З тієї обставини, що соціальна детермінація пізнання не зводиться до безпосередньої зумовленості розвитку наукового знання потребами матеріального виробництва випливають два важливі наслідки.

Перший із них полягає в тому, що аналіз соціальної функції науки буде дослідженням зворотного впливу пізнання на ті сфери практичної життєдіяльності, які розглядались як соціальні детермінанти його розвитку: практику, матеріальне виробництво, культуру, світогляд, філософію, стиль наукового мислення. Цей зворотний аналіз впливу пізнання на практику веде світоглядним за своєю суттю, на відміну від прямого соціально-культурного аналізу. Підстава для такого розмежування – в тому, що наукове знання в його орієнтації на людину, його адаптація до світу людини і є серцевиною світоглядного аналізу. Зазначимо також дещо умовний характер такого розмежування. Справа в тому, що світогляд є важливою детермінантою соціально-культурного аналізу, а світоглядний аналіз наукового пізнання передбачає дослідження його адаптації до тієї чи іншої культурно-історичної реальності.

Другий зводиться до того, що наука, фундаментальні дослідження зокрема, безпосередньо не орієнтовані на поточні запити матеріального виробництва й інші соціальні замовлення. Одна із цілей науки полягає в передбаченні можливих майбутніх змін об’єктів, у тому числі й тих, які відповідатимуть типам практики. Вираженням цих цілей у науки є не тільки дослідження, які обслуговують потреби практики сьогодення, але й наукові розвідки, результати яких можуть застосовуватись у практиці майбутнього. Орієнтація не стільки на відображення даної реальності, скільки на конструювання реальної бажаної притаманна не лише фундаментальним, але і прикладним дослідженням.

5. Джерела наукової психології.

Існування повсякденної психології ставить питання про її співвідношення з науковою психологією. Це питання має практичний смисл. Якщо життя людини наповнена психологічними зв’язками і відношеннями, якщо існує в специфічних формах повсякденна психологія, людина є її носієм. Особливе значення набуває питання про взаємовідношення повсякденної і наукової психології.

Основні розрізнення в об’єкті повсякденної і наукової психології є в тім, що являє собою джерело психологічних знань. Об’єктом повсякденної психології виступають конкретні люди, з якими ми безпосередньо спілкуємося. Індивідуальний психологічний досвід складається з досвіду спілкування і взаємовідносин між людьми.

Об’єкт наукової психології історично вмінювався і враховував різні прояви людської психіки. В цього випливає і інше розрізнення повсякденної і наукової психології – в рівні узагальненості знань. Знання повсякденної психології пов’язані з конкретними ситуаціями. Вони виражаються метафорично, образно. Знання наукової психології відрізняються узагальненістю, фіксують факти і закономірності поведінки, спілкування, взаємодії людей, їх внутрішнього життя. Знання наукової психології виражаються в поняттях, що вказують на суттєві і постійні властивості людської психології.

Повсякденні і наукові психологічні знання відрізняються також і способами їх отримання. Повсякденні знання про психологію людини отримуються шляхом безпосереднього спостереження за іншими людьми та самоспостереження. Наукова психологія для отримання нових знань та їх логічного структурування використовує цілий арсенал методів6 цілеспрямоване спостереження, експеримент, тести та їх інтерпретація, методи практичної психології.

Велика кількість методів отримання знань наукової психології призводить до ще одного суттєвого розрізнення від повсякденної психології – наявності матеріалу, який відображає психологічні аспекти різноманітної життєдіяльності людини Цей матеріал систематизован, представлений в логічних концепціях, поняттях, теоріях. Психологічній науці властива тенденція до опису психологічної реальності. Знання повсякденної психології несистематизовані, фрагментарні, часто суперечні.

Суттєво різняться шляхи і способи переказу знань повсякденної та наукової психології. Можливості трансляції психологічних знань від однієї людини до іншої обмежені. Науково-психологічні знання упорядковані в наукових теоріях, описані в наукових працях. Існують соціально оброблені і закріплені способи і форми збереження, відтворення і передачі науково-психологічних знань: дослідницькі інститути, навчальні заклади, наукова література.

Порівняний аналіз обох видів психології показує суттєві переваги наукової психології для професій, пов’язаних з людиною. Для продуктивної взаємодії з іншими потрібні фундаментальні психологічні знання, які узагальнювали б відповідний досвід всього людства, а не тільки особистий досвід спілкуванні людини з собою та іншими людьми.

6. Гуманістична сторона наукового пізнання.

Перш за все доречно з’ясовувати, що буде розумітися під новим гуманістичним образом науки. Те, що такий образ стає все більш привабливим, не викликає сумніву. Проте конкретні уявлення про нього лише починають розроблятися. Найбільш відомою і цікавою розробкою загальної тенденції до гуманітаризації науки є концепція постнекласичної науки, запропонована В.С. Стьопіним.

В історичному розвитку науки, починаючи з ХУП століття, виникли три типи наукової раціональності й, відповідно, три великих етапи еволюції науки: 1) класична наука; 2) некласична наука); 3) постнекласична наука. Класичний тип раціональності центрує увагу лише на об’єкті й виносить за дужки все, що стосується суб’єкта і засобів діяльності. Для некласичної раціональності характерна ідея віднесеності суб’єкта до засобів і операцій діяльності;. Експлікація цих засобів і операцій є умовою отримання істинного знання про об’єкт. Нарешті, постнекласична раціональність враховує співвіднесеність знань про об’єкт не тільки із засобами, але і ціннісно-цільовими структурами діяльності.

Серед об’єктів сучасної науки, що історично розвиваються, особливе місце посідають природні комплексні, в які введена сама людина. Прикладами таких «людиномірних» комплексів є медико-біологічних об’єкти, об’єкти екології, аж до біосфери в цілому (глобальна екологія), об’єкти біотехнології, насамперед генетичної інженерії, система «людина-машина», в тому числі, проблеми інформатики, «штучного інтелекту». Під час вивчення такого роду об’єктів пошук істини пов’язаний з визначенням стратегії і можливих напрямів практичного перетворення таких об’єктів, що безпосередньо зачіпає гуманістичні цінності.

З цим пов’язана ще одна принципова і, мабуть, вирішальна характеристика постнекласичної науки – трансформація ідеалу «ціннісно-нейтрального дослідження».Об’єктивно істинне пояснення та опис «людино