IIо-перше, витрати на персонал розраховуються в процесi формування бюджету як постiйнi витрати. В бiльшостi випадкiв цi витрати вiдомi i фiнансованi. Отже, бюджетнi управлiння застосовують так званий «контроль посад», щоб не допустити створення несанкцiонованих посад або виплат несанкцiонованому персоналу. Обласні, районнi та мiськi бюджетнi управлiння розглядають запити на: прийняття нових працiвникiв, заповнення вакаiл них посад або перерозподiл iснуючих посад. Стаття видаткiв на оплату працi регулярно включається до розписiв та кошторисiв. Крiм того, розпорядники приймають перiодичнi нерегулярнi зобов’язання, якi можуть включатися або не включатися до розписів або кошторисiв. Як правило, iснують закупiвлi, якi здiйснюють на замовлення, через контракти та по рахунках протягом року. Стаття 51 зазначає, що розпорядники коштiв вiдповiдають за управлiння своїми бюджетними асигнуваннями, взяттям забов’язань та здiйсненням видаткiв у межах затверджених загальних сум кошторису.

По-друге, як правило, найбiльшою статтею видаткiв, яка не вiдноситься до оплати працi, є придбания предметiв постачання та обладнання протягом року. Питання закупiвлi розглядатиметься докладно нижче у пунктi 6 роздiлу I. Однак, оскiльки це значна стаття в зобов’язаннi, розглянемо загальний процес. Закупiвлi розпорядника коштiв повинні здiйснюватися вiдповiдно до звичайного циклу закупiвлi: складання списку учасникiв тендеру, запрошення до тендеру, аналiз можливостей замiни чи ремонту об’єктiв або ж виняток з правил для незначних сум закупівель; замовлення - планування з урахуванням знижок i уникнення штрафiв для постачальникiв; доставка, перевiрка, сплата - передача повноважень вiддiлу закупiвель щодо отримання звiтiв. Пакувальних вiдомостей та систем звiрки попереднiх замовлень; управлiння та контроль запасiв встановлення критерiїв щодо обсягiв та розмiщення запасiв, визначення оптимальної суми замовлення.

Для того щоб не допустити перевищення обсягiв кошторису, iснує три запобiжнi засоби. По-перше, вiддiл закупiвель розпорядника повинен затвердити замовлення на поставку. Це засiб бюджетного контролю на рiвнi розпорядника. По-друге, пiдроздiли внутрiшнього аудиту розпорядника здiйснюють попереднiй аудит кожного запиту на видатки з огляду на достатнiсть коштiв (вiдповiднiсть лiмiтам розпису). Це бухгалтерський контроль на рiвнi розпорядника. По-третє, казначейська система звiряє залишок, вiльний вiд зобов’язань, вiдкидає тi якi перевищують граничний обсяг.

Отримання товарiв, робiт та послуг:

Розпорядники здiйснюють контроль за фактичним отриманням придбаних предметiв. Контроль поставки, звiрка замовлень, перевiрка та порiвняння з первиiпими (тобто замовленням на поставку) — це кроки, якi часто iгнорують мiсцевi органи. Отримання звiтiв це надзвичайно важливий засiб контролю, який застосовусться для забезпечення принципу спiввiдношення цiни та якостi при закупiвлi, iгворування цього етапу призводить до корупцiї та марного витрачання обмежених бюджетiiих ресурсiв.

Здiйснення платежiв:

Пiсля доставки та перевiрки розпорядник дає розпорядження про сплату. Залежно вiд типу казначейської моделi фiнансовий вiддiл розпорядника коштiв здiйснює платiж і вносить данi про операцiю до казначейської системи або ж передає розпорядження про сплату територiальному органу Казначейства.

У кожному з цих випадкiв засоби внутрiшнього контролю розпорядника мають звiрити замовленння на поставку та звiт про прийом до того, як надавати рекомендацiю про сплату. Розпорядник вносить сплачену суму i вiдповiдно дебетує суми зобовязань. У впадку з пошкодженими товарами або помилковими замовленнями сплачена сума може вiдрiзняится вiд попередньої суми замовлення, тому їх слiд збалансувати шляхом внесення змiн у зобовязання.

Використання товарiв, робiт та послуг на виконання бюджетних програм:

Коли товари або послуги отримано i за них сплачено, вони готовi до споживанпя. Товари легко оцiнити, віднісши їх до запасiв, як наприклад, товари шкiльного постачання, медичне обладнання та медикаменти, предмети для будiвництва та обслуговування дорiг. Основними питаннями є: на основi обсягу запасiв, який оптимальний обсяг замовлення i куди його слiд направляти? Важливим питанням внутрiшнього аудиту, який зосереджується на показниках діяльності або спiввiдношеннi цiни та якостi, є питання: наскiльки добре та ефективно використовуються товари в процесi надання послуг?

Послуги оцiнити дещо важче. Мiсцевi органи можуть укладати угоди на надання послуг, при цьому важливо здiйснювати контроль, який забезпечив би дотримання принципу спiввiдношення цiни та якостi в розписах i кошторисах. Мiсцевi органи укладають угоди на надання певних послуг, i в угодах вказуються як суми платежiв, так i фактичні результати надання послуг. Зобов’язання щодо звiтiв мiсцевих органiв стосовно послуг зi сторони мають задовольняти як Казначейство, так i фiнансовi органи.

Аналiз стану виконання бюджету має здiйснюватись як виходячи з даних оперативно, квартально, рiчно звiтностi, так i шляхом складання додаткових аналiтичних таблиць. Для аналiзу надходження доходiв доцiльно мати данi щодо обсягу платежiв за кожним дохiдним джерелом у динамiцi як за попереднi бюджетнi перiоди, так i помісячно у поточному роцi. Аналiз надходження доходiв у динамiцi вимагає його здiйснення у порiвнянних з поточним роком умовах. При цьому необхiдно враховувати вплив змiн в оподаткуваннi та адмiнiструваннi податкiв. Надходження до мiсцевих бюджетiв аналiзуються з урахуванням податкової заборгованостi, обсягу переплат та наданих пiльг. Особливої уваги потребує питання ефективностi надання пiльг за рiшеннями мiсцевих рад.

У процесi аналiзу стану виконання мiсцевих бюджетiв за доходами обов’язковим є аналiз загальних показникiв економiчного стану платникiв податкiв, обсягу промислового виробництва, фонду заробiтної плати тощо. Процес аналiзу даних щодо виконання мiсцевих бюджетiв неможливий без визначення стану здiйснюваного запозичення як на покриття тимчасових касових розривiв, так i дефiциту бюджету.

Залучення банкiвських позик доводить, що було допущено декiлька помилок при розробцi мiсячного плану доходiв i плану асигнувань видаткiв. Запозичення ресурсiв вимагає додаткових бюджетних коштiв. Отже, при плануваннi мiсячних бюджетних потреб, слiд пам’ятати лише про найбiльш прiоритетнi