мережі комп’ютерів, зосередженихна невеликій теріторії (звичайно у радіусі не більш 1-2 км.). у загальному випадку локальна мережа уявляє собою комунікаційну систему, яка належить одній організації. Із-за невеликіх відстаней у локальних мережах є можливість використання відносно коштовних високоякісних мереж зв’язку, які дозволяють використовуючі прості методи передачі даних досягають високих швидкостей обміну даннимі порядка 100 Мбит/с. У зв’язку з цим послуги, надані локальнимі мережамі, відрізняются широким різноманіттям і звичайно передбачає реалізацію у режимі on-line.
Глобальні мережі – Wide Area Networks (WAN) – об’єднують теріторіально розсереджені комп’ютери, котрі можуть знаходитись в різних містах та країнах. Так як прокладення високоякісних ліній зв’язку на великі відстані коштує занадто багато, у глобальних мережах часто використовуються вже існуючі лінії зв’яку, які з самого початку були призначені для зовсім іншої цілі.
Міські мережі (або мережі мегаполісів) – Metropolitan Area Networks (MAN) – є меньш розповсюдженим типом мереж. Ці мережі виникли зрівнянно недавно. Вони предназначені для обслуговування теріторії крупного міста – мегаполіса. У той час як локальні мережі найкращим чином підходять для розподілу ресурсів на невеликих відстанях та широковіщательних передач, а глобальні мережі забеспечують роботу на великіх відстанях, але з обмеженною швидкістю та невеликим набором послуг, мережі мегаполісів займають де яке проміжне положення. Вони використовують цифрові магістральні лінії зв’язку, часто обтоволоконні, зі швидкістю від 45 Мбит/с. та призначенні для зв’язку локальних мереж у маштабах міста та об’єднання локальних мереж у глобальні.Ці мережі спочатку були розроблені для передачі даних, але зараз вони піддержують і такі послуги, як відеоконференція та інтегральну передачу голосу та тексту. Розвиток технології мереж мегаполісів здійснюється місцевими телефонними компаніями. Історично склалося так, що місцеві телефонні компанії завжди обладали слабкими технічними можливостями та тому не могли залучити крупних клієнтів. Щоб подолати свою відсталість та зайняти гідне місце у світі локальних та глобальних мереж, місцеві підприємства зв’язку зайнялись розробкою мереж на основі найсучасніших тенологій. Мережі мегаполісів являються обширними мережами і тому їх послуги обходяться дешевше ніж будівництво власної мережі у межах міста.
Мережі відділів, кампусів та корпорацій.
Мережі відділів. Мережі відділів – це мережі які використовуются порівняно невеликою групою співробітників, працюючих в одному відділі підприємства. Головною цілью мережі відділа є розділення локальних ресурсів, таких як додатки, данні, лазерні принтери та модеми. Звичайно мережі відділів мають один чи два файлових сервера і небільш 30 користувачів. Мережі відділів не розділяють на підмережі.
Файловий сервер
Сервер печаті
Сервер приложеній Лазерний принтер
Плоттер Факсовий сервер робочі станції користувачів
Мережі кампусів. Мережі кампусів використовуются для позначення мереж будь-яких підприємств та організацій.
Головними особливостями мережей кампусів є те, що мережі кампусів об’єднують безліч мережей різномонітних відділів одного підприємства у межах окремой будівлі.
4.3. Автоматизоване рабоче місце поїздного диспетчера.
Для підвищення якості управління робочого дельниці, розробки оперативніх планів, організації контролю і регулювання їхнього виконання в діпломному проекті пропонується організація автоматизованного робочого місця (АРМ) поїздного диспетчера. Особливостью диспетчерського керівництва є те, що диспетчер одноосібно керує всією поїздною роботою на ділянці. У зв’язку з великою інтенсивністью руху, навантаження диспетчера дуже високе. Більш 80% часу він витрачає на сбір додаткової інформації. Це веде до швидкого стомлення та сниження працездатності. Впровадження АРМ дозволить значно збільшити продуктивність праці диспетчера за рахунок звільнення від ведення графіка виконанного руху, ручного запису різних довідок, відомостей и т.д.
Організацію АРМ поїздних диспетчерів (ДНЦ) виконуєтся на базі ДЦ “Нєва”, але її треба модернізувати.
Діспетчерська централізація (ДЦ) – це комплекс пристроїв залізничої автоматики на перегонах, диспетчерської ценралізації стрілок і сигналів на станціях, телекерування та телесигналізування (ТУ и ТС), що дає можливість ДНЦ задавати поїздні маршрути на роздільних пунктах дільниці і прилегаючих перонах.
Схема АРМ ДНЦ приведена на малюнку.
До складу АРМ входять: виносне табло (ВТ) для відображення основної інформації і поїздної ситуації на ділянці; пульт-маніпулятор (ПМ) – для можливості управління всіма системами на ділянці; засоби-узгодження (ЗУ) які дозволяють вести в СБ, а через нього в масив даних АСОУП інформацію про поїздну ситуацію та іншу інформацію на ділянці; персональна ЕОМ у складе СБ, клавіатури і друкарського пристрою (ДП), які призначені для сбору додаткової інформації (дивись нижче).
до АСОУП
до іншіх абонентів до іншіх абонентів
мережі регіону мережі регіону
АРМ ДНЦ ДП
Пульт-маніпулятор
ТУ ТС
до ЛП канал ТУ – ТС до ЛП
Мал. Схема автоматизованного рабочого місця ДНЦ
На рабочому місці ДНЦ знаходиться пульт-маніпулятор і виносне табло. Пульт-маніпулятор служит для завдання маршрутів та іншіх команд по керуванню рухом потягів на ділянці. Виносне табло служит для індикації роботи пристроїв ДЦ і контролю поїздної ситуації на полігоні.
Таким чином, система автоматизації регулювання руху поїздів дозволяє керувати станціями, вести графік виконанного руху поїздів, планувати і складати графік руху на перспективу. Крім того, диспетчер звільняєтся від телефонних переговорів з працівниками дільничних станцій і від записів відомостей про склад поїздів, локомотивних бригад і поїздних бригад.
Структура АРМ ДНЦ забеспечує роботу поїздного диспетчера відповідно до посадових інструкцій та нормативніх актів.
Функціональний набір АРМ ДНЦ містить у собі:
- організаційно-розпорядницьки функції;
- контроль стану техничних пристроїв на ділянці;
- ведення поїзної моделі (графіка руху поїздів);
- ведення вагонної моделі на дільниці;
- облік і аналіз роботи на дільниці.
По організаційно-розпорядницьким функціям АРМ ДНЦ забеспечує:
- реєстрацію та контроль прийому і здачі чергування;
- відображення складу зміни оперативно взаємодіючих працівників на своєї і сусідніх дільницях;
- одержання, реєстрацію, відображення і аналіз інформації про взаємодію