організації управління функціонуванням системи у цілому; –

підтримки зв`язку з іншими підсистемами і рівнями та обробка вхідної інформації;–

виконання допоміжних функцій.

Комплекс задач управління функціонуванням повинен включати:–

планування роботи СІАЗ щодо забезпечення органів управління інформацією згідно із регламентом;–

управління послідовністю дій (рішення задач та процесів);–

налагодження процесу обробки інформації;–

комутацію засобів та повідомлень;–

контроль виконання регламенту подання повідомлень на вищий рівень;–

ведення протоколу роботи системи;–

управління збереженням інформації;–

захист та контроль засобів і процесів;–

забезпечення доступу до засобів та ресурсів;–

аналіз роботи системи.

Комплекс задач підтримки зв`язку та обробки інформації повинен передбачати:–

приймання та обробку вхідних повідомлень;–

формування вихідних повідомлень;–

обчислення значень показників;–

редагування інформації;–

пошук та доступ до даних;–

формування запитів;–

розподіл даних та їх каталогізацію.

Обмін інформацією СІАЗ з його абонентами має особливості, які необхідно враховувати при проектуванні:–

основним режимом функціонування СІАЗ є регламентний обмін оперативною інформацією між АРМ-ами різних рівнів (дані про поточний стан справ знизу-вверх, керівний вплив (повідомлення, рішення, вказівки, закони, постанови тощо) зверху-вниз);–

при недостатності оперативної (регламентованої) інформації повинен бути забезпечений швидкий доступ до БД умовно-постійної або поточної галузевої інформації, яка не передбачена регламентом, але передбачена (заздалегідь підготовлена) для використання в галузевій підсистемі;–

запити в СІАЗ на отримання повідомлень можуть поступати з різних місць безвідносно до дійсного місця зберігання інформації, а також в неозначений наперед час;–

місце знаходження інформації, яка запитується абонентом, не визначене;–

інформація, яка потрібна абонентам, може зберігатися не в одному, а в різних місцях і в різних форматах;–

вихідні повідомлення, що запитуються, можуть мати різну форму їх подання (у вигляді документів, відеокадрів, технічних носіїв інформації з обмінними файлами);–

різна інформація має різну частоту її використання.

Процес оновлення та поповнення інформації повинен враховувати ту обставину, що місце прийняття і первинної обробки її може не співпадати з місцем збереження, при цьому між окремими базами можуть існувати складні ієрархічні зв'язки створення нових даних.

Допоміжні задачі можуть включати:–

відбудову інформації; –

реорганізацію баз даних; –

архівування інформації; –

тиражування інформації.

Вимоги до функціональної структури

Функціональна структура СІАЗ повинна бути сформована з урахуванням призначення організаційної структури. Тобто СІАЗ призначена в основному для інформаційного забезпечення органів управління завдяки організації інформаційної взаємодії всіх органів та служб відповідного регіону, які забезпечують його життєдіяльність, створення у випадку необхідності централізованого інформаційного фонду, а також рішення задач, пов’язаних з математичною та евристичною обробкою інформації.

Функціональна структура СІАЗ повинна включати:–

забезпечення структур управління інформацією, що зберігається в СІАЗ;–

надання кожній структурі управління інформації, яка розподілена в БД інших структур, які спілкуються з СІАЗ. При цьому, якщо інформація зберігається в банках більш як однієї організаційної структури, то вона компілюється в СІАЗ;–

надання зацікавленим організаційним структурам управління структур зберігання інформації, розподіленої в різних банках регіональних структур управління, та адресні дані про місце знаходження та умови спілкування з джерелами інформації.

Вимоги до методiв організації збереження інформацiї

Виходячи з принципу розподіленості системи, необхідності використання в процесі прийняття рішень інформації як інтегрованої, так і первинної, створюється інтегрований банк даних або інформаційне сховище. Цей банк даних є загальним інформаційним базисом всієї системи, який функціо-нує в рамках глобальної мережі. Головними принципами організації банку даних повинні бути:–

незалежність даних відносно алгоритмів їх обробки,–

регламентація процедур поновлення і внесення змін,–

регламентація доступу до інформаційних масивів,–

можливість отримання інформації із зовнішніх (віддалених) баз даних;–

одноразовість введення первинної інформації,–

можливість генерації запитів довільного вигляду.

Вимоги до взаємодії компонентів системи
інформаційно-аналітичного забезпечення різних рівнів

При функціонуванні комплексу засобів автоматизації вiдповiднi регiональнi органи влади повиннi бути забезпеченi можливiстю взаємодії між усiма учасниками процесу автоматизацiї, тобто з усiма підсистемами, а через них - із відповідними органами регіонального управління нижчого та вищого рівня, а також з СІАЗ галузевих та міжгалузевих органів управління.

Разом з тим, зв’язанi на базі ЛОМ підсистеми (об’єкти), поряд з асоціацією із ЛОМ інших підсистем (об’єктів), повиннi мати стандартнi протоколи обмiну через регіональну комп’ютерну мережу із зовнiшніми об’єктами взаємодiї.

Затверджені розпорядженням Президента України від 22 серпня 1995р. N234/95-рп організаційні та інформаційні зв'язки між органами управління, мають досить розгалужену структуру. Тому задача інтеграції між органами управління повинна вирішуватись на основі сумісності інформаційного, лінгвістичного, технічного, в деякій мірі системного програмного та організаційного забезпечення.

Інформаційна сумісність повинна бути забезпечена на підставі:–

регламентації інформаційних зв'язків;–

використання єдиної системи класифікації і кодування; –

однозначного визначення сукупності планових та статистично-звітних показників, якими обмінюються органи управління на базі Єдиного Класифікатора Термінів (ЄКТ);–

уніфікації структур обміну інформаційних повідомлень (файли, документи), якими обмінюються управління.

Лінгвістична сумісність повинна забезпечувати однозначне взаємовідношення різних термінологічних відображень (позначень) у різних користувачів системи одного і того ж об'єкту, явища, показника, чинника тощо (на базі ЄКТ).

Основою технічної сумісності є застосування стандартних засобів обчислювальної та телекомунікаційної техніки і засобів зв'язку, які випускає промисловість.

Програмна сумісність полягає в однозначному розумінні обчислювальними машинами, які "спілкуються", програмних команд і можливості виконання "чужих" програм.

Склад, структура, регламент і технологія взаємодії з урахуванням вказаних вимог визначається на етапі технічно-робочого проектування.

Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування,
ремонту та збереження комплексу засобів автоматизації

Всі вимоги з цього приводу наводяться у відповідній технічній документації, яка надається до застосованих програмно-технічних засобів.

Вимоги до надійності

СІАЗ повинна задовольняти наступним вимогам по надійності:–

вимоги до надійності комплексу технічних засобів;–

вимоги до надійності інформаційного забезпечення;–

вимоги до надійності функціонування програмного забезпечення.

При визначенні чинників надійності комплексу технічних засобів необхідно керуватися стандартами до відповідного технічного забезпечення.

Вимоги до надійності інформаційного забезпечення визначаються вимогами до захисту інформації та запобігання її руйнування внаслідок намічених чи випадкових дій, а також при аварійних ситуаціях.

В