допомогою камлання, співу, молитви, гри на музичному інструменті, танцю, тривалого промовляння невеликого за обсягом тексту тощо. Сприйняття дійсності в такому випадку загострюється, що дає змогу відчувати емоційні стани інших людей, зміни у соціальному і природному середовищі. Разом з психічним змінюється і фізичний стан: пульс стає частішим чи, навпаки, уповільнюється, притупляється відчуття болю, можливе тривале забуття, зміна тембру і тону голосу і т. п.
Міфологічні образи замовлянь, як зазначалось вище, перебувають в іншому часовому вимірі. У світі людей можуть існувати лише натяки на їх існування (прикмети, випадкові звуки, сни, видіння, незвичайні випадки), тому основною ознакою цих образів є лімінальність: хвороби, магічні помічники, святі, “дуб розложистий”, “змія Скарапея”, “Хан і Ханиця”, “стикла собака”, “кам’яна корова”, “синій чоловік” і т. п. Цікавими в даному випадку видаються образи астральних світил, за допомогою яких вимірюється час і репрезентується небесний простір. Небесні орієнтири – місяць, сонце, зірки – визначають основні напрямки земної просторової і часової орієнтації. Так, за розташуванням астральних світил визначається місцеперебування і час доби, що має надзвичайно важливе значення у магічній лікувальній практиці.
Співтворчість наукової медицини і народної — нагальна потреба часу, наше майбутнє джерело невичерпних, дуже часто універсальних лікарських засобів. Звичайно, з народної медицини годиться викинути (як данину минулому) елементи окультизму. А з офіційної — її надмірну упередженість, недовіру і майже повне незнання як етичних підвалин медицини, так і її основної галузі — фітотерапії. Третє тисячоліття неодмінно стане для української народної медицини потужним проривом на лікувально-профілактичній ниві.
Список використаної літератури
Гримич М. Традиційний світогляд та етнокультурні константи українців (Когнітивна антропологія). – К., 2000. – С. 296-328.; Лич Э. Культура и коммуникация. Логика взаимосвязи символов. – М., 2002. – С. 43-48.
Губко О. Народна магія з погляду психолога // Берегиня.- 1994.- 2-3.- С.124-128.
Топоров В.Н. Заговоры и мифы // Мифы народов мира. Энциклопедия в 2-х т. / Гл. ред. С.А.Токарев. – М., 1991. – Т.1. – С. 451.; Толстая С.М. Заговоры // Славянские древности: этнолингвистический словарь в 5-ти томах. / Под. ред. Н.И.Толстого. – М., 1999. – Т.2. – С. 240.