє-дiяль-нiсть органу управлiння (управлiння кадрами, матерiально-технiчне постачання, бухгал-тер-ський облiк, діловодство, контроль виконавчої дисципліни, робота із зверненнями громадян та iншi).

“Офісні” функцiї – це функції секретаріату. Незважаючи на той факт, що на ринку програмної продукції представлена значна кількість комерційних приватних підприємств, призначених для автоматизації офісних задач, є об`єктивна необхідність оптимального поєднання комерційних продуктів широкого призначення та спеціалізованих продуктів, орієнтованих безпосередньо на конкретного користувача. До комерційних продуктів слід віднести текстові редактори, автоматизований переклад з української мови на іноземну і навпаки, орфографічні редактори тощо. До спеціалізованих приватних підприємств слід віднести такі, що автоматизують основні функції секретаріату і, по-перше, не вимагають, як у випадку з комерційним продуктом, значної кваліфікованої адаптації до конкретних умов, а, по-друге, не потребують високої комп`ютерної кваліфікації від особи, що повинна працювати з продуктом (практично без адаптації).

"Управлінські" функцiї. Одним із головних завдань цієї магістерської роботи є визначення деяких основних "управлінських" функцiй (далі - функцій) для рiзних регiо-наль-них органiв управлiння, якi необхідно автоматизувати.

Комплексними “управлінськими” функціями слід вважати:–

формування та ведення паспорту регіону (умовно-постійна інформація, тобто така, що оновлюється незначно, не частіше, ніж за 2-5 років). Паспорт регіону - це системно-організований комплекс цифрової, текстової та графічної інформації про територію, населення та інфраструктуру, яка характеризує усі сфери життєдіяльності регіону на повному просторово-часовому полі його існування:–

визначення потреб регiону в ресурсах та умовах, які необхідні для його життєдіяльності;–

прогнозування соцiально-економiчного розвитку регiону на перiоди рiзної тривалостi, у тому числі великої;–

реалізація заходів щодо задоволення запланованих потреб регіону;–

комплексний аналiз та контроль задоволення регiону ресурсами i умовами його життєдіяльності.

Ці функцiї є загальними для всіх органiв регiонального управлiння і повинні реалізовуватися у СІАЗ.

Загальні функції СІАЗ наведені на рис. 2.1.

Рисунок 2.1. Функції СІАЗ

Вимоги до системи
інформаційно-аналітичного забезпечення

Загальні вимоги до системи в цілому
та до її окремих елементів

Проблемно-орієнтований багатогалузевий підхід до формування функціональної структури системи з реалізацією об’єктно-орієнтованої моделі інформаційних ресурсів регіону.

Територіальна розподіленість системи та її інформаційна та програмно-технологічна інтегрованість.

Ієрархічність системи за рівнями центр – область – район (місто) –населений пункт.

Будь-який рівень системи складається з інформаційних вузлів – підсистем, в кожній з яких виділяються автоматизовані робочі місця (АРМи), які підтримують окремі функції підсистеми.

Інформаційна база підсистем реалізується у вигляді локальних банків даних (ЛБД), які містять загальну для усіх АРМів інформацію.

В рамках підсистем АРМи взаємодіють через локальну мережу. Зовнішній зв’язок підсистем, їх взаємодія з іншими підсистемами здійснюється через загальну комутаційну шину – елемент регіональної мережі, яка має виходи на загальнодержавну та міжнародні мережі.

Відкритість системи до нарощування на рівні підсистем та АРМів за рахунок модульної побудови її структури.

Спадкоємність системи до наявних систем, підсистем і комплексів задач із збереженням їхніх прогресивних характеристик та тенденцій розвитку, або їх підключенню як унікального (нетипового) елемента через новий інтерфейс до СІАЗ конкретного регіону.

Максимальне збереження накопиченої умовно-постійної інформації шляхом використання наявних ЛБД з виконанням необхідних модернізацій, трансформацій та доробок.

Тиражованість системи та її окремих елементів по усіх регіонах України забезпечується розробкою типових проектних рішень з наступною необхідною адаптацією до умов конкретного регіону,