Представлена модель - вечірнє плаття, його можна одягти на вечірку, в ресторан, на вечерю, на випускний бал.
Вечірні сукні відносяться до св'яткового одягу . Святковий одяг повинен прикрашати людину , надавати її зовнішності елегантності , вишуканості й ефектності.
Святковий одяг має насамперед відповідати естетичним вимогам , бути модним, замасковувати недоліки статури , підкреслювати її переваги .
Оздоблення та доповнення застосовують складне, зокрема, оздоблення 5ісером, ручною та машинною вишивками, аплікацією, гофре, плісех, блискітками, штучними квітами, ювелірними прикрасами.
До асортименту святкового одягу відносять сукні , костюми, сукні-костюми, блузи, спідниці, штани та створені на їхній основі комплекти й ансамблі.
Плаття - це виріб , який шиють переважно з мягких тканин, (моделюють по різному ; з рукавами, без рукавів, будь якою довжиною ) . Вечірні плаття шиють з темних, світлих, блискучих кольорів, підібраних відповідно до моделі, та до зовнішності людини. Пілочка і спинка вечірніх плать переважно облягаючою, або приталеного силуету.
1. Розвиток одягу, його історичні зміни пов'язані, з
одного боку, з модою, а з іншого - зі стилем, що
виникає на основі соціально-економічного розвитку
суспільства, виявляє його культуру, побут, ставлення до
навколишнього світу.
Мода у костюмі - це образ, прийнятий більшістю людей, який у певний час набуває широкої популярності. Прийоми крою, декор, добір тканини завжди пов'язані з відповідним періодом розвитку людства і одночасно збігаються з сучас-ними естетичними критеріями і технологічними можли-востями.
Слово «мода» у перекладі з французької означає міра, образ, роль у розвитку і формуванні різних видів одягу. Вважають, що мода зародилася у ХІІ-ХІІІ ст., коли вперше почали носити капелюхи метрової висоти, довгі шлейфи, вузькі чоловічі панталони і взуття із загнутою передньою частиною.
Центром моди був і залишається Париж. Чимало зробила для розвитку мистецтва костюму XX ст. Габріель Шанель - видатний художник-модельєр для працюючих жінок.
Головним принципом творчості Шанель стало спро-щення форми одягу, її повсякденні костюми відрізнялися не лише професійною майстерністю, а й точністю пропорцій, зручністю форми, художнім смаком, простотою і чіткістю ліній. Костюми Шанель підкреслювали елегантність і демокра-тичність. Типовим було оздоблення країв деталей одягу шну-ром, тасьмою, кантом.
Досить швидко стиль «Шанель» набув небаченої популярності. Він і сьогодні домінує у багатьох видах одягу. Габріель Шанель створила міжнародний стиль, який з моменту його створення вже не виходить з моди. Для моделей одягу Шанель характерною особливістю є нормальна довжина. Вона не визнавала міні й завжди прагнула, щоб лінія плеча знаходилася на своєму місці. Габріель Шанель створила новий тип жіночої краси, який дійшов і до наших днів. Шанель була і є символом французької елегантності.
У 1947 році, відкривши свій Будинок моделей, на арену моди вийшов Крістіан Діор. Його перша колекція моделей називалася «Нью-лук» - новий стиль. Він створив новий жіночий образ - тонку талію, покаті плечі й довгу пишну спідницю, повернувши костюму жіночність, м'якість ліній. До речі, ці елементи притаманні й сучасній моді. Діор у розробці своїх моделей за основу брав статуру людини. Неабиякого значення надавав він аксесуарам і різним доповненням. Моделі Діора гарні, зручні, функціональні, вишукані.
Значний внесок у моделювання одягу вніс талановитий художник-модельєр П'єр Карден. Він не лише моделював прекрасний одяг, а й сам вміло кроїв і шив його. Основним принципом моделювання він вважав співвідношення плечей і стегон, що й відображалося у його нових пропорціях. У його моделях часто зустрічається поєднання темних і світлих тонів, асиметричність деталей костюму тощо.
Майстром французької школи моделювання називають і Андре Куррежа, який зробив жіночий костюм вільним і розкішним. Його моделі одягу не замасковували непропор-ційність статури, а викликали бажання попіклуватися про свій зовнішній вигляд. Великого значення Андре Курреж надавав кольору. Найбільш виразним вважав чорний і білий. Творчий шлях Куррежа - це постійний пошук нових видів одягу і демократичних прийомів.
Свій внесок у розвиток моди зробили і російські модельєри - Н. Ламанова, О. Естер, В. Мухіна, В. Зайцев, які формували принцип моделювання нового костюму.
Велика заслуга у розвитку російської школи моделю-вання належить Надії Петрівні Ламановій. Вона розпочала моделювання нових форм костюму, враховуючи напрям моди, національні особливості.
Всесвітньо відома діяльність українського модельєра Михайла Вороніна, який почав свою кар'єру майстром-закрійником чоловічого одягу. Ним вперше створено «макет-но-жилетний метод», за яким одяг виготовляли без жодної примірки. Сьогодні відомий український кутюр'є вдосконалює свій метод, застосовуючи комп'ютерні технології. У своїх моделях важливого значення він надає силуету, лініям, кольору: чорному, темно-бордовому, темно-зеленому.
Творчість М. Вороніна визнана міжнародною модою. Він - володар найпрестижніших нагород: «Золотий наперсток» (Париж), «Чарівна голка» (Київ) тощо. Новий напрям його діяльності -моделювання і виготовлення ділового одягу для жінок.
Основою для створення сучасних моделей одягу залишається історичний костюм, який розвивався і вдосконалювався століттями і сьогодні пропонує нам перлини
СВІТОВОЇ МОДИ.