Свій внесок у розвиток моди зробили і російські модельєри - Н. Ламанова, О. Естер, В. Мухіна, В. Зайцев, які формували принцип моделювання нового костюму.

Велика заслуга у розвитку російської школи моделю-вання належить Надії Петрівні Ламановій. Вона розпочала моделювання нових форм костюму, враховуючи напрям моди, національні особливості.

Всесвітньо відома діяльність українського модельєра Михайла Вороніна, який почав свою кар'єру майстром-закрійником чоловічого одягу. Ним вперше створено «макет-но-жилетний метод», за яким одяг виготовляли без жодної примірки. Сьогодні відомий український кутюр'є вдосконалює свій метод, застосовуючи комп'ютерні технології. У своїх моделях важливого значення він надає силуету, лініям, кольору: чорному, темно-бордовому, темно-зеленому.

Творчість М. Вороніна визнана міжнародною модою. Він - володар найпрестижніших нагород: «Золотий наперсток» (Париж), «Чарівна голка» (Київ) тощо. Новий напрям його діяльності - моделювання і виготовлення ділового одягу для жінок.

Основою для створення сучасних моделей одягу залишається історичний костюм, який розвивався і вдосконалювався століттями і сьогодні пропонує нам перлини світової моди.

Мода 2005 обіцяє бути яскравою і неординарною, залишаються в моді обтягуючі светри, вироби з набивним рисунком дисгармонійним по кольору, які порівняно з минулим літом стали більш інтелектуальними. Представлені моделі весна-літо 2005 демонстрували світлі образи, досі більшість модельєрів захоплені вантажем у створенні своїх композицій. Багато моделей м’ятих і бірюзових відтінків, також червоний, ліловий, світло рожевий, білий. Серед модних відтінків виділяються ягідні, наприклад малиновий, колір чорниць (афини).

Можна сказати, що охоплений весь діапазон від малинового до фіолетового. До них примикають помаранчевий, різкий бірюзово-блакитний, вицвівший рожевий, яблучно-зелений. Крупні рисунки, вишивки поверх аплікацій, кольорові набивки, об’ємні пряжі або імітація в переплетінні.

Лінія аксесуарів займає одне із провідних місць у створенні ансамблю одягу. Сумки мають м’які форми і оброблені переплетінням, кистями, бахромою, вишивкою, хутром. Взуття із атласу, бархату і шкіри, поні прикрашені напівдорогими каменями, блискітками і стазами.

Сучасна мода допускає поєднання усіх названих стилів. За умови правильного стильового вирішення, одяг створений за таким принципом, характеризується вишуканістю, зручністю, гармонійним поєднанням кольорів і різноманітністю оздоблень.

Перед розкроєм тканини, які мають властивості зсідання декатирують. Розкрій тканини за індивідуальним замовленням виконують двома способами: в згин – тканину складають в двоє лицевими сторонами всередину, і в розгортку. Переваги має перший спосіб:

відсутність перекосів на деталях;

зменшення часу на розкладку лекал;

Недоліки:

збільшення розходу тканини;

складність розташування виробів великих розмірів.

При виконанні способу в розгортку необхідно застосувати два комплекти лекал. Використовують його в тих випадках, коли у виробів великі несиметричні деталі.

Закрійник на тканині спочатку розкладає основні лекала, а потім у між лекальних випадах дрібні. Лекала розкладають у відповідності з технічними умовами, а також припусками на шви. Під час розкладки лекал необхідно звернути увагу, як напрямлений ворс, слідкувати за розміщенням малюнку, а також як проходить нитка основи у деталях.

При розкладці лекал на тканинах в смужку, в клітку ніякі відхилення від нитки основи не допускаються. Якщо на тканині тематичний малюнок, то слід незабувати, щоб він співпадав по швах і рельєфах. Лекала підкладки викроюються по лекалах верху після І-ї примірки.

Змоделювавши виріб потрібно виготовити лекала деталей крою даного виробу. На фабриках швейної промисловості виготовляють лекала із цупкого паперу, картону і лише після цього виконують розкладку лекал. Після розкладки лекал на тканині проводять обкрейдування, уточнюють припуски на шви і виконують розкрій виробу.

Для розкрою даного виробу я використовувала розкладку виду взгин з метою економії часу та відсутності перекосів оскільки тканина трикотажна і має властивості розтягування.

Тканина є основою форми одягу. Для виготовлення одягу текстильна промисловість випускає різноманітні тканини: бавовняні, лляні, вовняні, шовкові, синтетичні, штучні, неткані та багато інших. У моделюванні одягу особливе значення має фактура тканини, її властивості. Фактура тканини можу бути гладенькою, шорсткою, блискучою, матовою тощо. Вона залежить від характеру переплетіння, кольору тканини рисунка. У виробі матеріалу для того чи іншого виробу необхідно враховувати його властивості. Так, м’які, еластичні тканини підходять для моделі з плавними м’якими лініями з драпуванням, м’якими складками, зборками а спільні, формостійкі матеріали потребують більш простих і лаконічних форм одягу.

Ворсова поверхня тканин зорово збільшує розміри окремих ділянок тіла, а гладенька, навпаки, пом’якшує їх.

Тканини з ворсом розкроюють так, щоб на всіх деталях ворс був в одному напрямі.

Таблиця 2

№ п/п | Тип обладнання | Завод, виробник | Довжина стібка | № нитки | № голки | Швидкість об. за хв.

Універсальні машини

1 | 0,7 – Акл. | ОЗЛМ | 0-4 | 40, 50 | 90, 120 | 5500

2 | 1022 – Кл. | ОЗЛМ | 0-4 | 40,50, 60 | 90, 120 | 5500

Машини обметувального стібка

3 | 51 – А кл. | ТНЗ | 0-6 | 40,50, 60 | 90, 120 | 3500

4 | 508 - Н | РЛМЗ | 0-3 | 40,50, 60 | 90, 120 | 50

Машини зигзагоподібної строчки

5 | 26 Кл. | ПМЗ | 0-5 | 40,50 | 100,120 | 2,500

6 | 335–121кл. | “Мінерва | 0-6 | 40,60 | 90,120 | 600

7 | 27-Б Кл. | ПМЗ | 0-22 | 40,50 | 100 | 1500

Петельні закріп очні машини

8 | 525 | ОЗЛМ | 9-32 | 40,60 | 60,75 | 3200

9 | 811 Кл. | “Мінерва” | 11-40 | 40,60 | 90,120 | 600

10 | 62761Р. | “Мінерва” | 11-40 | 40,60 | 80,100 | 600

11 | 508Кл. | ОЗЛМ | 3-7 | 40,50 | 90,120 | 1200

Таблиця 2.1.