Реферат на тему:

Сон

План

1 Що таке сон?

2. Швидкий і повільний сон. Сновидіння

З Сон І сновидіння тварин

Що таке сон?

Як відомо, людина третину свого життя спить: уві сні вона проводить 25 років із відпущених їй 75. Природне чергування неспання й сну — необхідна умова життєдіяльності людського організму. Мозок за рахунок імпульсів, що надходять від рецепторів тіла, підтримується в безсонному стані. Сон розвивається при припиненні або різкому ^обмеженні надходження аферентних імпульсів до кори великих півкуль. Учені змогли це довести, досліджуючи хворих із порушенням багатьох видів чутливості. У С.П. Боткіна в його клініці перебувала хвора, у якої з усіх органів чуттів функціонували тільки рецептори дотику і м'язового чуття однієї руки. На диво, практично увесь час доби вона спала. Прокидалася тільки тоді, коли хтось торкався її здорової руки.

Сон може розвинутися й у тому випадку, якщо на коркові клітини діють подразники тривалої або надмірної сили. У цьому випадку в клітинах кори розвивається гальмування, яке має запобіжне значення. Воно дає корі великих півкуль можливість відновити працездатність під час сну. Павлов був переконаний, що сон за своєю фізіологічною суттю е гальмуванням, що поширюється у корі й підкоркових центрах.

Щоб «відключитися», заснути, людський організм активізує і нервові, і хімічні процеси. Учені довели, що в цьому випадку в крові зростає кількість серотоніну. Що ж до адреналіну, то його вміст, навпаки, набагато зменшується. Цікаво, що учені ввели в кров тварини зовсім невелику дозу адреналіну і зауважили, що тварина дуже довго не могла заснути.

Так для чого ж людині потрібен сон? Мабуть, найпоширенішою відповіддю буде така: щоб мозок мав можливість відпочити. Однак учені виявили дивну закономірність: у період сну мозкові клітини не тільки не намагаються розслабитися, але й починають працювати ще швидше. Люди під час сну не повністю «відключають» свій мозок. Близько половини нейронів, навпаки, починають працювати ще активніше, ніж під час неспання. Ученими помічено, що це можна віднести, скоріше, до глибинних відділів мозку. Неймовірно, але і під час глибокого сну мозок здатен реагувати на зовнішні впливи. Трапляється, що вони дивним чином входять у наші сновидіння.

Ще Арістотель зауважив, що в момент піднесення до руки сплячого джерела тепла йому обов'язково присниться вогонь. Часто багато хто з нас може знайти уві сні відповіді на питання, які мучили наяву. Відомо, що Д. Менделєєв саме уві сні зміг скласти періодичну систему елементів. Хімікові Ф. Кекуле приснилася змія, яка кусає себе за хвіст, у результаті чого йому вдалося зрозуміти циклічну будову молекули бензолу.

Сон не означає відхід від реальності. Це, скоріше, особлива форма роботи мозку. Дотепер наука не може відповісти на запитання, навіщо людині або тварині з розвинутою нервовою системою потрібно спати. Деякі дослідники припускають, що в період сну наш організм просто намагається перенести інформацію з короткочасної пам'яті в довгострокову. Це просто захисна реакція людини або тварини від усіляких стресів, потрясінь, втручань ззовні. У результаті короткочасна пам'ять стирається, чого не скажеш про довгострокову.

У людини в мозку при отриманні нею інформації виникають різні імпульси. Короткочасна пам'ять записує а за допомогою «абетки» нервових клітин, у той час як довгострокова — за допомогою «абетки» молекул. Ученим за допомогою експерименту вдалося довести, що довгострокова пам'ять неможлива без створення молекул білка. Дослідники проводили дослід із мишами, їм давали речовину, яка мала властивість стримувати синтез білків. Услід за цим у них намагалися виробити умовний рефлекс. Наприклад, часто використовували удари електроструму, як тільки миша забігала в темряву. Звичайно, миші швидко розуміли, що їх чекає в темній кімнаті, але минало кілька днів, і рефлексу мов і не було! Були проведені й інші експерименти. Птахам і пацюкам учені вводили в мозок речовину, узяту з мозку один одного. За допомогою цього експерименту було помічено, що тварини здобували рефлекси, властиві тій групі тварин, із мозку яких їм і була пересаджена ця речовина.

Людина не може знаходитися протягом тривалого часу без сну. У результаті вона починає бачити світ перекрученим, немов у кривому дзеркалі. Доходить до того, що вона починає бачити сни наяву. Найстрашніше, що в результаті постійного безсоння людина може вмерти. У «Книзі рекордів Гіннеса» зареєстрований світовий рекорд людини, яка протрималася без сну 12 діб, що складає 288 годин.

Дивно, але деяким людям вистачає для сну й половини того часу, який зазвичай потрібен середньостатистичній людині. З історії нам відомі імена Петра І, Т. Едісона, Наполеона Бонапарта.

Протягом доби люди зазвичай сплять близько 8 годин і не стуляють очей 16 годин. Виявляється, що такий ритм є всього лише звичкою, яка набувається протягом усього людського життя. Для людини природним буде постійне чергування трьох-чотирьох годин неспання і рівноцінного періоду сну. Так, як проводять свій час немовлята. Ніхто і ніколи не відповість точно, скільки необхідно часу для сну, тому що єдиної для всіх відповіді немає. У кожного свій організм, різні умови життя. Якщо одним, щоб відновитися, достатньо 8 годин, то іншим вистачить і 6. Деякі вчені, й письменники відпочивали по 5 годин на добу, наприклад Гете, Шиллер, Бехтерев. А Едісонові вистачало і 2—3 годин.

Учені зробили ще одне цікаве відкриття: у період сну люди не тільки закривають очі, але і «відключають» вуха. Коли ми спимо, м'яз, що керує слуховими кісточками-молоточками,