Державне Казначейство веде облік руху коштів бюд-жету на своїх рахунках, організовує та здійснює збиран-ня, зведення й аналіз фінансової звітності про стан ви-конання державного і зведеного бюджетів та подає вка-зану звітність органам влади й управління, здійснює ра-зом з Національним банком та Мінфіном управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом і його об-слуговування.

До питань Державного Казначейства входять надан-ня Мінфіну пропозицій по скороченню видатків дер-жавного бюджету, розробка й затвердження норматив-но-методичних та інструктивних документів по бухгалтерському обліку, звітності й організації виконання бюджету, На основі аналізу фінансового стану галузей господарства Казначейство розробляє проекти законо-давчих і нормативних актів. Зрозуміло, в межах своїх прав,

До прав Державного Казначейства належать: відкри-вати в установах банків рахунки по доходах і видатках державного бюджету; отримувати у них кредит в межах бюджетного року для покриття тимчасових касових ро-зривів бюджету; провадити операції щодо розміщення державних цінних паперів, їх погашення й виплати до-ходу по них; проводити у виконавчих органах влади, підприємствах, установах і організаціях, банках неза-лежно від форми власності перевірки використання бюджетних коштів; одержувати від банків відомості про стан поточних бюджетних рахунків названих установ і організацій та про стан грошових коштів державних позабюджетних фондів. При виявленні по-рушень чинного законодавства при виконанні бюд-жетів Казначейство має право вимагати від посадових осіб усунення порушень, а в необхідних випадках припиняти фінансування і в безспірному порядку вилу-чати як у виконавчих органів влади, так і у підприємств, установ та організацій раніше надані кошти бюджету чи позабюджетних фондів (у разі виявлення нецільового чи неефективного їх використання).

Головне управління Державного Казначейства у своїй діяльності взаємодіє з органами влади й управлін-ня, органами податкової державної адміністрації, фінан-совими органами, установами банків та державного кон-трольно-ревізійного управління.

Таким чином, головна мета Державного Казна-чейства та його органів полягає у вирішенні всього ком-плексу питань, пов'язаних з виконанням Державного бюджету, починаючи із забезпечення контролю за над-ходженням загальнодержавних доходів і зборів до їх проходження через банки з наступним використанням, у межах передбачених в бюджеті асигнувань, розпорядниками кредитів.

В основу діяльності Державного Казначейства по-кладений принцип єдиного рахунку Державного бюдже-ту в поєднанні з централізацією, через яку забезпечуєть-ся щоденний аналіз державних коштів, що дає змогу маневрувати державними грошовими коштами, швидко й ефективно їх перерозподіляти в межах затверджених у бюджеті асигнувань, створювати нагромадження для реалізації державних програм.

У подальшій діяльності Державне Казначейство по-винно перейти від виконання бюджету по відомчому принципу до виконання його по територіальному прин-ципу.

Казначейство провадить оплату рахунків установ, які утримуються з Державного бюджету, зі своїх рахунків, Отже, випадає ланка перерахування коштів на рахунки розпорядників кредитів, а з них — уже на потреби уста-нов, економиться час, гроші та їх оборотність, Образно кажучи, Казначейство виконуватиме функцію касира розпорядників кредитів. Розпорядники кредитів на основі повідомлень Казначейства лише планують ви-датки та їх спрямування. При цьому забезпечується жорсткий контроль Казначейства за проходженням (використанням) коштів бюджету, їх цільовим і пред-метним використанням. Це цілком відповідає меті створення Казначейства — впровадження в життя єдиного казначейського рахунку в Національному бан-ку України і його регіональних управліннях та через них проведення всіх операцій розпорядників кредитів Дер-жавного бюджету.

Розділ 3. Фінансування видатків місцевого бюджету.

Встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштiв на основi затвердженого бюджетного розпису:

Видiлення коштiв фiнансовим органом/казначейством на фiнансування затвердженого бюджету повинно грунтуватися на затверджених планах на рiвнi розпорядника бюджетних коштiв. Для цього потрiбно здiйснити розподiл затверджених бюджетних призначень (тобто повноважень на фiнансування) у виглядi розпису або графiка видiлення фактичних коштiв протягом року. До затвердження розпису фiнансовим органом затверджується тимчасовий розпис на вiдповiдний перiод. Потiм призначення надається або розписується фiнансовим органом для розпорядника бюджетних коштiв протягом мiсяця пiсля прийнятття рішення про мiсцевий бюджет, як правило, за програмами, органiзацiйно-структурними одиницями або функцiями. Розпис визначає процес видiлення коштiв вiдповiдно до структури призначень. Метою є розробка прозорої програми видаткiв, яку можна контролювати з погляду вiдповiдностi первинним призначенням.

Затвердження кошторисiв розпорядникам бюджетних коштiв:

Розпис - це основа для кiнцевого кошторису. Кiнцевий кошторис є продуктом розпису для розпорядникiв коштiв i розподiлу коштiв за розпорядником коштiв. Кошториси розподiляють бюджетнi повноваження мiж рiзними розпорядниками нижчого рiвня в межах конкретного розпорядника вищого рiвня.

Отже кiнцевий кошторис є розподiлом розпису в межах однiєї бюджетної установи. Кошторис затверджується на рiвнi розпорядника коштiв i є головним плановим документом бюджетної установи. Iншими словами, кошторис є внутрiшнiм розподiлом за статтями видаткiв, який надає повноваження на отримання доходiв та фiнансування видаткiв протягом бюджетного перiоду. Кошторис виконує роль головного засобу контролю розпорядника коштiв i встановлює сферу вiдповiдальностi для керiвника. розпорядника, фiнансового органу та казначейства. Вiдповiдно до статтi 51(3) казначейство здійснює контроль за вiдповiднiстю кошторисiв роЗпорядникiв бюджетних коштiв розпису мiсцевого бюджету. Розпорядники коштiв звiтують про видатки згiдно власних кошторисiв органам казначейства, якi звiряють цi звiти з розписами. Таким чином, видатки розпорядникiв регулярно звiряються з розписами (затвердженими планами) i контролюються з боку фiнансового органу та казначейства.

Взяття бюджетних зобов’язань:

Слiд здiйснювати контроль як за видатками, так i за забов’язаннями. Інакше може виникати незапланований дефiцит поточного бюджету. Двома головними категорiями видаткiв